Постанова № 63005481, 17.11.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.11.2016 Справа № 816/785/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.11.2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді - Антонова C.B.,

секретаря - Плаксюк І.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Забєлінського О.С., Проскурні Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави матеріали адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, прохаючи суд визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області, що виразилась у відмові виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІ групи; стягнути на користь позивача - інваліда ІІ групи за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями УМВС України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08592276) одноразову грошову допомогу в сумі 275 600 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з 1980 року він розпочав службу в УДПО УМВС України в Полтавській області, відповідно до наказу №156 ос від 08.09.1980 року.

12.12.1990 року, наказом №109 о/с УМВС України в Полтавській області ОСОБА_4 звільнений з органів внутрішніх справ за віком у відставку. Відповідно до довідки акту огляду МСЕК серії АВ №0493108 від 01.12.2015 року працівнику органів внутрішніх справ ОСОБА_4 вперше та безстроково встановлено ІІ групу інвалідності, починаючи з 24.11.2015 року, захворювання пов'язане з виконанням служби по ЛНА на ЧАЕС, із 70 % втратою професійної працездатності.

У зв'язку із встановленням позивачу групи інвалідності, в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, що передбачено ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

На звернення до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області з приводу виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_4 групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ з долученням всіх відповідних документів для отримання допомоги, листом членів ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/139 від 22.01.2016 року, №4/703 від 19.04.2016 року у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 відмовлено.

Відмова у виплаті допомоги мотивована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року пенсіонери із званням «внутрішньої служби» права на отримання одноразової грошової допомоги не мають.

З таким рішенням ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області та їхніми діями щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №850 позивач не погоджується та просить суд стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями УМВС України в Полтавській області одноразову грошову допомогу в сумі 275 600 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення надав аналогічні до змісту позовної заяви.

Представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Позивач помилково вважає, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Згідно із зазначеною постановою право на виплату одноразової грошової допомоги залишилося у працівників міліції, інвалідність яких настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення такого строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у томі числі пенсіонери, зі спеціальним званням «міліції» за вказаних умов мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням «внутрішньої служби» такого права з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 - не мають.

Приймаючи до уваги, що інвалідність ОСОБА_4 була встановлена з 24.11.2015 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, та позивач має спеціальне звання - «прапорщик внутрішньої служби», ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області не мала повноважень призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_4 у зв'язку з інвалідністю.

Окрім того, п.13 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 визначено, що працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім'ї, батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Враховуючи те, що подія, яка призвела до отримання ОСОБА_4 інвалідності (ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС) відбулася у 1986 році, тобто з часу настання події минуло більше трьох років, вимога ОСОБА_4 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги є безпідставною.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Відповідно відомостей з трудової книжки позивача, останній служив в органах внутрішніх справ України безперервно з 09.09.1980 року по 12.12.2000 року всього двадцять років три місяці і три дні (а.с.7).

Наказом Управління МВС України в Полтавській області №109ос від 12.12.2000 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за ст.65 п. «а» (за віком у відставку) прапорщика внутрішнього служби ОСОБА_4 - командира відділення 3-ї СДПЧ м.Полтава, з 12 грудня 2000 року. Вислуга років за станом на 12 грудня 2000 року складає в календарному обчисленні 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні 22 роки 06 місяців 03 дні. Безперервний стаж служби у внутрішніх військах та ОВС складає 20 років 03 місяці 03 дні (а.с.8).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №Т-214/115/12/01/15-2016 від 27.04.2016 року в період проходження служби ОСОБА_4 з 09.09.1980 року (наказ УВС виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів від 08.09.1980 року №156) по 12.12.2000 (наказ УМВС України в Полтавській області від 12.12.2000 року №109 о/с) в СВПЧ-3 м.Полтави, підпорядкованій Відділу пожежної охорони УВС, в 3-й СВПЧ по охороні Ленінського району м.Полтави, підпорядкованій Управлінню державної пожежної охорони УМВС України в Полтавській області, в 3-й СДПЧ м.Полтави, підпорядкованій Управлінню державної пожежної охорони УМВС України в Полтавській області. Зазначені підрозділи були складовими структури УВС (УМВС), які відносилися до органів внутрішніх справ. Наказом Управління внутрішніх справ виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів від 31.07.1986 року №89 о/с молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_4, командира відділення 3-ї самостійної воєнізованої пожежної частини м.Полтава, було відряджено в розпорядження МВС УРСР для виконання спеціальних робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 24 липня 1986 року (а.с.13).

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_4 встановлено ІІ групу інвалідності з 24.11.2015 року у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково (а.с.9).

Відповідно до довідки начальника протипожежної служби в зоні по ліквідації наслідків аварії на АЕС, ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов'язків в зоні Чорнобильської АЕС 25 липня 1986 року. Вибув із зони Чорнобильської АЕС 18 серпня 1986 року. ОСОБА_4 працював в зоні всього 25 діб, знаходився в м.Чорнобиль безвиїзно (а.с.11).

Згідно з витягом з архівного документу - наказу начальника управління МВС №105 л/2 від 16.09.1986 року, вважати прибулим із службового відрядження по виконанню спеціальних робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_4, командира відділення 3-ї самостійної воєнізованої пожежної частини м.Полтави, який знаходився в зоні Чорнобильської АЕС з 25 липня по 18 серпня 1986 року, 25 діб, в 1 зоні 25 діб (а.с.12).

ОСОБА_4 не отримував через управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради одноразову компенсацію при встановленні ІІ групи інвалідності, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради №06-10799 від 08.12.2015 року, (а.с.14).

Листом членів ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/139 від 22.01.2016 року, позивачу повернуто матеріали на виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання інвалідності без права на виплату, оскільки ОСОБА_4 отримав групу інвалідності 01.12.2015 року, після набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або каліцтва працівника міліції». Окрім того, у зазначеному листі вказано, що одноразова грошова допомога виплачується відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію». Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або каліцтва працівника міліції» та постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», виплачується особам, у яких право на отримання такої допомоги виникло з дати набрання чинності зазначеним вище законом, тобто з 12 березня 2015 року. Згідно з прийнятими змінами, таке право залишилося у працівників міліції, інвалідність яких настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Тобто звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери, зі спеціальним званням «міліції» за вказаних умов мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням «внутрішньої служби» такого права з вказаної дати не мають (а.с.15).

Відповідно до п.7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено в судовому засіданні відповідачем, отримавши заяву ОСОБА_4 із додатками про виплату йому грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області листами від 22.01.2016 року№4/139, від 19.04.2016 року №4/703 у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 відмовлено з поверненням матеріалів без права на виплату.

Згідно з п.8 вказаного Порядку, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пункт 9 Порядку зазначає, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається з викладеного вище, повноваження щодо призначення грошової допомоги чи відмову в її призначенні належить виключно до повноважень Міністерства Внутрішніх Справ, куди керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає документи.

Такої процедури відповідачем дотримано не було, внаслідок чого допущено бездіяльність щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Полтавській області, щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи.

Позовна вимога ОСОБА_4 про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями УМВС України в Полтавській області одноразової грошової допомоги в сумі 275 600 гривень до задоволення не підлягає, оскільки така допомога, саме в такому розмірі, позивачу не нарахована.

Крім того, відповідно до п. 10 Порядку грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

А тому, стягненням певної суми на користь ОСОБА_4 в рахунок виплати грошової допомоги можуть бути порушені права інших осіб на отримання грошової допомоги, які перебувають в черзі на її отримання.

Доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_4 права на отримання грошової допомоги суд сприймає критично, оскільки останній проходив службу в Управлінні державної пожежної охорони, яке було складовою частиною структури УМВС, та виконуючи службові обов'язки пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС отримав ІІ групу інвалідності, що встановлено медико-соціальною експертною комісією лише 01.12.2015 року.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправними дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та зобов'язання відповідача - УМВС України в Полтавській області, подати до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та висновок щодо виплати грошової допомоги.

Керуючись ст.ст.71, 86, 159-163,167, 171-2, 186 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області, щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи.

Зобов'язати УМВС України в Полтавській області у відповідності до п.8 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» подати до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та висновок щодо виплати грошової допомоги.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Октябрський районний суд м. Полтави.

Суддя С.В. Антонов