Рішення № 62997197, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 379/743/15 Головуючий в І інстанції: Набудович І.О. Апеляційне провадження 22-ц/796/7624/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді - Слободянюк С.В.

суддів - Левенця Б.Б.. Панченка М.М.,

при секретарі - Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі ПАТ «Універсал Банк») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 грудня 2007 року в сумі 178 914,16 доларів США та судові витрати в сумі 3 654,00 грн.

У грудні 2015 року ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_4, звернувся в суд з зустрічним позовом до позивача ПАТ «Універсал Банк» про визнання поруки за договором від 27 грудня 2007 року припиненою. Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що позов пред'явлений до поручителя після спливу шестимісячного строку з моменту настання строку для погашення чергового платежу (144).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково (т.2 а.с.84-89).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року в загальному розмірі 178 914 доларів США 16 центів, судовий збір в сумі 3 654 грн. В решті позову - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою - задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_3, встановлену на підставі договору поруки від 24 грудня 2007 року, укладеного з ПАТ «Універсал Банк».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові. Апелянт зазначає, що банком не надано суду оригіналу кредитного договору, оригіналів інших документів на підтвердження своїх позовних вимог; наданий позивачем розрахунок та нарахування відсотків є безпідставним, оскільки зроблений на підставі ксерокопії кредитного договору (т.2 а.с.93-95).

В апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови у стягненні з поручителя ОСОБА_3, заборгованості та задоволення зустрічних позовних вимог про визнання договору поруки припиненим, ухвалення в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задовольнити повністю та відмовити у зустрічному позові ОСОБА_3 (т.2 а.с.96-99).

Справу розглянуто без участі ПАТ «Універсал Банк», який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове зворотне відправлення від 16 листопада 2016 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_2, не визнавши апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк».

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та задоволення апеляційної скарги ПАТ «Універсал Банк» з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 24 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 061-2900/840-0800, за яким відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 160 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 12,25 % на рік та строком користування до 10 грудня 2037р. (а.с.6-13).

Згідно з п. 2.4. Договору погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів відповідно до графіку платежів, що є додатком № 2 до кредитного договору (а.с.14-16).

09 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до кредитного договору, згідно з якою сторони погодили порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами та внесли відповідні зміни до Кредитного договору № 061- 2900/840-0800 від 24 грудня 2007р. (а.с.20-29).

На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 24 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки № 061- 2900/840-0800-Р, за умовами якого ОСОБА_3 поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі (а.с.42-43).

09 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду № 1 до договору поруки № 061-2900/840-0800-Р від 24 грудня 2007 року, згідно з якою поручитель засвідчував, що йому добре відомі усі умови основного договору і він з ними погоджується (а.с.45-46).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, за ОСОБА_2 утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача станом на 26.01.2015р. становила 178 914,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку становила 2 825 412,41 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 155 443,71 доларів США, що за курсом НБУ становила 2 454 767,07 грн., заборгованості за відсотками - 23 262,18 доларів США, що за курсом НБУ становила 367 356,35 грн., заборгованість по підвищеним відсоткам - 208,27 доларів США, що за курсом НБУ становила 3 289 грн. (а.с.34- 37).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов*язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов*язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Підпунктом 1.1.1. кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується підвищена процентна ставка в розмірі 36,75% річних (т.1 а.с.6).

Згідно із ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем суду надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 061-2900/840-0800, яка станом на 26 січня 2015р. становила 178 914,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку становила 2 825 412,41 грн., і з якої прострочена заборгованість за кредитом - 1027,32 доларів США, сума дострокового стягнення кредиту - 154 416,39 доларів США, сума відсотків за договором - 23 262,18 доларів США та сума підвищених відсотків - 208,27 доларів США, що також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 24 грудня 2007р. по 21 грудня 2015р. (т.1 а.с. 34-37, 163-193).

Суд першої інстанції правильно зазначав, що ОСОБА_2 належних доказів на підтвердження заперечень щодо наявної заборгованості не надала, розмір цієї заборгованості відповідачем в належний спосіб не спростовано.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовного того, що позивачем не надано оригіналу кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки отримання кредитних коштів останньою не оспорюється.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого рішення щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором в сумі 178 914,16 доларів США, як про це зазначено у прохальній частині позову, виходячи з наведеного вище розрахунку заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання поруки за цим кредитним договором припинено, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови основного договору і він з ними погоджується.

Відповідно до п.4.2 порука припиняється із припинення всіх зобов*язань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою (т.1 а.с.43).

Відповідно до п. 5.2.5. кредитного договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад 2 місяці, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення повідомлення, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31-й календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2014 року позивач направив відповідачам вимоги про необхідність виконання своїх зобов'язань за кредитним договором і договором поруки, дострокове погашення кредиту та відсотків в загальному розмірі 169 612,54 доларів США, які залишилися відповідачами без виконання (т.1 а.с.38-41, 47-50).

Зокрема, поручителем вказане повідомлення отримано 26 серпня 2014 року (т.1 а.с.48).

Як зазначено у повідомленні поручителю пропонувалось усунути порушення умов основного кредитного договору, а саме: з моменту отримання вимоги сплатити прострочену заборгованість за кредитом, проценти та штрафні санкції. У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на 61-ий день з моменту отримання вимоги.

Отже, виходячи з умов кредитного договору та положення ст. 559 ЦК України днем настання основного зобов*язання є 61-ий календарний день з моменту отримання повідомлення.

Позов подано до Таращанського районного суду Київської області 23 квітня 2015 року, що підтверджується відбитком штампу на конверті (т.1 а.с.63).

Як зазначено вище, поручителем вимога отримана 26 серпня 2014 року, вимога щодо погашення заборгованості мала бути виконана протягом 60-десяти днів, останнім днем виконання зобов*язання за вимогою - 27 жовтня 2014 року.

Отже, позов до поручителя подано в межах шестимісячного строку.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦУК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-190 цс14 від 21 січня 2015 року.

За матеріалами справи, позов пред*явлено до поручителя в межах шестимісячного строку, оскільки останнім днем виконання зобов*язання - 27 жовтня 2014 року, позов пред*явлено - 23 квітня 2015 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги боржника ОСОБА_2, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором, доводи скарги правильність висновку суду першої інстанції в цій частині не спростовують і не впливають.

Апеляційна скарга ПАТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, оскільки, враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про визнання поруки припиненою.

Керуючись ст..ст.304,307,309, 313 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 іден.номер НОМЕР_1) та з ОСОБА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_1 іден.п.н.НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року у загальному розмірі 178 914 доларів США 16 центів.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 іден.п.н.НОМЕР_1) та з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», судовий збір в рівних частках по 1827 грн. 00 коп. з кожного.

Відмовити у зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: