Ухвала суду № 62987658, 23.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/8450/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

23 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Страшка А.А.,

представника відповідача: Лірника І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Сабарівський кар'єр" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2016 року №504, п.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09 червня 2016 року №1378, визнання протиправними та скасування Актів,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, актом визначення розміру збитків від 17 лютого 2016 року встановлено використання публічним акціонерним товариством "Сабарівський кар'єр" земельної ділянки загальною площею 22,7204 га, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Карбишева, 55, без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим власнику землі заподіяно збиток у розмірі 553873,80 грн.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2016 року №504 "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста" зазначений акт про стягнення з публічного акціонерного товариства "Сабарівський кар'єр" суми збитків в розмірі 553873,80 грн. затверджено.

Як слідує з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2016 року № 504, під збитками, нанесеними позивачем територіальній громаді м. Вінниця в особі Вінницької міської ради відповідач розуміє неодержаний дохід - втрати бюджету від недоотримання коштів внаслідок незаконного використання позивачем земельних ділянок.

Позивач вважаючи, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 504 від 12 березня 2016 року та акт визначення розміру збитків від 17 лютого 2016 року, в частині, що стосується ПАТ "Сабарівський кар'єр" є протиправними та підлягають скасуванню звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають нормам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів. До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно з статями 12, 152, 157 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема і відшкодування заподіяних збитків. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Відшкодуванню підлягають, зокрема інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до пунктів 1.3, 3.5, 4.1-4.3 Положення про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради від 25 березня 2005 року №596 із внесеними змінами та доповненнями від 16 лютого 2012 року №325 та від 12 липня 2013 року №1517, комісія визначає розмір збитків заподіяних територіальній громаді міста Вінниці, використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів, тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Компетенція Комісії поширюється на визначення розміру збитків щодо земельних ділянок, які знаходяться в межах міста Вінниці. Відсутність на засіданні Комісії, повідомлених належним чином про дату, час і місце проведення її засідання, землекористувачів та осіб, діями яких завдано збитків, не перешкоджає розгляду Комісією питання про визначення розміру збитків. Розрахунок суми збитків виконується Департаментом комунальних ресурсів міської ради, на підставі рішення голови Комісії про винесення на розгляд Комісії питання про визначення розміру збитків. У разі використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, збитки визначаються за період фактичного користування земельною ділянкою. У разі наявності рішення Вінницької міської ради про надання земельної ділянки у користування та не оформлення відповідного правовстановлюючого документу на землю з вини землекористувача, збитки у вигляді упущеної вигоди нараховуються у розмірі орендної плати за землю, за ставками, які діяли в період виникнення збитків, відповідно до порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням міської ради, з урахуванням функціонального використання земельної ділянки. При використанні земельної ділянки за відсутності рішення Вінницької міської ради про надання земельної ділянки у користування, збитки нараховуються у розмірі земельного податку за ставкою, яка діяла в перенесеними позивачем територіальній громаді м. Вінниця в особі Вінницької міської ради

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста від 17 лютого 2016 року, складеного комісією по визначенню збитків, без участі представника ПрАТ "Сабарівський кар'єр", земельна ділянка площею 22,7204 га., що розташована у м. Вінниці по вул. Карбишева, 55, використовується ПрАТ "Сабарівський кар'єр" без правовстановлюючих документів.

Листом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області повідомила про те, що ПрАТ "Сабарівський кар'єр" вносило плату за користування земельною ділянкою у вигляді земельного податку за 2014-2015 роки.

Актом визначення розміру збитків встановлено термін нарахування збитків за використання земельної ділянки, а саме: з 25 грудня 2015 року по 17 лютого 2016 року. Розмір збитків заподіяних громаді становить 553873,80 грн.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 березня 2016 року № 504 затверджено акти визначення розміру збитків, поданих Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста згідно додатків 1-3, зокрема і акт визначення розміру збитків від 17 лютого 2016 року щодо ПАТ "Сабарівський кар'єр" (додаток №2).

Запропоновано боржникам відшкодувати визначені збитки не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття рішення та рекомендовано оформити право користування земельними ділянками (а. с. 6).

Відповідно до акту визначення розміру збитків від 18 травня 2016 року нараховано збитки в розмірі 396 576,80 грн. (відповідний термін нарахування міститься і в акті від 17 лютого 2016 року). Даний акт затверджений п.п. 2.1 п.2 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09 червня 2016 року №1378 шляхом внесення до рішення виконкому міської ради від 12 березня 2016 року №504 змін, виклавши додаток №2 в новій редакції.

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними-державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, до складу яких включаються представники цих органів, власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, представники органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення), рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Колегією суддів встановлено, що всупереч зазначеним вимогам представник ПрАТ "Сабарівський кар'єр" до складу зазначеної комісії не був включений, що є неправомірним.

Посилання апелянта, що склад комісії визначений рішенням виконкому і не є предметом спору, суд оцінює критично, зважаючи, що вищевказаним Порядком чітко регламентовано визначення складу уповноваженого органу (комісії) по визначенню збитків. Не оскарження ж позивачем рішення щодо складу вказаної комісії не свідчить про її легітимність та про правомірність її дій по визначенню збитків, нанесених конкретним суб'єктом та складання щодо цього акту.

Крім того, позивачем надано до суду докази, які свідчать про те, що використання земельної ділянки здійснюється на підставі правовстановлюючого документу - державного акту на право користування землею серії Б № 000587, який видано Сабарівському кар'єру 15 жовтня 1981 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту ПАТ "Сабарівський кар'єр" публічне акціонерне товариство "Сабарівський кар'єр" є юридичною особою приватного права згідно законодавства України, створене відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондову біржу", "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та інших нормативно-правових актів. Публічне акціонерне товариство "Сабарівський кар'єр" (ідентифікаційний код 05518902) є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Сабарівський кар'єр" (ідентифікаційний код 05518902) відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Сабарівський кар'єр", яке було утворене відповідно до рішення державної корпорації "Укрбудматеріали" №190 від 09 вересня 1994 року шляхом перетворення державного підприємства "Сабарівський кар'єр" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року.

З 01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 січня 2001 року, згідно з статтею 92 якого ПАТ "Сабарівський кар'єр" не є суб'єктом, який може набувати право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 січня 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний суд України своїм рішенням від 22 вересня 2005 року у справі №1-17/2005 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Визнання Конституційним судом України неконституційними положень 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 січня 2001 року означає, що особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не зобов'язані переоформляти право постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди, але мають право на таке переоформлення.

Викладені вище обставини свідчать, що ПАТ "Сабарівський кар'єр" користується земельною ділянкою згідно правовстановлюючого документа Державного акту на право користування земельною ділянкою, який є чинним на момент прийняття рішення.

Наведеним вище спростовуються твердження позивача щодо користування відповідачем земельною ділянкою без неналежного оформлення відповідного права.

Правомірність використання земельної ділянки позивачем на підставі державного акту на право користування землею також підтверджено в судовому порядку, рішенням Господарського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі №902/568/16 та рішенням Рівненського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 20016 року по цій же справі.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову публічного акціонерного товариства "Сабарівський кар'єр".

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу виконавчого комітету Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 листопада 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.