Ухвала суду № 62995514, 23.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1683/16

Номер справи місцевого суду: 522/17704/16-к

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Олініченко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді Олініченко В.В.,

суддів: Грищенко Л.Д., Мандрика В.О.,

секретар судового засідання Книгиницький О.І.,

за участю прокурора Верцімаги М.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року про задоволення клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України Курсова О.В. про продовження строку тримання під вартою на 60 днів відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина України, не зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12016162500000562 від 17.03.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 296 КК України у складі організованої на початку 2016 року ОСОБА_4 групи, об'єднаної єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, метою якої було ведення різноманітної злочинної діяльності, перш за все спрямованої на вчинення корисливих злочинів проти власності з метою незаконного збагачення, а також інших злочинів, включаючи підкуп службових осіб правоохоронних органів та залучення їх до групи для прикриття своєї злочинної діяльності і запобігання можливості її розкриття правоохоронними органами та притягнення членів групи до кримінальної відповідальності та фізичну розправу з особами, які наважувалися вступати в конфлікти з членами групи для утвердження злочинного авторитету членів організованої групи.

Роль ОСОБА_2 в організованій групі полягала в тому, що він, як колишній співробітник правоохоронних органів, використовуючи свої навички оперативного працівника та особисті зв'язки серед діючих співробітників правоохоронних органів, виконував функції пособника при вчиненні конкретних злочинів - консультував членів групи щодо дій у разі викриття їх співробітниками правоохоронних органів, сприяв приховуванню інформації про злочини, вчинені членами групи, одержував інформацію щодо ходу та спрямування розслідування таких злочинів з метою ефективної у подальшому протидії слідству тощо.

В ході діяльності вказаної групи у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 05.07.2016 року були спричинені тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_16, виконавцями чого були ОСОБА_5 та ОСОБА_6; 31.07.2016 року було вчинене хуліганство із застосуванням травматичної зброї ОСОБА_5 та ОСОБА_7, останнього з яких з метою його переховування від правоохоронного органу за допомогою дій ОСОБА_11 та ОСОБА_12 01.08.2016 року було вивезено з території лікарні; в ніч на 14.08.2016 року було здійснено таємне викрадення майна ОСОБА_17 з належної йому квартири АДРЕСА_1, на суму 165000 грн., виконавцем чого були ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

20.09.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 296, ч. 5 ст. 185 КК України після його затримання в порядку ст.190, 191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді, ухваленої після надходження до суду клопотання про обрання відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

21.09.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - до 18.11.2016 року.

05.10.2016 року постановою заступника військового прокурора Південного регіону України продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4-х місяців - до 06.12.2016 року, а 04.11.2016 року цей строк продовжено до шести місяців.

11.11.2016 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України Курсова О.В. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 до 60 днів, обґрунтоване тим, що неможливо завершити досудове розслідування до вказаного строку у зв'язку зі складністю даного кримінального провадження, оскільки необхідно отримати висновки судових експертиз та провести ряд слідчих і процесуальних дій. Крім того, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому тяжких та особливо тяжких злочинах, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад десять років, тому є достатні підстави, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на свободі може впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється (п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України), що свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 не може бути застосований.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року клопотання прокурора задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів - до 14.01.2017 року. Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - не зменшились, він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; проживає АДРЕСА_5 без реєстрації і є підстави вважати, що він може переховуватись від органу досудового розслідування і суду - наявні ризики, передбачені п.п.1, 2,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя також прийшов до висновку, що прокурором надано достатньо доказів на підтвердження того, що більш м'який запобіжний захід не може бути застосований до ОСОБА_2, оскільки зазначені в клопотанні слідчого ризики не зменшились та підозрюваний може порушити покладені на нього процесуальні обов'язки.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у разі визначення застави встановити її у розмірі відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, стверджуючи, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, обґрунтованість підозри не доведена, представлені докази є недопустимими, слідчий суддя посилається на ризики, які не зазначені в клопотанні, безпідставно послався на відсутність реєстрації за місцем проживання АДРЕСА_6, де підозрюваний ніколи не проживав, апелянту не зрозуміло звідки взялась ця інформація і як слідчий суддя міг обґрунтовувати нею ризик за п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. На думку захисника слідчим суддею і прокурором не взято до уваги, що тримання під вартою є винятковий запобіжний захід і його застосування може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, розглянувши судові матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як видно із ухвали від 21.09.2016 року, при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя виходив з того, що підозра у вчиненні інкримінованих йому злочинів при вказаних вище обставинах є обґрунтованою, а наявним ризикам: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження (п.2,3 ч.1 ст. 177 КПК), а також ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (можливості переховування від органів досудового розслідування), оскільки підозрюваний проживає в АДРЕСА_7 без реєстрації, - не можна запобігти іншим чином, крім обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний з'ясувати чи не зменшився заявлений ризик (ризики) та чи з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Продовжуючи строк тримання під вартою до 14.01.2017 року, слідчий суддя в ухвалі від 16.11.2016 року виходив із обґрунтованості підозри та того, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися, а досудове розслідування не може бути завершено в зв'язку з необхідністю виконати цілий ряд слідчих і розшукових дій.

Висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри та наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає фактичним обставинам.

Відповідно до матеріалів провадження, і цю обставину підтвердив захисник в судовому засіданні, ОСОБА_2 раніше був співробітником карного розшуку, звільнений з правоохоронного органу в 2015 році. Зі змісту доданих до клопотання документів, а саме витягів з протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами осіб, які відповідно до повідомленої підозри входили в злочинну організовану групу, (за результатами розсекречення НСРД), ОСОБА_2, як колишній співробітник правоохоронних органів, використовував свої навички оперативного працівника та особисті зв'язки серед діючих співробітників правоохоронних органів, виконував функції пособника при вчиненні конкретних злочинів - консультував членів групи щодо дій у разі викриття їх співробітниками правоохоронних органів, сприяв приховуванню інформації про злочини, вчинені членами групи, одержував інформацію щодо ходу та спрямування розслідування таких злочинів з метою ефективної протидії слідству у подальшому, тощо (а.п.26-28, 31,33-34).

Про підозру ОСОБА_2 було повідомлено 20.09.2016 року - після його затримання на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання та доставку до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

В цей же день, 20.09.2016 року було проведено обшук за місцем останнього фактичного проживання ОСОБА_2, де було виявлено викрадені в ніч на 14.08.2016 року із квартири 33, буд. 24 в м. Чорноморську золоті вироби у великій кількості (а.п. 59-64), які впізнала мешканка цієї квартири ОСОБА_18 (а.п.71-75, 79-92). Розмір завданої шкоди цією крадіжкою становить 165 000 грн. Даний злочин кваліфіковано за ст.185 ч.5 КК України.

Повідомлена ОСОБА_2 підозра поки не змінена, проте докази на підтвердження прямої причетності підозрюваного до вчинення цього злочину - органом обвинувачення представлені. Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що на підставі отриманих нових даних ОСОБА_2 буде повідомлена змінена підозра.

Доводи захисту про те, що докази у виді витягів з протоколів про результати зняття інформації - є недопустимими і безпідставно слідчим суддею прийняті до уваги, апеляційним судом не приймаються, оскільки ці документи відповідають вимогам ст. 99 КПК України.

Відповідно до повідомлення про підозру та відповідно до ухвали суду, підозрюваний зареєстрований в АДРЕСА_8, а фактично проживає по цій же вулиці АДРЕСА_2.

Проте, обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий суддя вказав на інше місце проживання без реєстрації (про яке також було зазначено в ухвалі від 21.09.2016 року про обрання запобіжного заходу) та перевірив наявність ризиків, зазначених в цій же ухвалі, не взявши до уваги нові дані клопотання про місце проживання підозрюваного та те, що в клопотанні прокурор вже не посилається на ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, та не з'ясував у прокурора обставини, з яких цей ризик не зазначений - чи ризик відпав, чи він не зазначений помилково. А тому посилання слідчого судді в ухвалі на наявність даного ризику та на місце проживання підозрюваного в АДРЕСА_3 без реєстрації - є помилковим.

Апеляційний суд не переглядає законність ухвали від 21.09.2016 року та не може дати оцінку зазначеним в ній даним про місце проживання підозрюваного в АДРЕСА_3 без реєстрації. Разом з тим апеляційний суд вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду наявний, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких і особливо тяжкого злочинів у складі організованої групи, за який передбачено покарання більше 10 років (ст. 185 ч.5 ), в м. Чорноморську проживає з матір'ю, своєї сім'ї та житла не має, зареєстрований в квартирі знайомих, а проживає також в квартирі, яка належить знайомим, його мати зареєстрована в м. Балті, де має житло, що вказує на відсутність тісних соціальних зв'язків. Крім того, ОСОБА_2 колишній співробітник правоохоронного органу, обізнаний в методах оперативно-розшукової діяльності, має відповідні навички, які використовував у своїй злочинній діяльності, допомагаючи підозрюваному ОСОБА_7 переховуватись від органів досудового розслідування. До слідчого судді для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 не з'явився, а був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.

Що стосується інших ризиків, зазначених в клопотанні, а саме: можливість впливати на свідків та інших учасників судового провадження і продовження злочинної діяльності, то про наявність цих ризиків свідчать дані про особу підозрюваного, який володіє знаннями та навиками оперативної роботи правоохоронних органів, зв'язками з діючими працівниками цих органів, а також ті дії, у вчиненні яких він підозрюється - сприяння уникненню від кримінальної відповідальності учасників організованої групи, переховуванню ОСОБА_7 від слідства, тиск та вплив на потерпілого ОСОБА_19 та інше.

Приймаючи до уваги, що в злочинну організовану групу входили працівники правоохоронних органів - органу прокуратури та поліції, а також колишній співробітник правоохоронного органу ОСОБА_2, які допомагали особам, підозрюваним у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, уникати кримінальної відповідальності, то суспільний інтерес, на який посилається захисник, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості і в даному разі виправдовує подальше тримання під вартою підозрюваного.

При таких обставинах вимоги апеляції про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі розслідування задоволенню не підлягають.

Також ст. 199 КПК України не передбачає можливості при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядати питання про визначення розміру застави, оскільки воно може бути вирішене тільки при обранні запобіжного заходу (ст. 183 КПК).

Оскільки слідчий суддя прийняв законне рішення про продовження строку тримання під вартою, то з огляду на викладені вище обставини, колегія суддів не встановила підстав для його скасування.

Керуючись ст.176, 177, 178, 199, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.В. Олініченко

Л.Д. Грищенко

В.О. Мандрик