Рішення № 63005758, 10.11.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/20689/15-ц

Провадження № 2/638/1242/16

10.11.2016 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова до Харківської міської ради, ОК «Житлово - будівельний кооператив «Слайс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Сігма -1», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова 17.12.2015 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Харківської міської ради, ОК «Житлово - будівельний кооператив «Слайс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Сігма -1», ОСОБА_4, ОСОБА_5 в якому просив:

-Визнати незаконним та скасувати п. 14.1 додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 24.02.2010 №13/10;

-Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серій НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

-Витребувати з незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СЛАЙС»», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Сігма-1», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та передати Харківській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12.

В обґрунтування позову прокурор посилається на незаконність рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 24.02.2010 року №13/10. На думку прокурора, дане рішення прийнято всупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186. Також прокурор зазначає про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, але дана вимога прокурором обґрунтована не була лише припущенням про намір відповідачів віджити її на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача, ОК «Житлово - будівельний кооператив «Слайс», проти позову заперечував, вказавши, що вже є рішення господарського Харківської області від 13.05.2015 року, яке набрало законної сили, яким в позові про скасування рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 24.02.2010 №13/10 відмовлено. Також просив застосувати наслідки пропущення строків позовної давності.

Представник відповідача, Харківської міської ради, проти позову заперечував, надав письмові пояснення, також просив застосувати строки позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_1, представник ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 вказали, що договори куплі-продажу землі були укладені належним чином, а отже вони є добросовісним набувачами. Також вказали про рішення господарського суду Харківської області, віл 13.05.2016 року, яке набрало законної сили, та яким в задоволенні вимог представника прокуратури про скасування рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 24.02.2010 №13/10 було відмовлено, просили застосувати строки позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до відмови у задоволенні позовних вимог з огляну на наступне.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами, є підставою відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України)

Відовідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. (Абзац перший частини другої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 1697-VII від 14.10.2014) Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. (Частину другу статті 45 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 5288-VI від 18.09.2012) Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.(Частину другу статті 45 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014), (Частина друга статті 45 в редакції Закону № 4176-VI від 20.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5288-VI від 18.09.2012)

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону встановлені ч.1 ст. 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі №6-178цс15 та від 16.09.2015 року та від 16.09.2015 року у справі №6-68цс15, які були прийняті на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах.

Судом встановлено факт обізнаності прокурора щодо прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради ще у 2010 році, яке листом №08-04/700/2-10 від 26.03.2010 року направлялось до прокуратури м. Харкова.

Також, як встановлено матеріалами справи, рішення Харківської міської ради було офіційно опубліковано згідно вимог ст. 21 ЗУ «Про інформацію» в газеті «Харьковские известия» та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб.

Нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до ст. 1 ЗУ «Про Прокуратуру», призводить до наслідків визначених ч.2 ст.12, ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади. А у зв'язку з обізнаністю прокурора м. Харкова про прийняття безпосередньо за його участю оскаржуваного рішення Харківської міської ради, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Отже початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради від 24.10.2010, починається саме з дати прийняття цього рішення.

Факт початку перебігу позовної давності з 24.02.2010 року також встановлено рішенням Вищого господарського суду України від 29.10.2015 року.

Також 23.11.2011 року Харківським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі за адміністративним позовом Харківського обласного відділення всеукраїнської організації «Комітет по боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах» до прокуратури м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, якою в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Але дана постанова свідчить про те, що прокуратура м. Харкова була обізнана з оскаржуваним рішенням.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова до Харківської міської ради, ОК «Житлово - будівельний кооператив «Слайс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Сігма -1», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви прокурора Дзержинського району м. Харкова до Харківської міської ради, ОК «Житлово - будівельний кооператив «Слайс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Сігма -1», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя