Рішення № 62988997, 23.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/1776/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 27 Доповідач Товянська О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Талько О.Б.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою за апеляційними скаргами ОСОБА_3 представника ОСОБА_1, ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 на рішення Житомирського районногосуду Житомирської області від 02 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

В червні 2015р. Банк звернувся до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 490070601 від 20.05.2008р., укладеним між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 312148,33грн., з яких заборгованість за кредитом 241624,83грн., по % - 23256,91грн., пеня 47266,59грн., а також 3121,48грн. судового збору. Зазначав, що в забезпечення виконання зобовязань між Банком та ОСОБА_2 20.05.2008р. було укладено договір поруки № 490070601. В порушення умов договорів позичальник та поручитель не виконували в добровільному порядку взяті на себе зобовязання, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

В жовтні 2015р. ОСОБА_3, яка представляє інтереси ОСОБА_2, звернулася з зустрічним позовом. Просила визнати поруку припиненою з 01.09.2008р. у звязку зі зміною зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Рішенням Житомирського райсуду Житомирської області від 02 грудня 2015р. позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 312148,33грн. і по 1560,74грн. з кожного судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову Банку у позові. Зазначає, що документально доведено, що грошові кошти в іноземній валюті ОСОБА_1 ні в готівковій, ні в безготівковій формі не видавалися. Виписка по особовому рахунку містить лише операції щодо внесення готівки на рахунок, а не отримання коштів з нього.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 представник ОСОБА_2 просить рішення в частині відмови в зустрічному позові скасувати, зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити. Зазначає, що про збільшення % ставки поручитель дізнався під час розгляду справи. Згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності він не надавав.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Апеляційна скарга ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2008р. Банк і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 490070601, за яким позичальник отримала кредит 21855,67дол.США, зі сплатою за користування кредитом 13,99% річних з кінцевим терміном повернення - 20.05.2014р. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.05.2008р. Банк і ОСОБА_2 уклали договір поруки №490070601-п, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань, що виникли з договору про надання кредиту, існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Листом повідомленням ЗАТ «Альфа Банк» повідомив ОСОБА_1, що з 01.09.2008р. % ставка за користування Кредитом підвищиться до 16,5% річних, тому Додаток №1 до Кредитного договору викладається в новій редакції та є обовязком для виконання (т.1 а.с.112). 30.03.2009р. Банк і ОСОБА_1 уклали ОСОБА_5 про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №490070601 від 20.05.2008р. про зміну графіку погашення кредиту. В той же день Банк уклав із поручителем ОСОБА_5 про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №490070601-П від 20.05.2008р. про зміну графіку погашення кредиту. Останніми Угодами було передбачено, що всі інші умови договору залишаються без змін (а.с.6-9). Пунктом 5.4 Договору поруки визначено, що у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за основним договором передбачена цим Договором порука діє тільки у тому випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Порядок надання Кредиту обумовлені п.2.7. розд.1 Договору №490070601 : «…кредит надається однією сумою в готівковій формі, шляхом видачі кредитних коштів Позичальнику з операційної каси Банку. У разі надання кредиту в валюті кредиту долар США: в день видачі кредитних коштів Позичальник, на суму отриманого Кредиту, здійснює продаж іноземної валюти через операційну касу Банку по встановленому курсу Банку на день здійснення операції. У день видачі кредитних коштів і не пізніше наступного дня (для кредитів в іноземній валюті) перераховує кредитні кошти або виручені від продажу валюти кошти (у разі надання кредиту в іноземній валюті) за реквізитами: 95633,50грн. - на рахунок Продавця ТОВ «Паритет Моторс» з метою оплати за Транспортний засіб за Договором купівлі продажу №12/5/2008-М-5від 12.05.2008…».

Як зазначено в п.28 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно правових актів (ч. 1 ст.58), всі рішення банку в будь якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення % ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009р. (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів). При підвищенні % ставки зясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення % ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Умовами п.2.7. розд.1 і п.3.2 розд.2 Кредитного договору, надання Банком кредиту повинно здійснюватися готівковими коштами або зарахуванням на поточний рахунок позичальника, при цьому в день його видачі позичальник здійснює продаж валюти через операційну касу Банку по встановленому курсу ЗАТ «Альфа Банк» в день здійснення обмінної операції та не пізніше наступного дня перерахувати кредитні кошти. Кредит вважається отриманим позичальником шляхом видачі кредитних коштів у валюті через операційну касу Банку або зарахування коштів на Поточний рахунок Позичальника з подальшою конвертацією та перерахуванням у гривнях Позичальником на рахунки Продавця та Страховика Транспортного засобу. Тобто видача готівки іноземної валюти (в тому числі кредитів в іноземній валюті) фізичним особам здійснюється згідно первинного видаткового документу заяви на видачу готівки з їх поточних рахунків, відкритих в установі Банку.

Меморіальними ордерами №27568; №27570 від 20.08.2008р. і квитанціями №27567;№27569 від 20.05.2008р. (т.2 а.с.31,32) підтверджено, що 20.05.2008р., платником ОСОБА_1 здійснено операцію з внесення готівкових коштів через операційну касу ЗАТ «Альфа Банк», по: квитанції №27567 в сумі 95633,50грн. із призначенням платежу: оплата за а/м КІА СЕЕD, 2008р. за договором купівлі продажу №12/5/2008-М-5 від 12.05.2008р. на р/р, який належить ТОВ «Паритет Моторс»; квитанції №27569 в сумі 7088,15грн. із призначенням платежу: сплата страхового внеску за договором страхування ТЗ № АТК 157981 від 20.05.2008р., на р/р, який належить ЗАТ «ПРОСТО страхування».

Судом встановлено, що за період з 20.05.2008р. по 20.05.2015р. загальна сума погашення заборгованості з кредиту по договору №490070601 ОСОБА_1 складає 10486,47дол.США. Сума заборгованості по тілу кредиту станом на 20.05.2015р. - 11369,20дол.США (21855,67 10486,47), яка виникла 20.11.2014р. Загальна сума погашення заборгованості з % за користування кредитом по договору складає 17748,27дол.США. Сума заборгованості з % за користування кредитом станом на 20.05.2015р. визначена та складає 1094,29 дол. США, яка розрахована на залишок по тілу кредиту по ставці 16,5% річних. При розрахунку % за користування кредитом, у період з 20.05.2008р. по 31.08.2008р. застосовувалась ставка в розмірі 13,99% річних відповідно до умов п. 2.3 розділу 1 кредитного договору, у період з 01.09.2008р. по 20.05.2015р. застосовувалась ставка 16,5% річних у відповідності до листа повідомлення (т.1 а.с.112) ЗАТ «Альфа Банк» на адресу ОСОБА_1 та договору про внесення змін і доповнень №1 від 30.03.2009р. до кредитного договору. В період виникнення заборгованості з 20.11.2014р. по 20.05.2015р., відповідно до умов кредитного договору від 20.05.2008р., сума пені, яка підлягає нарахуванню, складає 2246,38дол.США, в т.ч. по періодам: на суму заборгованості 348,29дол.США з 20.11.2014р. по 20.05.2015р. - 630,40дол.США; на суму заборгованості 354,64дол.США з 20.12.2014р. по 20.05.2015р. - 535,50дол.США; на суму заборгованості 357,37дол.США з 20.01.2015р. по 20.05.2015р. - 428,84дол.США; на суму заборгованості 360,13дол.США з 20.02.2015р. по 20.05.2015р. - 320,52дол.США; на суму заборгованості 362,94дол.США з 20.03.2015р. по 20.05.2015р. - 221,39дол.США; на суму заборгованості 365,78дол.США з 20.04.2015р. по 20.05.2015р. в сумі 109,73дол.США.

Судом встановлено, що підвищення відсоткової ставки не було узгоджено з поручителем.

Відповідно до ч.1ст.1054,1049 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст.526,611,615,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що позичальник зобов'язання по кредитному договору не виконувала, кредит погасила не в повному обсязі, тому за нею рахується вказана заборгованість.

Проте вимоги про стягнення заборгованості з поручителя задоволенню не підлягають.

За змістом норм ст.ст.559,598 ЦК України припинення зобовязання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин субєктивне право і кореспондуючий йому обовязок перестають існувати. Уживаний законодавцем у ч.1 ст.559 ЦК України термін порука використовується в розумінні зобовязального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обовязків сторін (ст.ст.3,12-15,20 ЦК, ст.ст.3-5,11,15,31 ЦПК), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч.1 ст.559 ЦК України на припинення зобовязання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом.

Судом першої інстанції не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст.8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦКУ, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни графіку погашення заборгованості, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

В матеріалах справи відсутні та Банком не надано доказів про укладання додаткової угоди із поручителем про збільшення відсоткової ставки за основним договором.

За таких обставин колегія суддів вважає, що порука ОСОБА_2 є припиненою, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог до них про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні, а вказана заборгованість підлягає стягненню із боржника ОСОБА_1

Розмір заборгованості підтверджений висновком судово-економічної експертизи №143/16-25 від 31 жовтня 2016р. Колегія суддів визнає його ясним, повним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Житомирського районногосуду Житомирської області від 02 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором № 490070601 від 20.05.2008р. в сумі 264374,43грн. і 2643,74грн. судового збору. У позові ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою задовольнити. Визнати припиненим договір поруки №490070601-П від 20.05.2008р. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» на користь ОСОБА_2 551,20грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: