Ухвала суду № 62987366, 28.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2016 року Справа № 805/4539/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), перевіривши дотримання вимог ст.ст. 105-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -

встановила:

25 листопада 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» в особі філії «ЗФ «Торецька» (далі - позивач або ТОВ «Енергоімпекс»), датований 18 листопада 2016 року і того ж дня надісланий на адресу суду, до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Артемівська ОДПІ), в якому позивач просив:

- скасувати вимогу Дзержинського відділення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 05 липня 2016 року № Ю-2545-25 на суму 5 890 647,00 грн.;

- скасувати вимогу Дзержинського відділення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 03 серпня 2016 року № Ю-2545 на суму 5 946 639,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державною, регулювання, що зможе змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для такої особи, у такій спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якою прагнуть досягти (п. 31 рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», заява № 49069/11).

В рішення від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» («Кройц проти Польщі», заява № 28249/95) Європейський суд з прав людини зауважив, що самі по собі вимоги про сплату судових втрат у цивільному процесі не можуть розглядатися як такі, що суперечать п. 1 ст. 6 Конвенції. Вказане конвенційне положення не може тлумачитися як таке, котре надає право на отримання безкоштовної юридичної допомоги від держави у процесі вирішення цивільної справи чи право на «безкоштовний» цивільний процес.

Розмір судових витрат за обставин конкретної справи слід оцінювати з урахуванням можливості заявника сплатити таку суму та зважаючи на стадію провадження у справі, коли у заявника виник обов'язок по сплаті цих витрат. Саме ці обставини є істотними при вирішенні питання про те, чи було порушено право особи на доступ до суду.

Таким чином, сама по собі вимога щодо сплати судового збору не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674), який з 01 вересня 2015 року діє у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VIII визначено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01 січня 2016 року становить 1 378,00 грн.

За своєю сутністю позовні вимоги УПФУ мають майновий характер. Позивачем заявлені позовні вимоги про скасування двох вимог на загальну суму 11 837 283,00 грн. (5 890 647,00 грн. + 5 946 639,00 грн.).

Таким чином, судовий збір за подання вказаного адміністративного позову становить 177 559,25 грн. (11 873 283,00 грн. х 1,5% = 177 559,25 грн.).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Ч. 2 ст. 9 Закону № 3674 на суд покладено обов'язок перед відкриттям провадження у справі перевірити зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 3674 судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір.

Відповідні документи подаються суду тільки в оригіналі.

Судовий збір за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів УК/м. Слов'янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області; код банку отримувача (МФО) 834016; рахунок отримувача 31214206784075; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Приклад заповнення графи «Призначення платежу»: *;101;1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2, Донецький окружний адміністративний суд.

В порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України документ про сплату судового збору до позовної заяви не доданий.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, що передбачено ч. 1 ст. 108 КАС України.

Оскільки позовна заява ТОВ «Енергоімпекс» не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, вона підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 177 559,25 грн. та подання суду оригінала документа про сплату судового збору.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ч. 3 ст. 106, п. 3 ч.1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, п. 1 ч. 4 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалила:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

2. Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом сплати судового збору в розмірі 177 559,25 грн. за реквізитами, вказаними у цій ухвалі, та подання суду оригінала документа про сплату судового збору.

4. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у випадку неусунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута; у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день її первинного подання.

5. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.