Ухвала суду № 62997151, 22.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Парамонов М.Л.

№22-ц/796/13570/2016 Доповідач Рубан С.М.

Справа №753/7943/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченка М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_8, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська ОленаСтепанівна про визнання права власності на грошові кошти та права вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.

06.07.2016 року представники позивачів за довіреностями ОСОБА_10 та ОСОБА_5 подали до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення переплаченого судового збору.

Того ж дня, до суду були подані заяви про залишення позову без розгляду з урахуванням зменшеного раніше розміру позовних вимог.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 від 06.07.2016 року (а.с.81-82) та від 11.07.2016 року (а.с.84-85) - як заяву про зменшення розміру позовних вимог - залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року - позовну заяву залишено без розгляду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - в особі представників ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - про повернення суми судового збору в розмірі по 1238,80 грн. кожному з позивачів, як переплаченої суми - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу скасувати та постановити нову, якою повернути позивачам переплачений судовий збір, згідно Заяви № 1, а саме: ОСОБА_1 в розмірі 1 238,80 грн.; ОСОБА_2 в розмірі 1 238,80 грн.; ОСОБА_3 в розмірі в розмірі 1 238,80 грн.; ОСОБА_4 в розмірі 1 238,80 грн.; ОСОБА_6 в розмірі 1 238,80 грн. та повернути позивачам оригінали квитанцій про сплату судового збору для пред'явлення їх до органів держказначейства.

Постановити ухвалу про залишення позову без розгляду згідно Заяви № 2.

Вказують на те, що суд в своїй ухвалі проігнорував вимоги позивачів щодо зменшення розміру позовних вимог, які були заявлені раніше ніж клопотання про залишення позову без розгляду, що підтверджується Заявою № 1, тим самим порушив право позивачів, передбачене ч. 2 ст. 31 ЦПК України та норми процесуального права, спочатку розглянув питання щодо залишення позову без розгляду, а вже потім відмовив у поверненні позивачам судового збору.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив з того, що заява про залишення позову без розгляду не протирічить закону і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2016 року представники позивачів подали до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення переплаченого судового збору, у якій зазначають, що позивачі зменшують розмір позовних вимог з 179 000,00 грн. до 90 грн. та просять постановити ухвалу про повернення переплаченого судового збору у розмірі 1 238 грн. 80 коп. кожному.

Цього ж дня були подані заяви про залишення позову без розгляду з урахуванням раніше зменшеного розміру позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, a відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду, крім випадків якщо таку заяву залишено без розгляду за заявою позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява представників позивачів про зменшення розміру позовних вимог не була спрямована на настання реальних правових наслідків для позивачів, зокрема вирішення спору судом, оскільки одночасно з нею було подано заяви про залишення позовних вимог без розгляду, і подані вони з метою безпідставного повернення сплаченого судового збору, який при залишенні позову без розгляду за заявою позивачів відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не повертається.

Сама по собі заява про зменшення позовних вимог з 179 000 грн. 00 коп. до 90 грн., фактично не є зменшенням розміру позовних вимог, оскільки позивачами заявлено вимоги не про стягнення грошової суми, а про визнання права власності на вклади за договорами банківських вкладів, укладених між ОСОБА_8 та ПАТ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит», з набуттям позивачами за вказаними договорами статусу вкладників у значенні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду та про відмову у поверненні судового збору є правильним.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції її постановлено з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді