Постанова № 63010720, 24.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року справа № 823/1344/16

м. Черкаси

16 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі-позивач) з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі-відповідач) від 30.06.2016 № 27055-13 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з транспортного засобу у розмірі 25000 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог ОСОБА_2 зазначила, що нарахування їй за оскаржуваним рішенням транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25 000 грн. 00 коп. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у відповідності до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в той час, коли відповідно до розрахунку вартості транспортного засобу, який був проведений, як за допомогою інтернет-ресурса Міністерства економічного розвитку і торгівлі України так і у відповідності до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», середньоринкова вартість належного йому автомобіля Honda Pilot 2012 року випуску, д.н.з СА 3888 ВН є меншим ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, в зв'язку з чим останній не може бути об'єктом оподаткування (1). Додатково наголосив, що 24.12.2015 Законом України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» були внесені зміни до ст. 267 ПК України та змінено об'єкт оподаткування транспортним податком. Враховуючи, що вищевказані зміни були внесені до ПК України лише 24.12.2015, а зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, тому визначення контролюючим органом позивачу суми податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. 00 коп. можливе лише з 01.01.2017.

Представник позивача до зали судового засідання прибув та підтримав вимоги позовної заяви в повному обсязі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно проведеної звірки встановлено, що автомобіль Honda Pilot 2012 року випуску, д.н.з СА 3888 ВН, який є власністю позивача, відноситься до об'єктів оподаткування транспортним податком, а тому відповідачем правомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено ОСОБА_2 зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25 000 грн. 00 коп. Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому, оскільки рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136 не скасоване, то воно підлягає до обов'язкового застосування.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач не надано суду доказів поважності причин неприбуття в судове засідання, розгляд справи проводився за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва серії СХХ № 667545 про реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником автомобіля марки Honda Pilot 2012 року випуску, д.н.з СА 3888 ВН, об'єм двигуна 3471 куб. см.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №27055-13 від 30.06.2016, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по транспортному податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн. 00 коп.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ОСОБА_2 звернулась з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статей 265-267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок з фізичних осіб.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 п.267.5 ст. 267 Податкового кодексу України).

Отже, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років і середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, згідно з пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Відповідно до п. 13, 14 вказаної Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

За змістом пп. 267.6.1, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Як зазначалось вище, на праві власності позивача знаходиться автомобіль марки Honda Pilot 2012 року випуску, д.н.з СА 3888 ВН, об'єм двигуна 3471 куб. см., в судовому засіданні представник позивача зазначив, що пробіг вказаного транспортного засобу становить 173600 км.

З розрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, суд встановив, що середньоринкова вартість вищевказаного транспортного засобу з пробігом 173600 км. становить - 390 054 грн., без пробігу становить - 453 306 грн., в той час, як об'єктом оподаткування з 01.01.2016 є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати - тобто понад 1 033 500 грн. 00 коп. (1378 грн. х 750 = 1 033 500 грн. 00 коп.).

Таким чином, аналіз вищевказаних нормативно правових актів, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави зробити висновок, що належний позивачеві автомобіль марки Honda Pilot 2012 року випуску, д.н.з СА 3888 ВН, об'єм двигуна 3471 куб. см. не є об'єктом оподаткування, у відповідності до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, в зв'язку з чим рішення податкового органу від 30.06.2016 № 27055-13, яким позивачу нараховано транспортний податок в розмірі 25 000 грн. 00 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про відсутність у нього обов'язку сплачувати транспортний податок саме у 2016 році, з посиланням на положення пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 Податкового кодексу України).

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, в склад якого, відповідно до підпункту 265.1.2 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України входить транспортний податок.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень міських рад щодо податків та зборів належить: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Податкового кодексу України.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПК України, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПК України із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Водночас 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII)

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Крім цього, відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», запроваджені місцеві податки і збори, в тому числі і транспортний податок.

28 січня 2016 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», у пункт 3 Положення про т транспортний податок на території міста Черкаси (нова редакція): «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року».

Вищевказане свідчать, що у 2016 році не встановлювався новий податок на відповідній території (транспортний податок діяв і в 2015 році) та не змінювалась його ставка (25 000 грн. 00 коп.), а лише змінювались вимоги до об'єкта оподаткування транспортним податком.

Отже, Черкаська міська рада на 2016 рік фактично запровадила механізм справляння та порядок сплати транспортного податку на відповідній території, встановлений Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що саме 2016 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком з об'єкту, який належить на праві власності позивачеві. Разом з тим, як було зазначено вище, оскільки відповідачем не доведено виконання вимог законодавства, то контролюючий орган неправомірно нарахував позивачеві суму транспортного податку у 2016 році.

Вказана позиція також підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 справа № К/800/2667/16.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі-відповідач) від 30.06.2016 № 27055-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39497534) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 25.11.2016.