Рішення № 62992410, 26.11.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/6830/2012

Провадження № 2/219/3428/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Ранкової О.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут цивільну справу за позовом кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2008 року №АВ-Д/08/40. Однак, всупереч договірним зобовязанням у встановлені рекомендованим графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. На день складання позовної заяви, заборгованість за тілом кредиту становить 2199,81 грн., за процентами становить 2851,18 грн., за встановленою рішенням кредитного комітету пенею 1699,81 грн., що в сумі складає 6750,80 грн. Останній платіж за кредитним договором був проведений відповідачем 21 червня 2011 року. Сума індексу інфляції та 3% річних складає 2683,93 грн. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 9434,73 грн. Беручи до уваги, що сума нарахованої пені за весь час прострочення платежів за кредитним договором, значною мірою перевищує суму основного грошового зобовязання, кредитний комітет в односторонньому порядку вирішив зменшити суму нарахованої пені до суми залишку тіла кредиту. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, на позові наполягають.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила у задоволені позову відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності, оскільки строк подання позову до суду сплив 15 лютого 2012 року, а позов позивач подав лише 25 липня 2012 року, тобто після перебігу строку позовної давності, поновити строк та з вказівкою поважності його пропуску не вказують, на підставі п. 7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимог ЦК України просить застосувати до позовних вимог строки позовної давності й до додаткових вимог позивача. Також відповідач у судовому засіданні пояснила, що дійсно вона вчинила дії у 2011 року, які свідчать про визнання лише періодичного платежу, і тому просить суд вважати, що такі її дії не можуть бути підставою для преривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копій заяв (а.с.9-10) ОСОБА_1, вона просить 15 лютого 2008 року прийняти її в члени КС «Аккорд» та надати їй кредит в розмірі 3300 грн. на побутові потреби, з умовами кредитування вона ознайомлена.

З копії кредитного договору №АВ-Д/08/40 (а.с.11-12) від 15 лютого 2008 року укладеного між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 вбачається, що позивач зобовязується надати відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 3300 грн. на строк 12 місяців з 15 лютого 2008 року по 15 лютого 2009 року, а відповідач зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом і інші платежі, передбачені цим договором. Кредит позичальнику надається для соціальної потреби.

Частиною 1 статті 1056 ЦК України закріплено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 статті 1056 ЦК України).

16 жовтня 2012 року (а.с.68-70) заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області позов кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 9434,73 грн., яке у подальшому було ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2016 року скасовано.

Згідно копій квитанцій про сплату по кредиту за №АВ-Д/08/40 від 15 лютого 2008 року - 12.05.2008 року відповідач сплатила 384 грн., 17 червня 2008 року 370 грн., 15 лютого 2008 року 200 грн., (а.с.93-94) 04 березня 2008 року 400 грн., 08 квітня 2008 року 399 грн., 24 лютого 2011 року 200 грн., усього на загальну суму 1953 грн. було сплачено відповідачем за вищевказаним кредитним договором.

З копії довідки серії АБ №337740 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.131) вбачається, що кредитна спілка «АККОРД» є юридичною особою, його керівником являється ОСОБА_2, та види діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності) 65.22.0 є надання кредитів та інституційний сектор економіки за КІСЕ (класифікація інституційних секторів економіки) S.12302 інші приватні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів.

Відповідно до копії розрахунку інфляції та 3 % річних за кредитним договором (а.с.5-6) борг станом на 18 червня 2012 року становить 5050,99 грн., 3% річних 433,38 грн., сукупний індекс інфляції 1,013грн., інфляційна складова боргу 2250,55 грн., сума 3% річних та інфляційної складової боргу 2683,93 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № АВ-Д/08/40 від 15 лютого 2008 року (а.с.8) вбачається, що відповідач має наступну заборгованість: за штрафними санкціями (пеня) складає 25790,72 грн., пеня зафіксована згідно рішення кредитного комітету в розмірі 1699,81 грн., сума до закриття кредитного договору 6750,80 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України Про банки та банківську діяльність за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у строк, встановлений договором. Боржник зобовязаний виконати своє зобовязання, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Споживчий кредит - це кошти що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За ч. 1 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів, між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно умов надання кредиту КС «Аккорд» взяв на себе зобов'язання надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 3300 грн. Строк повернення кредиту визначений до 15 лютого 2009 року включно.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку до того, що відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконала, чим порушила умови взятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо вимоги позивача є обґрунтованими, але строк, встановлений ст. 261 ЦК України пропущено без поважних причин, суд також відмовляє у позові, але вже з інших мотивів: у зв'язку з пропуском встановленого строку.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року розяснено щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст.1 ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозвязку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України, а саме у п. 3.2 вказаного рішення одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 Цивільного Кодексу України.

Разом з тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд вважає, що держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів, у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, тощо).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України від 20 листопада 2013 року у справі про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2013 року сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК України). У справі, рішення в якій переглядається, касаційним судом правильно застосовано ст. 257 ЦК України та п.7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що відповідно до ч.1 ст. 360-5 ЦПК України є підставою для відмови у задоволені заяви.

Аналогічна позиція щодо застосування строків позовної давності висловлена і в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України від 09 листопада 2016 року у справі про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року за змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Якщо виконання зобовязання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для преривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Так як споживчим договором визначено кінцевий термін повернення кредиту, а саме 15 лютого 2009 року включно, то з врахуванням вимог п. 5 ст. 261 ЦК України початком перебігу строку позовної давності слід вважати 15 лютого 2009 року.

Позовну заяву отримано судом 25 липня 2012 року. З вказаних обставин, з часу закінчення строку дії кредитного договору 15 лютого 2009 року до часу звернення із вказаним позовом до суду 15 лютого 2012 року сплив строк загальної позовної давності 3 (три) роки. Також слід зауважити, що сторони не укладали у письмовій формі договір про збільшення позовної давності, як того вимагає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Позивачем в установленому законом порядку не заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду та не доведено поважність причин пропуску позовної давності. Поважними причинами за чинним законодавством визнаються обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовною заявою, та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідачем було надано суду заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог у звязку з їх спливом.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

На підставі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведенного, суд зобовязаний застосувати сплив строку позовної давності і тому не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованост, а тому в їх задоволені слід відмовити за спливом позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 88, 59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 251, 253, 256, 257, 259, 261, 267, 526, 527, 530, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості - відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлено 21 листопада 2016 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

17.11.2016

Суддя О.А.Брежнев