Ухвала суду № 62988279, 22.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 листопада 2016 року м. Київ К/800/31801/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року та ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України, третя особа - Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні доктор Крістоф Вайль про вжиття заходів для відновлення порушених прав шляхом стягнення коштів,

встановив :

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України, третя особа - Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні доктор Крістоф Вайль про вжиття заходів щодо відновлення порушених прав шляхом стягнення з Міністерства закордонних справ України 57 317,50 фунтів стерлінгів для компенсації юридичних витрат, пов'язаних з захистом його порушених прав та інтересів за кордоном.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 вважає, що Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України проігнорував його звернення, направлене рекомендованим листом 29 квітня 2016 року, чим залишив позивача без правової допомоги та порушив його права, які слід відновити саме шляхом стягнення з Міністерства закордонних справ України на його користь суми у розмірі 57317,50 фунтів стерлінгів для компенсації юридичних витрат, пов'язаних з захистом його порушених прав та інтересів за кордоном.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляції, виходив з того, що спірні правовідносини є цивільно-правовими, а відтак, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 4 статті 150 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Судами встановлено, що вимогу про визнання дій (бездіяльності) відповідача - суб'єкта владних повноважень, протиправними позивач разом із вимогою про стягнення коштів не заявляв.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 15 Цивільного-процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач неповно і неясно сформулював свої позовні вимоги, проте просив вжити заходи щодо відновлення його порушених прав. Зазначає, що вимогу про визнання дій (бездіяльності) відповідача - суб'єкта владних повноважень, протиправними разом із вимогою про стягнення коштів не заявляв, однак вважає, що суди могли вийти за межі позовних вимог для повного захисту його порушених прав.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року та ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України, третя особа - Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні доктор Крістоф Вайль про вжиття заходів для відновлення порушених прав шляхом стягнення коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак