Ухвала суду № 62984934, 24.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2029/16 Справа № 192/506/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Іванової А.П.

суддів: Мудрецького Р.В., Слоквенка Г.П.

за участю секретаря с/з - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу цивільного пощивача, потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року про поворот виконання рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Чорнобривець Ю.М.

представника цивільного позивача ОСОБА_5

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року заяву цивільного відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про поворот виконання рішення суду задоволено, зобовязано цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_3 повернути цивільному відповідачу 69 028 грн. відповідно до ст. ст. 380, 381 ЦПК України, які стягнуті з цивільного відповідача на користь ОСОБА_3 за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року, зміненого в частині вирішення позову, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати у звязку з неправильним застосуванням матеріального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити заявнику в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що поворот виконання у правовідносинах, що склались між ним та цивільним відповідачем, забороняється законом. Вказує, що ухвалою касаційного суду від 19.11.2014 року з ОСОБА_7 «Страхова компанія «Арсенал страхування» на його користь стягнуто 94458 грн. на відшкодування шкоди завданої здоровю, які згідно ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню. Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги даної статті та ухвалив незаконне рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника цивільного позивача, яка зпросила задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, в ній зазначених, при цьому звертала увагу про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону щодо належного повідомлення сторін про час та дату судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 21, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обовязків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України про час та місце розгляду клопотання (подання) щодо вирішення питання про виконання вироку, повідомляються цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обовязковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до положень ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, якою, в свою чергу, зокрема статтею 136 врегульовано, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні або будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У пунктах 40 та 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стрижак проти України» від 8 листопада 2005 року суд вирішив, що заходи повідомлення у цій справі не були достатньою мірою забезпечені і, таким чином, заявник був позбавлений можливості надати свої аргументи під час публічного слухання у обласному суді. Таким чином, судом встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року з протоколами до неї.

Наведені положення кримінального процесуального закону, Конвенції та практика Європейського суду, що відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються при розгляді справ як джерело права, не були враховані належним чином судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції розглянув заяву цивільного відповідача ОСОБА_7 «Страхова компанія «Арсенал Страхування» за його відсутності та за відсутності цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_3 /а.п. 29/. При цьому наявними у провадженні матеріалами не підтверджено дотримання місцевим судом закону щодо належного повідомлення даних учасників про час та місце проведення відповідної процесуальної дії, зокрема вирішення питання, повязаного з виконанням вироку. Крім того, з матеріалів провадження та заяви цивільного відповідача вбачається, що він не зазначав при подачі заяви про його небажання брати участь у судовому розгляді.

Наявність в матеріалах провадження копії реєстру вихідної кореспонденції суду, без відповідного номеру відправлення Укрпошти та витягу з реєстру Укрпошти про відстеження вручення адресату листа, не можна вважати належним підтвердженням факту отримання особою судового повідомлення, оскільки вказаний документ підтверджує тільки факт відправлення, а не отримання, учасниками відповідного повідомлення /а.п. 9/. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності учасників провадження, в даному випадку цивільного позивача та цивільного відповідача, який також є потерпілим у кримінальному провадженні, щодо яких немає належних відомостей про вручення їм судових повідомлень, є істотним порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону, оскільки в деяких випадках (абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України) закон передбачає можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників, виключно за умови їх повідомлення належним чином.

Зазначене, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України є безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а провадження підлягає направленню на новий розгляд у суд першої інстанції, під час якого необхідно розглянути заяву цивільного відповідача та доводи цивільного позивача (потерпілого), викладені в його апеляційній скарзі і ухвалити законне й обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, практики Європейського суду з прав людини та прав сторін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року про поворот виконання рішення, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ ______ ______

А.П. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Слоквенко