Ухвала суду № 63013186, 23.11.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6431/16

Справа № 754/14439/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

23 листопада 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», про визнання договору недійсним та припинення застави транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2016 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», про визнання договору недійсним та припинення застави транспортного засобу. У зв'язку з направленням запитів щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 провадження у вказаній справі на даний час не відкрито. Одночасно з позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. У вказаній заяві ОСОБА_1 просить: застосувати забезпечення позову у формі заборони вчиняти певні дії щодо заборони вчиняти дії щодо позасудового звернення стягнення на транспортний засіб, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, 2011 р.в., на підставі застави, що встановлена на підставі договору застави від 12.06.2014 року №К300А@0000587081 і зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за НОМЕР_3. У заяві про забезпечення позову вказано, такий вид забезпечення позову є абсолютно спів мірним та адекватним позовним вимогам, та унеможливить намагання відповідача здійснити звернення стягнення на згаданий транспортний засіб. У випадку незастосування такого забезпечення позову, виконання рішення суду у цій справі, яким, можливо, буде задоволено вимоги позивача, буде неможливим, оскільки транспортний засіб вже буде належати позивачу. Звернення стягнення на предмет застави спричинить зміну власника автомобіля і неможливість відновлення його права та охоронюваних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень,викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своїй позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними договір застави від 12.06.2014 року №К300А@0000587081 та припинити обтяження у вигляді застави автомобіля КІА, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, 2011 р.в., що встановлена на підставі договору застави від 12.06.2014 року №К300А@0000587081.

Разом з тим, позивачем не доведено, що обраний ним спосіб вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо позасудового звернення стягнення на транспортний засіб ЗАЗ, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, 2011 р.в., на підставі застави, що встановлена на підставі договору застави від 12.06.2014 року №К300А@0000587081 і зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за НОМЕР_3 є відповідним заявленим позовним вимогам та забезпечить виконання гіпотетичного рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява щодо забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», про визнання договору недійсним та припинення застави транспортного засобу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Н.Г. Таран