Ухвала суду № 62995398, 23.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7461/16

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Відділення № 731 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», Відділення № 731 ПАТ «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 06.03.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та нею був укладений кредитний договір № 11052839000, відповідно до умов якого вона отримала кредит в сумі 159300 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 644149,30 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.10.2016 року.

22.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та нею був укладений кредитний договір № 11130676000, відповідно до умов якого вона отримала кредит в сумі 95500 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 396884,92 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.03.2016 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 11052839000 від 09.10.2006 року та № 11130676000 від 22.03.2007 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та нею укладено іпотечний договір, відповідно до якого нею передано в іпотеку нерухоме майно, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. вчинила виконавчий напис від 18 листопада 2014 року про звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Виконавчий напис вчинено на підставі договору іпотеки від 09 жовтня 2006 року, за яким вона передала в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» в забезпечення кредитного договору № 1105283900 від 06 жовтня 2006 року зазначену квартиру. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушла вимоги ч.І ст.88 Закону «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 06.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11052839000, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит 159300 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 644149,30 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.10.2016 року.

22.03.2007 року між АКІБ УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 130676000, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит 95500 швейцарських франків, що в іхвіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 396884,92 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.03.2016 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11052839000 від 06.10.2006 року та № 11052899000 від 06.10.200$ року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого позивачка передала в іпотеку нерухоме майно, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.4.1. вказаного договору звернення стягнення здійснюється на підставі в тому числі виконавчого напису нотаріуса.

18 листопада 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. вчинила виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 1697 про звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі сг.87, ч. 1 сг. 88 Закону України «Про нотаріат», п. п. 1,3 ч. 283 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірнісіть заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2010 р. Приморським районним судом м.Одеси було постановлено заочне рішення про стягнення з боржників в тому числі з ОСОБА_2 заборгованості в тому числі за кредитним договором № 11052839000 від 06.10.2006 року в розмірі 1150141,48 гривень. Зазначене рішення було в подальшому скасовано ухвалою суду від 17.03.2015 р.

Таким чином здійснений виконавчий напис спростовує позицію позивачки, що має місце подвійне стягнення коштів, оскільки виконанню може підлягати лише виконавчий напис нотаріуса.

Будь-яких доказів того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не враховано та не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність, заборгованість суду не надано.

Таким чином, дії нотаріуса ґрунтуються на вимогах закону та договору.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неправильну оцінку судом обставин щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, який вчинено нотаріусом без належної письмової вимоги про усунення порушень та строків, відсутність доказів безспірності вимог при його вчиненні, оскільки заборгованість за кредитом менше заборгованості визначеної у виконавчому напису, вчинення зазначеного виконавчого напису з порушенням строку для його вчинення, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко