Постанова № 62987349, 22.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа №805/2650/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:05

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., за участю секретаря судового засідання Нестеренко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду (далі – суд) з адміністративним позовом до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі – відповідач, контролюючий орган) про скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії. З урахуванням наданого уточнення до позовної заяви просив скасувати вимогу про сплату боргу з орендної плати з юридичних осіб від 21.04.2016 р. №330-17 в сумі 9 487 грн. 28 коп., та зобов`язати відповідача розподілити кошти сплачені позивачем після 08.06.2016 р. з орендної плати з юридичних осіб за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 р. у відповідності з призначенням платежу. В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що відповідно до вимог Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” позивач звільнений від виконання обов’язків зі сплати орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що позивач є платником податку з орендної плати з юридичних осіб, який надав податкову звітність з плати за землю з юридичних осіб за 2016 рік, якою самостійно задекларовано річну суму орендної плати у розмірі 1119 878,22 грн, по 9 989,85 грн щомісячно та 9 989,87 грн за грудень 2016 року. Однак, станом на 30.03.2016 року заборгованість склала 9 487,28 грн. Позивачем необґрунтовано застосовують норми Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, оскільки до норми ст..6 зазначеного закону були внесені зміни, з огляду на що у позивача відсутні правові підстави для її застосування, оскільки до нового переліку населених пунктів не відноситься першотравневий (Мангушський) район. Отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача та просить відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, в наданих запереченнях просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Плеханова, буд. 34, ідентифікаційний код 31366910.) є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов’язки.

Відповідач, Мангуська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

11 лютого 2016 року позивачем до відповідача подана податкова декларація №9014747707 з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік, відповідно до якої щомісячне нарахування земельного податку складає 9 989 грн. 85 коп.

21 березня 2016 року відповідачем винесена податкова вимога №330-17, якою повідомлено позивача, що станом на 20 квітня 2016 року сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов’язанням (орендна плата з юридичних осіб) становить 9 487 грн. 28 коп.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що заборгованість утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб по строку сплати 30.03.2016 року в сумі 9 487 грн. 28 коп.

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи договору оренди землі №09 від 17.03.2004 року з копіями планів (схем) меж земельної ділянки та додаткової угоди до договору, вбачається, що вказаний договір укладено між позивачем та Першотравневою державною районною адміністрацією. Предметом вказаного договору є передача позивачу в оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Ялтинської селищної Ради Першотравневого району Донецької області. Місце знаходження земельних ділянок – с. Юр’ївка.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано лист від 04.11.2016 р. №28-5-0-27-11612/2-16 від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідно до якого земельні ділянки, що є предметом вищезазначеного договору не передавались у приватну власність та перебувають у комунальній або державній власності.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі –ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 269.1 ст.269 ПК України позивач є платником земельного податку.

Як передбачено п.287.3 ст. 287 ПК Кодексу, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, ст.6,7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон №1669) передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Статтею 7 Закону №1669 встановлено, що на період проведення антитерористичної операції скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону №1669 встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Виходячи с зазначеного, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону №1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

А отже, Закон N 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р (далі – Розпорядження №1275) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с.Юр’ївка, Ялтинська селищна рада, Першотравневий район.

Отже, оскільки земельні ділянки позивача знаходяться на території проведення антитерористичної операції, а також те, що позивач здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, відповідно до вимог статті 7 Закону N1669 він звільнений на період проведення антитерористичної операції від сплати орендної плати за користування державним та комунальним майном та відповідно до статті 6 Закону №1669 є звільненим на період проведення антитерористичної операції від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючий орган повинен керуватися Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а тому вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/33007/15 від 14 червня 2016 року.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача розподілити кошти сплачені позивачем після 08 червня 2016 року з орендної плати з юридичних осіб за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 року у відповідності з призначенням платежу, суд зазначає наступне.

08 червня 2016 року набрав чинності Закон України від 17.05.2016 року №1365-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування до Закону №1669» (далі – Закон №1365).

Згідно якого, редакція статті 6 Закону №1669 зазнала змін та відповідно до якої: «скасовано суб’єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Вказаний перелік населених пунктів в свою чергу затверджений Розпорядженням №1085-р від 07.11.2014 р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (далі – Розпорядження №1085).

Відповідно до Розпорядження №1085, до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, с.Юр’ївка, Ялтинська селищна рада, Першотравневий район не відносяться.

У зв`язку з чим, починаючи з 08 червня 2016 року позивач вже не є суб`єктом застосування норми статті 6 та статті 7 Закону №1669, а отже у позивача, як платника податку, з`явився обов`язок сплачувати орендну плату.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи платіжних доручень, судом встановлено, що дійсно з червня 2016 року та на момент ухвалення зазначеного рішення ним здійснюється плата орендної плати за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 року, а саме:

- платіжним дорученням від 28.07.2016 року №2116572223 здійснена плата орендної плати за червень 2016 р.;

- платіжним дорученням від 29.08.2016 року №2116605123 здійснена плата орендної плати за липень 2016 р.;

- платіжним дорученням від 29.09.2016 року №2116638547 здійснена плата орендної плати за серпень 2016 р.;

- платіжним дорученням від 28.10.2016 року №2116670782 здійснена плата орендної плати за вересень 2016 р.

У зв`язку з тим, що нормою прямої дії – статтею 7 Закону №1669 встановлено факт, що позивач звільнявся від сплати орендної плати за користування державним та комунальним майном, тобто на момент винесення спірної податкової вимоги позивачу, податковий борг (недоїмка) відсутній.

Отже, починаючи з 08 червня 2016 року здійснені позивачем платежі з орендної плати за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 р., всупереч статті 7 Закону №1669, неправомірно направлялись відповідачем на погашення податкового боргу, якого не існувало.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач повинен керуватись нормами Закону №1669, а тому вчинені ним дії щодо направлення сплачених позивачем після 08 червня 2016 року з орендної плати з юридичних осіб за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 р. в рахунок податкового боргу, якого в розумінні статті 7 Закону №1669 у позивача не було, є протиправними.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України в постанові від 16 вересня 2015 р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області де зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. у справі «Михайлюк та Петров проти України» суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві».

Своїм рішенням від 15 вересня 2009 р., Європейського суду з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь якої помилки державного органу повинен покладатись на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд зазначає, що оскаржувана податкова вимога винесена всупереч нормі статті 7 Закону №1669, а отже прийнята відповідачем не на підставі та всупереч діючому законодавству. Так само, як і неправомірне направлення відповідачем сплачених позивачем з 08 червня 2016 р. коштів з орендної плати в рахунок податкового боргу, факт відсутності якого встановлений безпосередньо прямою нормою Закону, - також не знаходить своєї правової підстави в діючому законодавстві.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати вимогу Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу з орендної плати з юридичних осіб від 21 квітня 2016 року №330-17 в сумі 9 487 грн. 28 коп.

Зобов`язати Мангуську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області розподілити кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» після 08.06.2016 р. з орендної плати з юридичних осіб за податковою декларацією №9014747707 від 11.02.2016 р. у відповідності з призначенням платежу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Техремпоставка» (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Плеханова, буд. 34, ідентифікаційний код 31366910.) судовий збір в сумі 2 756(дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 22.11.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.