Вирок № 63001589, 28.11.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2983/16-к

Провадження № 1-кп/369/231/16

В И Р О К

іменем України

28.11.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Цисаренка О.О.

законного представника потерпілих ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Стрелічево, Гомельської області, Білорусія; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; громадянина України; українця; раніше не судимого,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2015 близько 11 години 50 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався 14 км. + 650 м. автодороги Київ-Бишів, від м. Києва, в напрямку м. Бишів.

Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_2, повертаючи ліворуч, в напрямку с. Лука, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, котрий рухався в зустрічному напрямку - у напрямку міста Києва, водій ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3.

В результаті ДТП малолітній пасажир автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді: уламковий перелом акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням відломків. Згідно висновку експерта №41/Д від 17.02.2016, уламковий перелом акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням відломків відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня.

В результаті ДТП малолітній пасажир автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням; рвана рана лобної ділянки голови справа. Згідно висновку експерта №42/Д від 26.12.2016. закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.: 1.5. (дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю переміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 16.13. (Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», та 16.13. Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 26.12.2015 близько 11 години 50 хвилин він керував автомобілем НОМЕР_1, по автодорозі Київ-Бишів від м. Києва, в напрямку м. Бишів, йшов дощ та попереду нього їхав вантажний автомобіль. Повертаючи ліворуч, в напрямку с. Лука, він виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався у напрямку міста Києва.

З цивільним позовом прокурора згодний. У скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні законний представник потерпілих ОСОБА_5 пояснила, що в дорожньо-транспортній пригоді постраждали її діти. ОСОБА_2 виявив готовність відшкодувати їй збитки, заподіяні злочином, тому просила суд суворо не карати ОСОБА_2

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, роз'яснивши при цьому йому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_2, законний представник потерпілих ОСОБА_1 давали правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином невеликої тяжкості; враховує також особу обвинуваченого, який вчинив злочин уперше, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_2 раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе без реального відбуття покарання тому, відповідно до ст. ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з встановленням іспитового строку, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_2 не працює, погодився відшкодувати збитки, завдані потерпілим, і пояснив, що він має тимчасові заробітки за допомогою надання транспортних послуг, суд приходить до переконання про недоцільність застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Суд визнає. що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_2 комунальному закладу Київської облради «Київській обласній клінічній лікарні» завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат, понесених цим закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_4, і ця шкода відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що скоїла злочин, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про відшкодування витрат понесених лікарнею за лікування потерпілого ОСОБА_4

Розмір витрат, пов'язаних із залученням експерта, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_2 2200 грн. 20 коп. в дохід держави за проведення судових експертиз.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язати в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 3482 (три тисячі вісімдесят дві) гривні 07 (сім) копійок на користь держави в особі комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» на розрахунковий рахунок №31558201132089, код ЄДРПОУ 01993701, МФО 821018, призначення платежу: за лікування потерпілого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015110200005051.

Стягнути з ОСОБА_2 2200 (дві тисячі двісті) гривень 20 (двадцять) копійок за проведення судової експертизи на користь держави.

Речові докази: Автомобіль марки «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_4, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, за адресою: м. Бояркарка вул. Кібенка 66 - повернути власнику ОСОБА_2.

Автомобіль марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_5, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, за адресою: м. Боярка вул. Кібенка 66 - повернути власнику ОСОБА_1.

Диск «СО-К. АгТех», який визнано і приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко