Ухвала суду № 62999549, 24.11.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.11.2016 227/4466/16-к

У Х В А Л А

24 листопада 2016 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В.,

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю:

прокурора Перекупка К.І.

слідчого Коращук В.В.

захисника ОСОБА_1

законного представника підозрюваного ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Коращук В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Білозерське м.Добропілля Донецької області, громадянина України, не одруженого, який навчається в 11 класі ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів № 2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше судимий:

23 травня 2016 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст..ст.104, 75,76 КК України звільнений від відбування покарання , іспитовий строк 1 рік,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий 23.11.2016 року звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 Вказане клопотання погоджено прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Перекупкою К.І..

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016050230001794, відомості про яке 15.11.2016 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. У вчинені вказаного злочину підозрюється ОСОБА_3, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Слідчий зазначає, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжить вчиняти інші кримінальні злочини, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та зазначив, що наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 підтверджується наданими суду письмовими доказами. Існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Вказаний злочин підозрюваний вчинив в період іспитового строку, який йому був застосований за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2016 року, що свідчить про те, що на шлях виправлення останній не став і продовжив вчиняти злочини, не зважаючи на наявність судимості, яка є не знятою та не погашеною. Вказані обставини дають підстави вважати, що зазначені ризики існують. Крім того зазначила, що батьки підозрюваного самоусунулися від виховання сина, не приділяють йому достатньої уваги, не мають на нього певного впливу. На даний час підозрюваний мешкає один. У зв»язку з цим прокурор вважає, що більш м»які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний просив обрати йому менш сувору міру запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Зазначив, що він не оспорює своєї причетності до злочинів, з приводу яких йому було повідомлено підозру. На даний час він навчається,, мешкає один в домі, що належить його бабусі. Не заперечував, що саме під час іспитового строку, який йому встановлений вироком суду він вчинив дії, в яких його підозрюють. Зазначив, що вказані дії він вчинив в стані алкогольного сп»яніння.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного просила надати її сину ще один шанс і не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просила обрати більш м»який запобіжний захід ніж тримання під вартою. На питання суду пояснила, що син живе один, окремо, так як вона не може його забрати жити до себе, бо живе в будинку родичів співмешканця, які згоди на проживання її сина в будинку не дають.

Захисник заперечував проти клопотання та просив обрати відносно підозрюваного більш м»який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, законного представника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено таке.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050230001794 від 17.11.2016 року вбачається, що 15.11.2016 року до реєстру були внесені відомості за фактом відкритого заволодіння грошима з каси в сумі 1000,00 грн., 14.11.2016 року о 22.05 годин, з каси магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6, розташованого за адресою АДРЕСА_3, громадянином ОСОБА_3. Попередня правова кваліфікація за ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.11.2016 року приблизно о 22 годині 05 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в приміщені магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташований за адресою: АДРЕСА_3, яке використовується на правах оренди фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 знаходиться поряд з ним та розуміє направленість його злочинних намірів, нехтуючи її присутністю та не реагуючи на зауваження останньої, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, повторно, відкрито заволодів грошима в сумі 1000 гривень, що знаходились в касі магазину та належать ФОП ОСОБА_7. Заволодівши майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_3, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном на свій розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , вчинене повторно.

Повідомлення про підозру у вчиненні вказаного злочину, вручено ОСОБА_3 16 листопада 2016 року.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_8 отримав 23.11.2016 року.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, а також надані в ході судового засідання пояснення підозрюваного ОСОБА_3 приходжу до висновку про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується такими письмовими доказами зібраними в ході досудового розслідування:

протоколом огляду місця події від 14.11.2016 року, згідно якого в ході огляду території за адресою: АДРЕСА_3, де розташований магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» була виявлена та вилучена шапка, яка зі слів потерпілої належить хлопцю який викрав гроші з каси магазину;

протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що 14.11.2016 року вона знаходилась в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», до неї в магазин зайшов невідомий хлопець, який хотів купити пиво. Коли він дав їй гроші і вона відкрила касу, цей хлопець схопив з каси гроші. Вона намагалася його затримати, але він втік залишивши свою шапку;

протоколом впізнання за фотознімками від 15.11.2016 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_7 на фото під номером №3 впізнала ОСОБА_3, пояснюючи що саме цей хлопець викрав у неї гроші та якого вона намагалася потім затримати;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9, який 14.11.2016 року приблизно о 22.00 годин, коли вийшов зі свого будинку, чув крики жінки, а коли підійшов до магазину бачив жінку продавця, яка йому пояснила, що невідомий хлопець вкрав з каси магазину гроші та втік;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 15.11.2016 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 у якого бачив значну суму грошей і ОСОБА_3 купив йому чоботи;

протоколом огляду та вилучення предметів від 15.11.2016 року, згідно якого у ОСОБА_11 були вилучені чоботи, які як він пояснив йому купив ОСОБА_3;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який пояснив, що він працює таксистом та в цей вечір він возив ОСОБА_3, у якого бачив гроші;

протоколом вилучення речей та грошей у ОСОБА_3 від 15.11.2016 року,

протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 16.11.2016 року, з якого вбачається, що останній повністю визнав свою вину в обсязі пред»явленої йому підозри 16.11.2016 року.

Що стосується наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст..177 КПК України, то вважаю, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених пп.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як в судовому засіданні встановлено, що злочин в якому підозрюється ОСОБА_3, є злочином, який, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів і передбачає покарання до 6 років позбавлення волі. Вказаний злочин він вчинив в період не знятої та не погашеної судимості, а саме в період відбування іспитового строку, який йому призначений за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2016 року, за вчинення аналогічного корисливого злочину проти власності. Враховуючи наведене, а також те, що підозрюваний вчинив злочин в період іспитового строку, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, вважаю, що вказані обставини дають підстави вважати про існування заявлених прокурором ризиків.

При вирішенні клопотання також вивчалась особистість підозрюваного, умови його життя та виховання, стан здоров»я. Судом встановлено, що ОСОБА_3 виховувся без батька. На даний час він мешкає один, окремо від своєї матері, в будинку своєї бабусі за місцем своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_2. За вказаним місцем мешкання, останній характеризується негативно, як особа, яка веде аморальний спосіб життя, часто буває в стані алкогольного сп»яніння, грубий, вступає в конфлікти з сусідами. З пояснень матері встановлено, що остання фактично самоусунулась від виховання свого сина і не має авторитету у свого сина. Судом встановлено, що підозрюваний не має контролю з боку дорослих.

Будь-яких захворювань підозрюваний не має. За висновком судово-психіатричної експертизи № 1254 від 18.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 страждає легкою розумовою відсталістю з поведінковими порушеннями, що не вимагають вжиття лікувальних заходів. У момент здійснення правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не знаходився в тимчасово-хворобливому розладі психічної діяльності, що позбавляє його здібності усвідомлювати свої дії. Нині може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.492 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, вік та стан здоров»я підозрюваного, міцність його соціальних зв»язків, його ставлення до вчинених ним дій, умови життя та виховання неповнолітнього, поведінку підозрюваного за місцем проживання, відсутність контролю з боку дорослих вважаю, що наведені обставини дають підстави вважати, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України і тому відносно останнього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слід зазначити, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею вивчалась можливість, відповідно до ст.492 КПК України, передачі підозрюваного ОСОБА_3 під нагляд батьків, а саме матері. Але враховуючи склад сім'ї підозрюваного, обстановку в ній, взаємини між ним та матір'ю, ставлення матері до виховання підозрюваного (яка фактично самоусунулась від його виховання), відсутність контролю з її боку за його поведінкою вважаю, що передання підозрюваного під нагляд матері не є доцільним і не досягне цілей його застосування.

Враховуючи вимоги ст.183 КПК України, матеріальне становище підозрюваного, який є неповнолітнім, не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати (1450 грн. х 20 = 29000 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного наступні обовязки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,196,197, 492 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Коращук В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016050230001794 від 15.11.2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Білозерське м.Добропілля Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з утриманням останнього в Артемівській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6) починаючи з 24 листопада 2016 року по 22 січня 2017 року.

Встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 29000,00 грн. (двадцять девять тисяч гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, одержувач - ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст..194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов»язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.

Строк дії вищевказаних обов»язків становить 2 місяці, який відраховується з моменту звільнення з-під варти ОСОБА_3 у зв»язку з внесенням застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз»яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє по 22 січня 2017 року включно.

Копію ухвали направити в Добропільський ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, Артемівській УВП УДПТСУ в Донецькій області (№ 6) для виконання та негайно вручити підозрюваному.

На ухвалу може бути подана скарга в Апеляційний суд Донецької області протягом 5 (п'яти) днів з дня и оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені 24.11.2016 року. Повний текст ухвали буде проголошено 25 листопада 2016 року в 11.00 годин в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця