Ухвала суду № 63013725, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22589/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Мамай Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфсервіс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Товариство з додатковою відповідальністю "Укрліфсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2015 року №0005012205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом першої інстанції правильно установлено, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку ТДВ "Укрліфсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 25.08.2015 №4933/2651-2205/05472637.

Згідно із висновками акта, встановлено порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 140820,25 грн., у тому числі за травень, червень, вересень, жовтень, листопада 2013 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та листопада 2014 року.

Обґрунтовуючи такі висновки, відповідач послався на те, що операції позивача із його контрагентами - ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс", у зв'язку із тим, що за даними актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс" та ТОВ "Еко-сервіс", не мали реального характеру.

На підставі акта контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2015 №0005012205 згідно з яким, ТДВ "Укрліфсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 711 230,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 140 820,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 570 410,00 грн.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, є помилковими і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, внаслідок чого такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до приписів підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість у відповідності до вимог ПК України є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Натомість, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведене кореспондує приписам пункту 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до яких не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України (пункт 201.8 статті 208 ПК України).

Наразі встановленню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Дрім Білдінг" (виконавець) було укладено договір виконання ремонтно-будівельних робіт від 21 квітня 2014 року №2104, за умовами якого виконавець приймає на себе виконання ремонтно-будівельних робіт з матеріалів замовника згідно дефектного акта по вул. Бориспільській, буд. 24-а (1, 2, 3-й поверх адміністративного корпусу, виробничі приміщення, територія товариства (благоустрій); вул. Колекторній, 40 (адмінбудівля).

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року виконавець виконав обумовлені договором роботи та виписав позивачу податкову накладну від 27 червня 2014 року №36 на загальну суму 258 320,15 грн., у тому числі податок на додану вартість - 43 053,36 грн.

19 серпня 2013 року між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Будівельний центр "Спектр" (підрядник) укладено договір виконання ремонтних робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми матеріалами та засобами відповідно до умов вказаного договору та дефектного акта виконати ремонтні роботи покрівлі будівлі, що належить замовнику на праві власності розташованої за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 13-А.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт від 30 вересня 2013 року №92001 ТОВ "Будівельний центр "Спектр" виконало роботи по ремонту даху та виписало податкову накладну від 20 вересня 2013 року №92001 на загальну суму 102 117,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 17 019,50 грн.

20 листопада 2013 року між ТДВ "Укрліфсервіс" (покупець) та ТОВ "НВП "Форчин" (продавець) укладено договори купівлі-продажу автомобіля №55 та №56, за умовами яких покупець прийняв у власність автомобілі марки ИЖ, модель 27175, тип фургон малотоннажний-В та марки FIAT NUOVO DOBLO.

Згідно з видатковими накладними від 21 листопада 2013 року №000229 та від 21 листопада 2013 року №000230 та податкові накладні від 21 листопада 2013 року №№3, 4 продавець поставив передбачені договором автомобілі на загальну суму 24 941,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 156,83 грн.

07 серпня 2013 року між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Гермес сервіс плюс" (підрядник) укладено договір виконання пусконалагоджувальних робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми засобами виконує пусконалагоджувальні роботи ліфтів відповідно до проектно-кошторисної документації на об'єкті: м. Київ, вул. Мартиросяна, 5, під'їзд 1, 2.

Відповідно до акта приймання виконаних робіт за вересень 2013 року підрядник виконав пусконалагоджувальні роботи після монтажу 2-х пасажирських ліфтів та виписало податкову накладну від 27 вересня 2013 року №5 на загальну суму 52 324,68 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 720,78 грн.

07 серпня 2013 року між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Юніт-Л" (підрядник) укладено договір виконання робіт по заміні (реконструкції) ліфтів, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми засобами та з обладнанням замовника виконати комплекс робіт по заміні (реконструкції) ліфтів відповідно до проектно-кошторисної документації на об'єктах, переляк яких наведений у додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з актами приймання будівельних робіт за травень 2013 року підрядник виконав роботи по заміні (реконструкції) пасажирського ліфта на 16 зупинок у глухій шахті в під'їзді №1 житлового будинку по вул. Малишка, 37 у місті Києві, та виписало податкову накладну від 20 вересня 2013 року №92001 на загальну суму 216 517,36 грн., у тому числі податок на додану вартість 36 086,23 грн.

Між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Брокбудкепітал" (підрядник) укладено підрядні договори на виконання робіт від 21 червня 2012 року №№219-12, 220-12, від 26 червня 2012 року №№310-12, 312-12, 311-12, від 28 червня 2012 року №324-12, згідно з якими підрядник приймає на себе виконання робіт з обслуговування - обстеження ліфтового обладнання, щоденного прибирання кабін ліфтів відповідно до переліку, наведеному в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з переліками об'єктів, наданих на обслуговування, актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, з урахуванням подальшого коригування, протягом червня-липня 2013 року підрядник виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 3 069 429,24 грн., у тому числі податок на додану вартість 511 571,54 грн.

Між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Ді-Некст" (підрядник) укладено підрядний договір №0111-14 на виконання робіт від 01 листопад 2014 року, згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт з щоденного прибирання кабін ліфтів на об'єктах відповідно до переліку, наведеному у додатках до договору.

Як видано із відомостей щодо обсягів робіт на щомісячне прибирання ліфтових кабін (додатки №№1-11 до договору), акта здачі-прийняття робіт від 25 листопада 2014 року та податкової накладної від 25 листопада 2015 року №58, ТОВ "Ді-Некст" виконало роботи на загальну суму 252 291,85 грн., у тому числі податок на додану вартість 42 048,64 грн.

Між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Екодит" (підрядник) укладено підрядний договір на виконання робіт від 1 липня 2013 року 0107-13, згідно з яким підрядник приймає на себе виконання робіт з обслуговування - обстеження ліфтового обладнання, щоденного прибирання кабін ліфтів відповідно до переліку, наведеному в додатках до цього договору.

На виконання умов даного договору ТОВ "Екодит" у жовтні 2013 року виконало роботи з прибирання кабін ліфтів на загальну суму 714 462,37 грн., у тому числі податок на додану вартість 119 077,06 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 31 жовтня 2013 року та податковою накладною від 31 жовтня 2013 року №877.

Між ТДВ "Укрліфсервіс" (замовник) та ТОВ "Еко-сервіс" (підрядник) укладено підрядні договори на виконання робіт від 01 січня 2014 року №№0101-14/6, 0101-14/5, 0101-14/4, 0101-14/3, 0101-14/2, 0101-14/1, від 01 лютого 2014 року №№0102-14/4, 0102-14/2, 0102-14/1, від 01 квітня 2014 року №0104-14, від 26 червня 2012 року №№310-12, 312-12, 311-12, від 28 червня 2012 року №324-12, згідно з якими підрядник приймає на себе виконання робіт з обслуговування - щоденного прибирання кабін ліфтів відповідно до переліку, наведеному в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з відомостями обсягів робіт на щомісячне прибирання, наданих на обслуговування, актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, з урахуванням подальшого коригування, протягом березня-вересня 2014 року підрядник виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 640 756,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 106 792,70 грн.

На підтвердження реального руху активів у процесі та за результатами виконання умов цих Договорів, позивачем надано копії наведених вище актів здачі-прийняття виконаних робіт, банківські виписки, згідно із якими позивачем перераховано кошти на рахунок постачальників за виконані ними роботи та податкових накладних, виписаних на користь позивача його контрагентами, які, як установив суд першої інстанції, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Крім того, судом установлено, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал", ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс".

Щодо обставин використання позивачем придбаних робіт і послуг у власній господарській діяльності, то, як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТДВ "Укрліфтсервіс" є виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування, заміни та модернізації ліфтового обладнання та його технічне обслуговування.

Судом встановлено, що придбання у ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс" робіт відбулося з метою провадження господарської діяльності, а саме: ремонтно-будівельні роботи будівель по вул. Бориспільській, буд. 24-а та по вул. Колекторній, 40, роботи покрівлі будівлі, що належить замовнику на праві власності розташованої за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 13-А, замовлялись для опорядження належних позивачу будівель; пусконалагоджувальні роботи ліфтів, роботи по заміні (реконструкції) ліфтів, обстеження ліфтового обладнання та щоденного прибирання кабін ліфтів замовлялись з метою утримання в належному стані ліфтів, які обслуговує позивач; придбані у ТОВ "НВП "Форчин" автомобілі знаходяться на балансі ТДВ "Укрліфтсервіс" та придбавались для власних потреб.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс" документи, копії яких містяться у матеріалах, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вони повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій та складені і підписані сторонами у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Контролюючий орган не спростував належності і допустимості цих доказів, відповідно, у колегії суддів відсутні правові підстави для їх відхилення.

У акті перевірки відсутні висновки контролюючого органу про дефектність форми або змісту зазначених документів.

Крім того, відповідачем не заперечується, що зміст господарських зобов'язань що виникають з наведених вище договорів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об'єкт і базу оподаткування ПДВ та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, при вирішенні спору установлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємствами-постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, контролюючий орган, обґрунтовуючи власні доводи, посилається на те, що за даними актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс" та ТОВ "Еко-сервіс" встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентами та порушення правил оподаткування податком на додану вартість. Щодо порушень по відносинам із ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст" та ТОВ "Екодит" в акті перевірки наведено інформацію про показники податкової звітності цих підприємств.

Апеляційний суд з цього приводу звертає увагу на те, що актом про неможливість проведення зустрічної звірки підтверджується лише те, що її не було проведено з огляду на існування обставин, які унеможливили її проведення.

Водночас, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Оцінивши вказані докази за правилами статті 86 КАС України, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зазначені первинні та інші документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач, у свою чергу, на спростування цих обставин належних і допустимих доказів не надав, обґрунтувань щодо наявності підстав для відхилення наданих позивачем доказів, також не навів, у суду такі відсутні і колегія суддів підстав для цього не вбачає.

Крім того, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, хоча в силу вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів та на інформацію про показники податкової звітності цих підприємств, оскільки, актом про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується лише той факт, що звірку не було проведено у зв'язку із відсутністю можливості для її проведення, а припущення про можливі порушення в діяльності постачальників не впливають на статус виписаних ними первинних документів.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено правомірність формування ним податкового кредиту за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Будівельний центр "Спектр", ТОВ "НВП "Форчин", ТОВ "Гермес сервіс плюс", ТОВ "Юніт-Л", ТОВ "Брокбудкепітал",ТОВ "Ді-Некст", ТОВ "Екодит", ТОВ "Еко-сервіс".

Водночас, висновки акту перевірки про порушення Податкового кодексу України у цій частині є помилковими, відповідно, збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та з ПДВ за наведеними епізодами, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване у межах спору рішення прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не надано оцінки господарським відносинам позивача із ТОВ «Жалсі».

З цього приводу колегія суддів враховує, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 1 140 820,25 грн., який ліг в основу спірного ППР, не охоплює господарських відносин позивача із ТОВ «Жалсі».

З матеріалів справи випливає, що оскаржуваним ППР позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 1 140 820 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 570410 грн. (т. 1 а.с. 8).

Прийняття такого рішення обґрунтоване висновком акта контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму 1 140 820,25 грн. за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 з огляду на відсутність реального здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами, а саме:

- на суму ПДВ 43053,36 грн. за період - червень 2014 року, щодо господарських відносин із ТОВ «Дрім Білдінг»;

- на суму ПДВ 17 019,5, за період - вересень 2013 року, щодо господарських відносин із ТОВ «Будівельний центр «Спектр»;

- на суму ПДВ 4158,6 грн., за період - листопад 2013 року, щодо господарських відносин із ТОВ «НВП «Форчин»;

- на суму 8720,78 грн., за період - вересень 2013, щодо господарських відносин із ТОВ «Гермес Сервіс Плюс»;

- на суму ПДВ 36086,23 грн., за період - травень 2013, щодо господарських відносин із ТОВ «Юніт-Л»;

- на суму ПДВ 511571,54 грн., за період - червень 2013, щодо господарських відносин із ТОВ «Брокбудкепітал»;

- на суму ПДВ 42048,64 грн., за період листопад 2014, щодо господарських відносин із «Ді-Некс»;

- на суму ПДВ 119077,06 грн., за період - жовтень 2013 року, щодо господарських відносин із ТОВ «Екодит»;

- на суму ПДВ 359084,54 грн., за період - березень - вересень 2014 року, щодо господарських відносин із ТОВ «Еко-Сервіс» (в т.ч. за періодами: березень 2014 року - 106792,7 грн., квітень 2014 року - 42048,64 грн., травень 2014 року - 42048,64 грн., червень 2014 року - 42048,64 грн., липень 2014 року - 42048,64 грн., серпень 2014 року - 42048,64 грн., вересень 2014 року - 42048,64 грн.).

Таким чином, збільшення позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 140 820 грн. та застосування штрафу у розмірі 50% (570410 грн.), здійснено без урахування зафіксованих у акті перевірки порушень ТОВ «Укрліфтсервіс» вимог податкового законодавства за наслідками його господарських відносин із ТОВ «Жалсі».

За правилами ч. 1 ст. 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За таких обставин та правових норм, оскільки відносини позивача із ТОВ «Жалсі» перебувають поза межами предмета доказування у даній справі, їх правомірно залишено поза увагою судом першої інстанції.

З цього приводу слід зауважити, що актом перевірки установлено і інші порушення, окрім завищення податкового кредиту (зокрема п. 168.1.1, 168.1.2, 176.2 «а», 176.2 «б» ПК - том 1 а.с. 79 - висновок акта), проте, останні так само не досліджуються судом, оскільки перебувають поза межами предмета доказування у цій справі.

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфсервіс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю. Ключкович СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 28.11.16

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.