Рішення № 62990733, 22.11.2016, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2807/15-ц

22 листопада 2016 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійник П. В.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої майну фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стящгнути з останнього 37772 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пожежою, 1200 грн. у відшкодування вартості проведеного експертного будівельно-технічного дослідження та судових витрат.

В обгрунтування позову покликається на те, що по вині відповідача сталася пожежа, внаслідок якої згорів належний позивачу сарай. В зв'язку з цим їй причинено матеріальну шкоду, яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та з аналогічних підстав. Також зменшили позовні вимоги і просили стягнути з відповідача 31216 грн у відшкодування причиненої матеріальної шкоди, 1700 грн. у відшкодування вартості проведеного експертного будівельно-технічного дослідження та судові витрати. Просять позов задоволити.

Відповідач та його представник позов не визнали та пояснили, що згідно заяви позивача її збитки внаслідок пожежі становлять 2000 грн. На другий день після пожежі позивач з відповідачем домовилися, що останній в рахунок відшкодування шкоди надасть позивачу будівельні матеріали, про що склали розписку. Свої зобов'язання щодо відшкодування шкоди відповідач виконав добровільно. Висновок експертного будівельно-технічного дослідження вважають неналежним доказом розміру причиненої шкоди Просять в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, з'ясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Як встановлено судом позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.08.1995 р. являється власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 14.07.2011 року значиться, що у власності позивача разом з будинком знаходяться господарські будівлі - сарай Б площею 46,5 кв.м., вартістю 2360 грн.; сарай б площею 9,4 кв.м., вартістю 357 грн.; сарай В площею 10,2 кв.м., вартістю 858 грн.;

9 березня 2015 р. на земельній ділянці відповідача через необережне поводження з вогнем виникла пожежа трав'яного настилу, яка перекинулася на земельну ділянку позивача, внаслідок якої було знищено сарай позивача. Зазначені обставини стверджуються дослідженим в судовому засіданні актом про пожежу, складеним 10.03.2012 р. комісією у складі головного інспектора Костопільського районного сектора Головного управління ДСНС у Рівненській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1. Згідно вищевказаного акту пожежею було знищено дві господарські будівлі, в тому числі і сарай позивача розміром 8 х 5 м.. Прямі збитки від пожежі становлять 2500 грн.. Ймовірна причина пожежі необережне поводження з вогнем відповідача під час спалювання сухої трави.

Судом також встановлено, що 10.03.2012 р. позивач у своїй заяві на ім'я начальника Костопільського районного сектора Головного управління ДСНС у Рівненській області ОСОБА_3 вказала, що загальні збитки від пожежі становлять 2000 грн.

Із досліджених в судовому засіданні доказів також встановлено, що між сторонами було досягнуто домовленості про відшкодування збитків, завданих пожежею. Зокрема, відповідач зобов'язувався надати позивачу в рахунок відшкодування збитків будівельні матеріали. Про те, що це була домовленість, а не одностороннє зобов'язання відповідача, свідчить наявність підписів позивача та її чоловіка та відповідача і його дружини із зазначенням про відсутність претензій. Також свідок ОСОБА_3 показав, що писав текст розписки за дорученням осіб, які поставили на розписці свої підписи.

В судовому засіданні з пояснень сторін та показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено, що відповідач в рахунок відшкодування збитків надав позивачу будівельні матеріали, зокрема, дошки, стовпчики, жердки, бруси, шифер, цвяхи, а також солому. За оцінкою позивача вартість наданих відповідачем будівельних матеріалів без врахування шиферу та цвяхів становить 8323 грн..

Щодо твердження позивача про те, що під час пожежі згорів ще шифер, який знаходився в сараї, то суд не приймає його до уваги, оскільки, це не підтверджено жодними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Позивачем на підтвердження розміру матеріального збитку надано суду висновок експертного будівельно-технічного дослідження, згідно якого вартість відтворення двох сараїв та огорожі позивача, які були знищені пожежею, за вирахуванням вартості наданих відповідачем будматеріалів, становить 31216 грн..

Суд не погоджується із розміром матеріального збитку, вказаному у наданому позивачем висновку експертного будівельно-технічного дослідження, з наступних підстав.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження проведено оцінку двох сараїв та огорожі позивача, які були знищені, в той час як із акту про пожежу вбачається та встановлено в судовому засіданні, що внаслідок пожежі було знищено лише один сарай позивача розміром 8 х 5 м..

У висновку експертного будівельно-технічного дослідження зазначено, що для його складання використана інформація, отримана з технічного паспорта на будинковолодіння та фотоматеріали. Разом з тим, згідно технічного паспорта від 14.07.2011 року зазначено, що знос будівлі сараю становить 75 %, а при визначенні розміру матеріального збитку станом на 2015 рік також використано показник зносу 75 %. Щодо використаних при проведенні експертного дослідження фотоматеріалів, то позивачем не надано доказів, що вони зроблені безпосередньо перед пожежою.

Також при визначенні остаточного розміру матеріального збитку не враховано всі будівельні матеріали, які були надані відповідачем, зокрема шифер і цвяхи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 31216 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 10, 60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої майну фізичної особи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяП. В. Олійник