Ухвала суду № 62983249, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5900/15

Категорія: 4 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом відділу освіти Балтської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункт 20 вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

29.09.2015р. відділ освіти Балтської районної державної адміністрації звернувся з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області (далі - ДФІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати п.20 вимоги Балтської МДФІ № 720-16/1276 від 11.09.2014р., яким зобов'язано відділ освіти провести нарахування плати для батьків за перебування дітей у дошкільних навчальних закладах та відобразити в обліку по меморіальному ордеру № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей», забезпечити надходження несплаченої батьківської плати в сумі 119 870,50 грн., а в разі пропуску строку, відшкодувати порушення за рахунок осіб, які допустили порушення.

Позов обґрунтований тим, що нарахування батьківської плати за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах, які знаходяться у складі навчально-виховних комплексів «Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» відділом освіти Балтської РДА здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1243 від 26.08.2002 року «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів», Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №667 від 21.11.2002 року. Позивач вказав, що вартість харчування кожної дитини становила та становить суму бюджетних коштів та батьківської плати, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, яке регулює питання організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, внесення плати за харчування дітей відбувалось в повному обсязі, у відповідності до наказів по відділу освіти, клопотань керівників навчальних закладів та загальних зборів батьків, на підставі ухваленого ними рішення про встановлення розміру батьківської плати за харчування, сплачені батьками кошти спрямовувались за призначенням на харчування дітей.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що вимога, в т.ч. п.20, прийнята цілком правомірно. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що засновані на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. На підставі викладеного, просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016р. позов задоволено частково. Визнаний протиправним та скасуваний п. 20 вимоги Балтської міжрайонної державної фінансової інспекції №720-16/1276 від 11.09.2014 року в частині зобов'язання відділу освіти Балтської районної державної адміністрації провести нарахування плати для батьків за перебування дітей у дошкільних навчальних закладах, яку відобразити в обліку відділу освіти по меморіальному ордеру №15 «Зведення відомостей за рахунками з батьками на утримання дітей». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Балтської РДА за період з 01.03.2012 року по 30.04.2014 року, за результатами якої складено акт №720-16/42 від 28.08.2014 року, встановлені порушення, в тому числі, ст.35 Закону України "Про дошкільну освіту", п.2.1 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №667 від 21.11.2002 року, наказу Державного казначейства України №68 від 27.07.2000 року та наказу по відділу освіти №317 від 29.12.2011 року, №376 від 29.12.2012 року та №210 від 31.12.2013 року, в наслідок чого не нараховано та не сплачено на рахунки відділу освіти батьківську плату на загальну суму 119870,50 грн. (за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 рік - 41819,50 грн., за 2013 рік - 57781,50 грн., за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 рік - 20269,50 грн.).

За наслідками проведеної ревізії Балтською МДФІ на адресу позивача була направлена вимога про усунення виявлених порушень №720-16/1276 від 11.09.2014 року. Предметом оскарження у дані справі є пункт 20 вимоги Балтської МДФІ, яким зобов'язано позивача провести нарахування плати для батьків за перебування дітей у дошкільних навчальних закладах, яку відобразити в обліку відділу освіти по меморіальному ордеру №15 "Зведення відомостей за рахунками з батьками на утримання дітей" та забезпечити надходження несплаченої батьківської плати в сумі 119870,50 грн., у разі пропуску встановленого строку відшкодувати порушення за рахунок осіб, які допустили порушення.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з протиправності вказаного пункту вимоги МДФІ, оскільки з наданих позивачем документів вбачається, що вартість харчування кожної дитини становила суму бюджетних коштів та батьківської плати у відповідності з вимогами закону та наказами відділу освіти Балтської РДА.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.5 ст.35 Закону України "Про дошкільну освіту" № 2628-III від 11.07.2001 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50% (у міській місцевості) та 30% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Згідно вимог п.2.2 гл.2 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №667 від 21.11.2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2002 року за №953/7241 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім'ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ.

Пунктами 2.7, 2.9 цього ж Порядку визначено, що плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством.

Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що для організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах, які заходяться у складі НВК "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", відділом освіти Балтської РДА видано відповідні накази №317 від 29.12.2011 року, №214 від 01.08.2012 року, №376 від 29.12.2012 року, №210 від 31.12.2013 року, №24 від 01.02.2014 року, якими встановлено плату для батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей дошкільного віку в НВК "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад".

Відповідно до зазначених наказів рішення про встановлення батьківської плати за харчування дошкільників в НВК приймалися загальними зборами батьків в кожному НВК, виходячи з реальних можливостей батьків за місцем проживання. На підставі зазначених рішень за поданням керівників навчальних закладів наказом по відділу освіти Балтської РДА затверджувався розмір оплати за харчування, який не перевищував 30% від вартості харчування на день.

Матеріалами справи підтверджується, що батьківська плата нараховувалась за харчування дітей у всіх дошкільних навчальних закладах, що знаходяться у складі навчально-виховних комплексів згідно табелів обліку відвідування.

Вказана батьківська плата проводилась через касу відділу освіти Балтської РДА як спонсорська допомога на харчування, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів, та зазначені кошти були перераховані на спеціальний рахунок управління Державної казначейської служби України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та листом УДКС України у Балтському районі від 16.08.2016р. № 03-35/547.

В свою чергу, рух коштів по спеціальному рахунку позивачем відображено в "Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги". Зі звітів на списання продуктів харчування чітко можливо встановити загальну суму бюджетних та батьківських коштів по кожному навчально-виховному комплексу.

Вказані обставини спростовують висновки акту ревізії, що батьківська плата за харчування дітей навчальних закладів бухгалтерією протягом ревізуємого періоду не нараховувалась та не відображалась в обліку.

З наданих позивачем як до ревізії, так і до суду першої інстанції, наказів відділу освіти Балтської РДА, прибуткових касових ордерів, платіжних доручень вбачається, що вартість харчування кожної дитини становила та становить суму бюджетних коштів та батьківської плати, що цілком відповідає вимогам Закону України "Про дошкільну освіту", Порядку №667 від 21.11.2002 року, який регулює питання організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, внесення плати батьками за харчування дітей відбувалось в повному обсязі, у відповідності до наказів відділу освіти Балтської РДА, клопотань керівників навчальних закладів та загальних зборів батьків, на підставі ухваленого ними рішення про встановлення розміру батьківської плати за харчування та сплачені батьками кошти спрямовувались за призначенням - на харчування дітей.

Згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011р. № 499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р № 2939-XII, згідно з якими органам державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, зокрема, у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю.

Визначення відділом освіти Балтської РДА у квитанціях та прибуткових касових ордерах про отримання коштів від членів батьківських комітетів, як спонсорська допомога на харчування, а не як батьківська плата за харчування, не підтверджує доводи фінансового органу щодо не отримання позивачем батьківської допомоги на харчування, та як наслідок, завдання шкоди об'єкту контролю, оскільки з бухгалтерського обліку вбачається, що внесені батьками кошти потрапляли на спецрахунок і використовувались саме на харчування дітей.

Крім того, вірними є доводи суду першої інстанції, що вищезазначені приписи законодавства зобов'язують фінансовий орган визначати вимогу стосовно кожного порушення, доводити склад цього порушення, а також конкретно вимагати від певної посадової особи усунення виявленого порушення, тобто кожний хто отримає вимогу, повинен розуміти у чому полягає таке порушення, що і як, йому треба зробити для його усунення.

Вимоги, які в подальшому виставляються контролюючим органом, повинні містити відповідні реальні способи усунення виявлених ревізією порушень та визначати порядок і спосіб усунення порушень, які відповідають виявленому порушенню.

Однак, під час проведення ревізії не враховано усіх обставин справи та в частині пред'явлення п.20 вимоги про усунення виявлених порушень МДФІ обрано спосіб усунення порушення, який за жодних умов не може бути виконаний, а відповідно, виконання вимоги в цій частині не призведе до усунення порушення, а навпаки призведе до необхідності повторної сплати батьками коштів на харчування дітей.

Протилежні доводи апелянта судова колегія вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки не враховують встановлені судом обставин справи.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідно до ст.195 КАС України судова колегія не надає правової оцінки доводам, що стали підставою для відмови у позові.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян