Постанова № 62996720, 25.11.2016, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/976/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2016 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 05 жовтня 2016 року звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення його заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; скасувати рішення Міністерства оборони України від 17 червня 2016 року №46, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби непризначення йому одноразової грошової допомоги та повернення документів на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 10.05.1969р. по 01.06.1971р. він проходив військову службу в лавах Збройних сил колишнього СРСР, в тому числі в період з 11.03.1970р. по 31.05.1971р. приймав участь в бойових діях в Об'єднаній Арабській Республіці, є учасником бойових дій та інвалідом війни. Під час проходження військової служби, перебуваючи у спецвідрядженні, у ОАЕ приймав особисту участь у бойових діях та у 1970 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, контузію. 22 жовтня 2015 року згідно довідки до акту огляду МСЕК АВА №018444 йому первинно встановлено 3-у групу інвалідності - поранення, контузія та захворювання, поранення пов'язане з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Тому, відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому 3-ої групи інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975. Однак, при зверненні до відповідача з відповідною заявою про виплату йому одноразової допомоги та доданими до неї документами, відповідачем всупереч Порядку №975, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.05.2016р. було винесено протокол про повернення йому поданих документів для доопрацювання з підстав ненадання ним документів, що свідчать про причину та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані, алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку №975. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вважає його прийнятим з порушенням вимог закону. Зазначає, що відповідач відповідно до положень п.13 Порядку №975 повинен був прийтяти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а не повертати документи. Також позивач зазначає, що під час проходження служби в ОАР у 1971 році документи, які вимагає відповідач не видавались. Тому він вважає, що відповідач повинен був прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі наданих ним документів, зокрема, і висновку виданого Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України.

В подальшому, 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в яких просить визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; скасувати Протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10 червня 2016 року №46 в частині повернення його документів щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату; зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути його заяву про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та додані до неї документи і прийняти відповідне рішення по суті заяви, яке передбачене ч.2 п.13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, змінені вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не направив, надіславши письмові заперечення проти позову, в яких просить передати адміністративну справу на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду, відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, в зв'язку з тим, що позивачем не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Ця вимога пов'язана з необхідністю виконання норм ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», якими визначені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Також зазначив, що Центральною військово-лікарською комісією фактично встановлений причинний зв'язок між пораненням, контузією і захворюванням ОСОБА_1 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак вищезазначений протокол інформації про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження не містить. У військовому квитку позивача також відсутній запис щодо поранень. У зв'язку із наведеним, у Міністерства оборони України виникають сумніви щодо об'єктивності висновків про наявність та характер поранень позивача, тому відповідач правомірно направив документи на доопрацювання для забезпечення можливості, після надходження повного переліку документів, прийняти відповідне рішення.

Третя особа в судове засідання представника не направила, надіславши заяву про розгляд справи в їх відсутність та відзив на адміністративний позов, де зазначила, що дійсно в період з 11 березня 1970 року по 31 травня 1971 року ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях в ОАР, де під час проходження військової служби отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку), що підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи та протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що поранення, у позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначили, що ними надано висновок про те, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та Чернігівським ОВК дотримані процедура та строки передачі наданих позивачем документів для виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 3-ої групи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 10 травня 1969 року по 01 червня 1971 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил колишнього СРСР, під час служби в період з 11 березня 1970 року по 31 травня 1971 року - проходив інтернаціональну військову службу та приймав участь в бойових діях в Об'єднаній Арабській Республіці, є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_1 від 14.03.2000р.) та інвалідом війни (посвідчення НОМЕР_2 від 23.10.2015р.).

За висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 06.08.2015р. №1446/ж у ОСОБА_1 маються рубці, які є наслідком загоєння ран, що могли утвориться внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1970 році.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВА №018444 ОСОБА_1 йому встановлена вперше 3-а група інвалідності, дата огляду 22 жовтня 2015 року, причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; видано посвідчення НОМЕР_2 про те, що він є інвалідом 3-ої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Згідно копії витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №2982 від 11 серпня 2015 року та згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ №1446/ж від 06.08.2015р., у ОСОБА_1 наявні множинні рубці в анатомічних ділянках, що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії - поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

19 травня 2016 року з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Борзнянського РВК з відповідною заявою та копіями необхідних документів.

19 травня 2016 року за №1423 Борзнянським РВК було надіслано до Чернігівського ОВК документи позивача для призначення виплати одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, 21 травня 2016 року за №5/2128с Чернігівський ОВК надіслав висновок на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

10 червня 2016 року Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняла рішення, оформлене Протоколом №46, затвердженого Міністром оборони України від 17 червня 2016 року, про повернення ОСОБА_1 документів на доопрацювання. Протокол було направлено на адресу Чернігівського ОВК, а одноразова грошова допомога позивачу призначена та виплачена не була.

При цьому, судом встановлено, що підставою повернення документів на доопрацювання стала відсутність в наданих позивачем матеріалах, документів, передбачених п.11 постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі Порядок №975), що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Про вищевказане рішення відповідача Чернігівський ОВК повідомив позивача листом від 20.07.2016р. №5/2974с.

Однак, суд не може погодитись з такою позицією комісії, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону №2232-ХІІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч.1 ст.16 Закону №2232-ХІІІ).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу 3-ої групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.

Згідно з п.2 Порядку №975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із довідкою МСЕК серії АВА №018444 3-а група інвалідності первинно встановлена ОСОБА_1 з 22 жовтня 2015 року безстроково.

Таким чином, суд вважає, що при розгляді заяви та документів позивача про нарахування та виплату грошової допомоги відповідач повинен був врахувати вимоги Порядку №975.

Відповідно до положень пунктів 6, 7 Порядку №975 військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад, відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

При цьому, згідно п.13 цього Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Порядком №975 до дискреційних повноважень відповідача після надходження документів віднесена лише можливість або прийняти рішення про призначення, або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було прийняте рішення від 10.06.2016р. №46 у формі Протоколу про повернення заяви та документів ОСОБА_1 на доопрацювання, що прямо суперечить вимогам Порядку №975. Більше того, зазначений нормативний документ не наділяє відповідача повноваженнями з повернення документів заявників на доопрацювання.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті спірного рішення грубо порушено вищезазначені норми чинного законодавства, а тому останнє прийняте поза межами правового поля та має бути скасоване.

Згідно із п.11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з матеріалів справи до заяви від 19.05.2016р. позивачем були подані: копія довідки МСЕК серії АВА №018444 від 22.10.2015р.; копії сторінок паспорта; копія ідентифікаційного номера; копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 11.08.2015р. №2982, копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 06.08.2015р. №1446/ж; копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2351, копія тимчасового посвідчення №0084619, копія довідки від 04.08.2015р. №90/д про участь у бойових діях та реквізити про відкриття рахунку в банку.

Підставою для повернення документів на доопрацювання відповідачем зазначено неподання позивачем документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таке твердження відповідача суд вважає помилковим у зв'язку з тим, що в даному випадку на підтвердження обставин поранення позивачем подано висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 06.08.2015р. №1446/ж, в якому встановлено, що рубець - в лобній ділянці зліва, невизначеної форми, подібних властивостей рубці невизначеної та дугоподібної розташовані - на долонній поверхні нігтьової фаланги 2 пальця лівої кисті, долонній поверхні нігтьової фаланги 1 пальця лівої кисті, передній поверхні лівої гомілки є наслідком загоєння ран, що могли утворитися в результаті вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1970 році.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, передбачено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (п.21.3 Положення).

Пунктом 21.5 вказаного Положення передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

- «Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії (п.б).

- «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, так, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення (п.в).

Причинний зв'язок поранення та інвалідності позивача підтверджується також витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 11.08.2015р. №2982, в якому зазначено: «Поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

У цьому протоколі не встановлено, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Положенням №402 чітко передбачено, що категорія громадян, до якої належить позивач, при встановленні причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) надавати довідку про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) не повинна.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що довідка, яку вимагає від позивача відповідач, наведена у додатку №5 до Положення №402, яка визначає, що поранення отримано не в стані алкогольного сп'яніння тощо, видається з 14.08.2008р., тобто з часу видання Міністерством оборони України Наказу №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним посилання відповідача на те, що позивачем не було подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таким чином, позивачем при зверненні із заявою про отримання одноразової грошової допомоги подано всі необхідні документи, передбачені п.11 Порядку №975, а відповідач, прийнявши рішення про повернення документів на доопрацювання діяв не у межах та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, адже зазначеним порядком не передбачено повернення документів на доопрацювання, а тому дії відповідача виходять за межі наданих повноважень і є неправомірними.

Згідно з п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону № 2232-ХІІІ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю 3-ої групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

За наведених вище обставин суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, травми, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності.

Таким чином, із встановленням позивачеві 3-ої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розмір якої визначається відповідно до ст.16-2 вказаного Закону.

В силу п.1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р., для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.

Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015р. по справі № К/800/40725/15.

Разом з цим, законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням останньому 3-ої групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання, відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №975.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, та скасувати Протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016р. №46 в частині повернення документів ОСОБА_1 на адресу Чернігівського ОВК.

З огляду на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.03.2014р. (справа №21-11а14), в яких зазначено, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, підлягає задоволенню й вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача розглянути його заяву та прийняти відповідне рішення по суті заяви.

Посилання представника відповідача, що справа підсудна відповідному окружному адміністративному суду, суд вважає безпідставним, оскільки усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», ст.ст.2, 4, 6, 8, 9, 17-18, 41, 69, 104-106, 122, 128, 158-163, 186, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Скасувати Протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10 червня 2016 року №46, затвердженого Міністром оборони України від 17 червня 2016 року, в частині повернення документів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та прийняти відповідне рішення по суті заяви.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Борзнянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець