Ухвала суду № 63014082, 23.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

"23" листопада 2016 р. Справа № 806/1597/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 січня 2011 року по 31 травня 2011 року в розмірі 19069 грн. 81 коп.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 16651 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 28 коп. компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_3 згідно із наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 29.12.2010 № 490 о/с звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.6). При звільненні відповідачем було нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні та виплачено у травні 2011 року (а.с.8).

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За приписами ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому, власником або уповноваженим ним органом, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, враховуючи наведені норми, для звернення працівника до суду з позовною заявою щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.06.2015 року № 6-116цс15.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи ч.2 ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а з питань публічної служби (ч.3 ст.99 КАС України) - місячний строк.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 26.08.2016 року, в якому просив задовольнити позовні вимоги про виплату йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні за період з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року, при цьому остаточний розрахунок був проведений 18.05.2011.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги ч.1 ст. 233 КЗпП та ч.3 ст.99 КАС України, тобто пропущено строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.

Позивачем не зазначено та не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст.ст.155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 9 ч.1 ст.155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно із ч.2 ст. 155 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні підлягають залишенню без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про зобов'язання виплати середню заробітну плату за час затримки при розрахунку залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008

4-третій особі: - ,