Ухвала суду № 62991148, 23.11.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Гордійчук С.О., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідачів - адвоката Гнатущенка В.І.,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради, про спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням ст.ст. 213, 214 ЦПК України, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на те, що місцевий суд не взяв до уваги фактичних обставин справи та його доводів про те, що 08.02.2015р. він не спілкувався з відповідачами та не відмовлявся їхати на виклик через ОДС, а тому інформація, викладена у спірних службових записках, не відповідає дійсності та порушує його особисті немайнові права й принижує ділову репутацію. Зазначає, що відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд встановив з рішення Рівненського міського суду від 15.07.2016р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 30.09.2016р., про визнання незаконним застосування дисциплінарного стягнення та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким в позові відмовлено, проте сторони, підстави і предмети позову в цих справах не є тотожними. Додає, що судом не було встановлено і не зазначено в рішенні, чи були порушені права, за захистом яких позивач звернувся до суду. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді лікаря ультразвукової діагностики відділення УЗД та малоінвазивних хірургічних втручань лікаря КЗ "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної

____________________

Справа № 569/16881/15-ц Головуючий у 1 інстанції - Крижова О.Г.

Провадження № 22-ц 787/2001/2016 Доповідач - Ковальчук Н.М.

ради, відповідно до наказу головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні №67-ос від 09.04.2001 року про прийняття на роботу.

Наказом головного лікаря КЗ "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради від 18.02.2015 року №19-од позивача ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Підставою для винесення такого наказу стали службові записки лікаря приймального відділення ОСОБА_6 та медреєстратора ОДС ОСОБА_2.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 обґрунтовував свої вимоги тим, що інформація, поширена відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у службових записках, не відповідає дійсності, порушує його особисті немайнові права, а тому підлягає спростуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено факт поширення відповідачами негативної, неправдивої інформації, що порочить його честь та гідність.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права і спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч. 4 ст. 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Про зазначене йдеться й у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 у справі про поширення відомостей наголошується на тому, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб. Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_6 - лікар приймального відділення, у службовій записці на ім'я головного лікаря Комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради повідомила, що «вчора, 8.02.15, на моєму чергуванні лікар УЗД ОСОБА_5 (згідно графіка чергувань) відмовився їхати на виклик через ОДС» (а.с. 4).

Згідно службової записки від 10.02.2015 року на ім'я головного лікаря КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» відповідачка ОСОБА_2 - медреєстратор ОДС, повідомила, що «...в 00 год. 40 хв. я подзвонила ургентному лікарю ОСОБА_5 на мобільний телефон і сказала, що є ургентний виклик до хворого з швидкої допомоги в приймальне відділення. Після чого ОСОБА_5 мені відповів, що не поїде, вночі лікар повинен відпочивати, бо зранку йому йти на роботу і він повинен бути відпочившим».

Наказом головного лікаря КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради від 18.02.2015 року №19-од ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану (а.с. 6).

Згідно п.2.8, 2.25, 3.3, 3.12 посадової інструкції лікаря приймального відділення КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» завданнями та обов'язками лікаря приймального відділення є: організовувати у разі потреби консультації інших спеціалістів. Викликати з дому спеціалістів згідно графіків ургентних виїздів через ОДС; повідомляти безпосереднє керівництво та керівництво лікувальним закладом про невчасно надану ургентну допомогу або ненадання ургентної допомоги в повному обсязі. Крім того лікар приймального відділення має право: в межах своєї компетенції повідомляти керівництво відділення про всі недоліки виявлені в процесі її діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення; залучати лікарів інших спеціальностей для консультацій хворих приймального відділення, в необхідних випадках вимагати консиліуми лікарів.

Відповідно до п.2.4, 2.5, 2.6 посадової інструкції реєстратора медичного оперативного відділу КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради завданнями та обов'язками реєстратора медичного оперативного відділу є: проводити реєстрацію заявок для проведення консультацій і своєчасно контролювати виконання цих заявок лікарями консультантами; викликати лікарів для надання ургентної допомоги згідно графіків ургентних виїздів, відповідно розпоряджень (усних чи письмових) лікарів приймального відділення; повідомляти лікарів приймального відділення про несвоєчасні ургентні виїзди та відмову в ургентному виїзді лікарів. Повідомляти в письмовій формі головного лікаря, заступника головного лікаря з медичної частини про відмову лікарів в наданні ургентної допомоги (невиїзд на ургентні виклики).

Згідно п.2.1, 2.6, 3.4, 3.5, 5.1 положення оперативного відділу затвердженого головним лікарем КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» від 11.03.2013 року, основним завданням оперативного відділу є: організація внутрішньолікарняних та позалікарняних консультацій хворих; забезпечення викликів лікарів консультантів згідно графіків ургентних виїздів відповідно розпорядження чергового лікаря приймального відділення. Функціями оперативного відділу є: проведення реєстрації внутрішньо лікарняних та поза лікарняних заявок консультацій хворих; проведення організацій екстрених повідомлень та телефонограм. Оперативний відділ несе відповідальність за невчасне і неякісне виконання покладених на нього завдань і функцій.

Відповідно до п.2.8, 3.3 положення про відділення УЗД КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» затвердженого головним лікарем КЗ РОКЛ від 29.03.2013 року основним завданням, що покладене на відділення УЗД є: організація та проведення висококваліфікованої невідкладної і консультативної допомоги населенню з участю лікарів УЗД.

Згідно п.2.8, 2.26, 4.2, 4.4 посадової інструкції лікаря ультразвукової діагностики відділення ультразвукової діагностики завданнями та обов'язками лікаря УЗД відділення УЗД є: дотримання в своїй роботі принципів етики та деонтології; приймати активну участь в ургентних та планових виїздах згідно затвердженого графіку. Лікар УЗД несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність; відповідає за невиконання наказів, інструкцій, регламентуючих роботу відділення УЗД.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що відповідачі реалізували своє конституційне право на звернення до посадової особи лікувального закладу, який уповноважений здійснити перевірку звернення щодо поведінки працівника цього закладу та відповідного реагування, діяли у відповідності до положень своїх посадових інструкцій, а тому викладені в службових записках відомості не можуть вважатися поширенням недостовірної інформації у розумінні ст. 277 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткової правової оцінки не потребують і висновків суду не спростовують.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Гордійчук С.О.

підпис Шимків С.С.

Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.