Ухвала суду № 62995550, 24.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7651/16

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П..

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року, -

встановила:

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і з врахуванням уточнень в обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 15.05.2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та 15.05.2014 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягав у забороні покидати місце мешкання: АДРЕСА_1, з 21:00 години до 06:00 години наступної доби та було покладено відповідні обов'язки, внаслідок цього вона була незаконно відсторонена від посади у період з 23.05.2014 року по 10.02.2016 року.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.02.2015 року ОСОБА_2 було виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366 КК України, на підставі ч.6 ст.284 КПК України.

Позивач остаточно просила суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 135 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 2 000 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні заявниця - ОСОБА_2, та її представник - ОСОБА_7, подану до суду заяву підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.

У судовому засіданні прокурор - Колесніченко І.В., просила прийняти законне та обґрунтоване рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник Держказначейської служби - Бурсовій Н.В., подані до суду заперечення підтримала в повному обсязі та просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її вимог.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року заяву задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2, моральну шкоду в розмірі 30 450 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а ухвала суду першої інстанції скасуванню, а питання розгляду заяви ОСОБА_2 передати до суду першої інстанції на новий розгляд з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2014 року відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.368 КК України.

14.05.2014 року ОСОБА_2 була затримана та їй було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2014 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області про застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Наказом Національної академії статистики, обліку та аудиту № 62 від 23.05.2014 року ОСОБА_2-директора Білгород-Дністровського економічного коледжу НАСОА відсторонено від виконання посадових обов'язків з 23.05.2014 року на час проведення досудового слідства по справі № 4953535/14-к.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.02.2015 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.06.2015 року ,ОСОБА_2 було визнано невинною та виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366 КК України, на підставі ч.6 ст.284 КПК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.02.2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16.06.2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Звертаючись до суду з заявою про відшкодування на користь заявника матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_2 посилалася на положення ст.1176 ЦК України та положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Суд першої інстанції, розглянувши спір по суті не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 був поданий не позов, а заява, що суперечить положенням ст. 118 ,119 ЦПК України та не були визначені сторони, які мали бути залучені до участі у справі, що є процесуальним порушенням та відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підставою для скасування ухвали і передачі питання розгляду заяви на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно звернути увагу на те, що пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.

Стосовно заявлених вимог про стягнення моральної шкоди ,суду першої інстанції необхідно звернути увагу на те, що ОСОБА_2 фактично заявлені позовні вимоги проте не визначено коло відповідачів та подана заява, ані позов.

За таких підстав, відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, питання з розгляду заяви ОСОБА_2 передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. 218, п.3 ч.1 ст.312 ,ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року скасувати.

Питання з розгляду заяви ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

Л.А.Гірняк

А.П.Заїкін