Ухвала суду № 62991135, 24.11.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

24 листопада 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Григоренка М.П.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 травня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 17 травня 2016 року забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, шляхом накладення арешту на приміщення перукарні по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_2.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність ухвали суду в зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Вважає, що оскільки позивачкою було заявлено позовні вимоги про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, визнавши за нею право власності на ? його частину, то суд мав накласти арешт не на все спірне майно, а виключно на ? його частину.

Крім того, на підтвердження клопотання про забезпечення позову позивачкою було надано не завірені копії документів, які не містять всіх необхідних даних.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок певних дій відповідача може утруднитися чи унеможливитися виконання судового рішення по даній справі (про задоволення/часткове задоволення позову).

За матеріалами справи встановлено, що до складу майна, яке підлягає поділу між подружжям входить приміщення перукарні та земельна ділянка.

ОСОБА_2 зазначала, що відповідач не допускає її в приміщення, що є об'єктом права спільної сумісної власності, всі правовстановлюючі документи знаходяться у нього, а оскільки таке майно знаходиться у відповідача та право власності зареєстроване саме за ним, відповідач має реальну можливість відчужити спірне майно, чим ускладнить виконання рішення суду.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 2.11.2007 року відповідач є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №53077895 від 11.02.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на приміщення перукарні по АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за відповідачем і він в будь-який момент до вирішення спору може відчужити його на користь інших осіб, суд обґрунтовано вважав, що невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не припиняють права власності на майно, а лише обмежують власника в частині відчуження та є гарантією реальності виконання можливого рішення суду.

Покликання ОСОБА_1 на те, що на підтвердження клопотання про забезпечення позову позивачкою було надано не завірені копії документів, не заслуговують на увагу, оскільки доказів на спростування відомостей, які містяться у наданих позивачкою письмових доказах, відповідачем не надано.

Накладення арешту на все спільне майно подружжя необхідне для встановлення повного обсягу та оцінки всього майна, а не тільки на його половину, на яку має право один із подружжя.

Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.151, 152, 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.

Григоренко М.П.