Ухвала суду № 62989963, 22.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1310/16-ц Головуючий у І інстанції Шинкар А. О.Провадження № 22-ц/780/4374/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 24 22.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С.В.

суддів: Верланова С.М.

Матвієнко Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.,

розглянувши справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «КРЕДО» до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 про стягнення виплат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що 30.01.2015 року між ТДВ СК «КРЕДО» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7331811, згідно якому позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

23.04.2015 в м. Бровари по вул. Щолківська, 2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобілю HONDA CR-V реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілю VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю потерпілої особи заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 2358/2211 від 05.05.2015, складеного ФОП «ОСОБА_6», розмір заподіяної шкоди автомобілю потерпілої особи склав 49 277,33 грн. Сума страхового відшкодування до виплати ПрАТ «УПСК» потерпілій особі з урахуванням визначеної договором страхування франшизи, на підставі страхового акту № КАСКО/123/000/15/0198 від 02.06.2015, склала 44 991,98 грн.

ПрАТ «УПСК» після виплати страхового відшкодування потерпілій особі звернулося до ТДВ СК «КРЕДО» з регресною вимогою № 3097/17 від 14.07.2015 на вказану суму. Зазначене страхове відшкодування виплачено ПРАТ «УПСК» на підставі платіжного доручення в повному розмірі.

Тому позивач просив стягнути наведену суму з відповідача

Заочним рішенням суду позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «КРЕДО» в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування 44991,98 грн та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1378 грн.

ОСОБА_3 з рішенням суду не погодився і подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду через порушення судом норм матеріального і процесуального права скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Позивач рішення суду не оскаржив.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи таке.

30 січня 2015 року між ТДВ СК «КРЕДО» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7331811, згідно якому позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

23 квітня 2015 року в м. Бровари по вул. Щолківська, 2 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобілю HONDA CR-V реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілю VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю потерпілої особи заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно зі звітом про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 2358/2211 від 05.05.2015, розмір заподіяної шкоди автомобілю потерпілої особи склав 49 277,33 грн.

Сума страхового відшкодування до виплати ПрАТ «УПСК» потерпілій особі з урахуванням визначеної договором страхування франшизи, на підставі страхового акту № КАСКО/123/000/15/0198 від 02.06.2015 склала 44 991,98 грн.

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» після виплати страхового відшкодування потерпілій особі звернулось до ТДВ СК «КРЕДО» з регресною вимогою № 3097/17 від 14.07.2015 в сумі 44 991,98 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено ПРАТ «УПСК» на підставі платіжного доручення в повному розмірі.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано до стягнення штрафу в розмірі 400 грн. Постанова набрала законної сили.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідач керував забезпеченим транспортним засобом і є винним у вчиненні даного правопорушення, чим порушив умови договору страхування, який був укладено між позивачем та ОСОБА_4 з застосуванням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не виконав свого обов'язку щодо невідкладного направлення повідомлення про настання ДТП, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди та письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Колегія суддів погоджується з цим висновком міськрайонного суду.

Відповідно до п.п. ґ п. 38.1.1. ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1, встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, а зобов'язання невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу передбачене пп. 33.1.4. п. 33.1 ст. 33 вищезазначеного закону.

За наведеного, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, а також дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позов.

Доводи апелянта щодо безпідставності притягнення його до цивільно-правової відповідальності на вимогах цивільного законодавства не ґрунтуються.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного висновку суду також не спростовують та не дають підстав для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

судді: С.М. Верланов

Ю.О. Матвієнко