Ухвала суду № 63013700, 28.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Бердій М.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"28" листопада 2016 р. Справа № 1715/17488/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "20" вересня 2016 р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої суми субсидії ,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 суму надміру виплачених (у вигляді житлових субсидій) коштів в розмірі 4515,97 грн. та судовий збір у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати на користь держави.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.09.2016 провадження за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої суми субсидії - закрито.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Зазначає, що спір між сторонами з приводу здійснення органом владних повноважень делегованих йому законом, щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі не є адміністративно-правовим.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час звернення до суду з даним позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що сутністю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що правовий аналіз пунктів 1-4 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє колегії суддів дійти висновку, що і пункт 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту пункту 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.

За пунктом 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши бюджетні кошти у вигляді субсидії, ОСОБА_3 набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, оскільки позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю ОСОБА_3 то, на думку колегії суддів, це не підпадає під дію пункту 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді субсидії підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження по справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "20" вересня 2016 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради вул.Соборна,12,м.Рівне,33000

3- відповідачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

4 - представник відповідача: ОСОБА_5 - АДРЕСА_2