Ухвала суду № 62997171, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Семенюк Т.А., Саліхова В.В.

при секретарі: П`ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про застосування наслідків недійсного правочину.

До початку розгляду справи по суті представником відповідача було подано заяву про забезпечення позову шляхом вилучення у позивача транспортного засобу типу VW T5 Multivan GP 2.0 BITDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 та передачі його на відповідальне зберігання третьої особи ТОВ «Автосоюз».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.10.2016 р. заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом передачі ОСОБА_2 транспортного засобу типу VW T5 Multivan GP 2.0 BITDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 на відповідальне зберігання ТОВ «Автосоюз».

В поданій ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що ухвала суду була постановлена при неповному з'ясуванні обставин справита неправильному застосуванні норм процесуального права. Вказує, що заявлені позовні вимоги не стосуються транспортного засобу, який є предметом договору, а стосуються повернення коштів сплачених за договором, судом неправомірно було забезпечено позов та постановлено передати транспортний засіб на відповідальне зберігання третій особі.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»-Андрейків О.В. просив апеляційну скаргу відхилити,подав письмові заперечення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, з обґрунтуванням необхідності його застосування, та інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Відповідач, подаючи заяву про забезпечення позову обґрунтовував її тим, що предметом розгляду даної цивільної справи є застосування наслідків недійсності договору про фінансовий лізинг № 00009119 від 26.11.2013 р., за умовами якого відповідач передав у розпорядження позивачу транспортний засіб, а позивач зобов'язався прийняти вказаний транспортний засіб, що є об'єктом лізингу і сплатити суму коштів за договором відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Відповідно до ч.1. ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. А тому, у випадку задоволення позову відповідач буде зобов'язаний повернути ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 64 188, 41 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 1 592 514, 45 грн., а позивач повинен буде повернути ТОВ «Порше Лізинг» транспортний засіб типу VW T5 Multivan GP 2.0 BITDI 2013 року, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2.

Як вказував представник відповідача у заяві про забезпечення позову, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2015 р. у справі за позовом ТОВ «Порше Лізинг» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків було встановлено факт невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором про фінансовий лізинг, а також обставину неповернення об'єкту лізингу ТОВ «Порше Лізинг» на його вимоги. Окрім того, представником відповідача були надані належні докази на підтвердження тієї обставини, що на сьогодні триває виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса про зобов'язання ОСОБА_2 повернути на користь ТОВ «Порше Лізинг» транспортний засіб.

Таким чином в заяві вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Виходячи з характеру заявлених вимог, того що спір носить майновий характер, ціна позову є значною, суддя прийшов до правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення у вигляді передачі ОСОБА_2 транспортного засобу, що є предметом договору про фінансовий лізинг, на відповідальне зберігання ТОВ «Автосоюз», може утруднити або зробити неможливим виконання такого рішення, а тому обґрунтовано вжив заходів забезпечення в спосіб, обраний відповідачем й доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують.

Посилання апелянта на те, що заявлені ним позовні вимоги не стосуються транспортного засобу, який є предметом договору, а стосуються повернення коштів, сплачених за вказаним договором, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є застосування наслідків недійсності договору про фінансовий лізинг, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачає зобов'язання кожної із сторін повернуті другій стороні у натурі все, що вона одержала.

З врахуванням викладеного вище підстави для скасування оскаржуваної ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 755/13353/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14812/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.