Ухвала суду № 62995410, 24.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7594/16

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Удільний ПБГ» до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Південно-науковий центр Національної Академії наук України та Міністерства освіти і науки України про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року, -

встановила:

В серпні 2016 року ОК «Удільний ПБГ» звернулось до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року було задоволено клопотання ОК «Удільний ПБГ» про забезпечення позову.

Накладено арешт на квартиру під номером 51, загальною площею 104,03 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та машиномісце під номером 47, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Колегія суддів , заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, виходив з обґрунтованості заяви .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно ч.1, 6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову ,суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З виділених матеріалів справи вбачається , що у серпні 2016 року ОК «Удільний ПБГ» звернулось до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Предметом спору є квартира під номером 51, загальною площею 104,03 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та машиномісце під номером 47, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2.

Таким чином, між сторонами виник майновий спір.

Суд першої інстанції ,з врахуванням позовних вимог позивача ОК «Удільний ПБГ», належності відповідачу нерухомого майна ,вірно застосував заходи забезпечення позову наклавши арешт на квартиру під номером 51, загальною площею 104,03 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та машиномісце під номером 47, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що відповідач не має наміру відчужувати квартиру не заслуговують на увагу, оскільки відповідач, як власник нерухомого майна може у будь-який час відчужити нерухоме майно, що може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст. 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає..

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

Л.А.Гірняк

А.П.Заїкін