Рішення № 63003211, 28.11.2016, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3923/16-ц

28.11.2016

2/328/1640/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2016 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Петренко Л.В.,

за участі секретаря: Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акцент-банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Представник Публічного акціонерного товариства Акцент-банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ABH0RM151430022 від 11 квітня 2015 року у сумі 11296 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 4931,91 грн. - заборгованість за кредитом; 5,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2968,63 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 2376,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 514,11 грн. - штраф (процентна складова), а також просить стягнути понесені судові витрати в сумі 1378 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № ABH0RM151430022 від 11 квітня 2015 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5 139,82 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», Тарифами складає між ним та Банком кредитно-заставний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, в також інші витрати згідно умов.

Відповідач не виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим станом на 13.10.2016 року має заборгованість 11296,38 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 74 ЦПК України; заперечень проти позову не надав, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу визначені кредитним договором суму кредиту, проценти за користування кредитом, та пеню.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору № ABH0RM151430022 від 11 квітня 2015 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5 139,82 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 2 Договору строк кредиту 24 місяці, з 11 квітня 2015 року по 10 квітня 2017 року.

Пунктом 7 Договору передбачено, щомісячний платіж у сумі 394,32 грн., період сплати з 10 по 14 число кожного місяця.

В п. 12 Договору передбачено, що згідно ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості зазначених в заяві. Умовах та правилах понад 210 днів, щодо зобовязань строк яких не настав, сторони узгодили, що терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом починаючи з 211 дня порушення вважається простроченою.

Своїм підписом відповідач підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування в ПАТ «Акцент-Банк», а саме: мету для якої кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобовязаннями позичальника, тип відсоткової ставки, суму на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору (перелік всіх витрат повязаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням. Зокрема таких як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо), строк на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови тощо.

В порушення відповідачем зобовязань перед банком, в тому числі інших зобовязань, а також порушення зобовязань клієнтів банку по яким він є поручителем, він дає свою згоду і доручає банку приймати рішення по розподілу коштів, які направляються на погашення заборгованості. При цьому банк одноосібно приймає рішення черговості погашення таких зобовязань, з пріоритетом погашення незабезпечених зобовязань.

Згідно п. 14 Договору при порушенні позичальником зобовязань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 15 Договору відповідач згоден, що заява разом із запропонованими ПАТ «Акцент-Банк» Умовами та правилами, що розміщені на сайті банку www.a-bank/com.ua, Тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір. Підтвердив що вся надана інформація достовірна. Зобовязувався про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 днів від моменту їх виникнення.

Згідно умов укладеного договору договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка») (Стандарт).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи ці обставини, суд приходить до висновку, що відповідач по справі належним чином був ознайомлений як із заявою позичальника, так і Умовами надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт), бо підтвердив ці свої дії своїм підписом у вказаній вище заяві позичальника.

Згідно п. 1.5 Умов Заява Позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в Банк для укладення кредитно-заставного договору.

Пунктом 4.2. Умов надання споживчого кредиту передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі вказаному у заяві, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту Умов відсотки сплачуються позичальником окремо понад зазначену в Заяві суми щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчить ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що укладений сторонами кредитний договір на підставі заяви позичальника № ABH0RM151430022 від 11 квітня 2015 року з ознайомленням відповідача при її складанні з Умовами надання кредиту відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника та Умови містять усі передбачені діючим законодавством відомості. Крім того, Умови надання споживчого кредиту не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, комісію (одноразову та щомісячну) за користування кредитом.

Згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років, що відповідає положенням ст. 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін з фіксуванням цієї домовленості у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Виходячи з того, що відповідач, підписавши заяву позичальника на одержання споживчого кредиту, погодився із Умовами надання кредиту, а одним із пунктів вказаних умов є вказівка на збільшення позовної давності по вимогам про стягненню кредиту, відсотків, винагороди, неустойки до п'яти років, суд приходить до висновку, що таким чином між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 була укладена письмова домовленість про збільшення позовної давності з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позовна заява подана в межах строку позовної давності.

Відповідно до п. 4.3. Умов, кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. 3.2.11, 3.3.8 цих Умов, далі пені згідно розділу 5 цих Умов, далі простроченої комісії по кредиту, далі простроченої винагороди, далі прострочених відсотків по кредиту, далі простроченої заборгованості за кредитом, частина суми що залишилася (у тому числі сума надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом, далі-комісії, далі-винагороди, далі-відсотків, далі-кредиту. Остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше дати, зазначеної у Заяві. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. При несплаті винагороди, комісії згідно Заяви, відсотків і/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати, вони вважаються простроченими.

З розрахунку заборгованості слідує, що відповідач виконував умови кредитного договору з порушеннями.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за вказаним договором відповідач станом на 13.10.2016 року має заборгованість в у сумі 11296 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 4931,91 грн. - заборгованість за кредитом; 5,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2968,63 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 2376,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 514,11 грн. - штраф (процентна складова).

Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання, внаслідок чого банком стали нараховуватися прострочені суми.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач порушив умови кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками та комісії за користування кредитом підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги про стягнення пені та штрафів, суд приходить до наступного.

Представником позивача заявлені вимоги про стягнення 2376,09 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 514,11 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Згідно п. 14 Договору при порушенні позичальником зобовязань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожний день прострочення.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі N 6-2003цс15 за позовом публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом третьої особи ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" про визнання кредитного договору недійсним, висловила правову позицію відповідно до якої цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи положення ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В даному випадку позивачем заявлені вимоги про стягнення 2376,09 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафів 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 514,11 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки пеня і штраф є одним видом відповідальності - неустойкою, то є неможливим притягувати суб'єктів цивільних правовідносин до сплати штрафу й пені одночасно за одне й те саме правопорушення, оскільки буде порушено конституційний принцип, закріплений в ст. 61 Конституції України.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Як вже зазначалося, за правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобовязання.

Тому не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 514,11 грн.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Акцент-банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягненням з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 10282 грн. 27 коп., яка складається з наступного: 4931,91 грн. - заборгованість за кредитом; 5,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2968,63 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 2376,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, в іншій частині позовні вимоги щодо стягнення штрафів в загальній сумі 1014,11 грн. - не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Акцент-банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (змінена Володарського), буд. 466, на користь Публічного акціонерного товариства Акцент-банк, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11 (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № ABH0RM151430022 від 11 квітня 2015 року у сумі 10282 грн. 27 коп., яка складається з наступного: 4931,91 грн. - заборгованість за кредитом; 5,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2968,63 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 2376,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (змінена Володарського), буд. 466, на користь Публічного акціонерного товариства Акцент-банк, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: