Вирок № 62979311, 27.10.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2298/16-к

Провадження № 1-кп/727/183/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю учасників судового процесу:

сторони обвинувачення:

- прокурора Караван Ю.М.

сторони захисту:

-обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці справу за кримінальним провадженням №12016260040000366 від 05.02.2016 р. по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, остання судимість за вироком від 13.12.2010 Шевченківського районного суду м. Чернівці за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки один місяць, до вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.11.2009 року, звільнений 20.06.2013 року по відбуттю покарання, - у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125, ч.3 ст. 185 КК України ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 07.01.2016 року близько 01.30 год., разом із ОСОБА_4, та ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, у якій проживав ОСОБА_6, разом з останніми розпивали спиртні напої, після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з вищевказаної квартири курити та деякий час перебували в загально будинковому коридорі, після чого вирішили повернутися до квартири ОСОБА_6, однак вхідні двері були зачиненні. В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали стукати руками і ногами у вхідні двері даної квартири, при цьому пошкодивши ручку дверей. З метою уникнення конфлікту ОСОБА_6 відчинив вхідні двері та впустив останніх всередину квартири, куди увійшовши, ОСОБА_2 діючи умисно, протиправно, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 наніс останньому ряд ударів кулаками рук в область голови, від яких потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_2 продовжив йому наносити удари ногами по тулубу, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: рубців (як наслідок загоєння ран); на чолі з права ближче до зовнішнього краю надбрівної дуги на 0.5 см вище іі; на верхній губі з ліва по зовнішній поверхні переходом на внутрішню поверхню, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 299 екс. від 18.02.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоровя та після заподіяння означених тілесних ушкоджень з місця події зник.

Крім цього, 05.02.2016 року біля 24.00 годин, обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Зої Космодем'янської, діючи умисно протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, підійшов до будинку №12, де через не зачиненні ворота проник на подвіря господарства належного потерпілому ОСОБА_7, де пройшов до підсобного приміщення, і підійшовши до вхідних дверей, доклавши зусиль відчинив двері приміщення, куди зайшов та звідки зі столу викрав монітор комп»ютерний сірого кольору, вартістю 1200 гривень та шуруповерт чорного кольору, вартістю 800 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення визнав повністю і суду, в порядку вимог 351 КПК України, надав показання про те, що дійсно він 05.02. 2016 року після опівночі, будучи в стані алкогольного сп»яніння, побачив, незачинені ворота до господарства будинку 12 вул. Зої Космодем'янської, що знаходилося неподалік від магазину де він випивав з знайомими та вирішив проникнути до вказаного господарства, куди згодом зайшов і з підсобного приміщення вирвав замок врізний з планкою налічника вхідних дверей, проник всередину, де на столі побачив монітор від комп»ютера та шуруповер, які забрав і продав незнайомому йому чоловікові, а гроші витратив на власні потреби. Також в наданих суду показаннях зазначив, що в ніч з 06 на 07 січня 2016 року, він святкував свій день народження із знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в квартирі останнього за адресою АДРЕСА_2 де усі розпивали спиртні напої горілку, коньяк, він особисто випив біля 300 400 грам, після чого вийшов із ОСОБА_4 і ОСОБА_8 покурити в коридор, останній кудись пішов, а він вирішив повернутися в квартиру ОСОБА_6, де знаходилися його речі, однак до квартири потрапити не зміг, так як двері були зачинені, він почав стукати у двері, ОСОБА_9 їх відчинив і в квартирі він став наносити останньому удари, так як був на потерпілого злий що він не впускав до кватири, а також і через те, що в ОСОБА_10 було викрадено мобільний телефон. Просить його суворо не карати; у вчиненому розкаявся, запевнив суд, що відшкодує потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорював фактичних обставин справи, повністю визнав свою вину, в скоєному розкаявся і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст обставин ч.3 ст. 349 КПК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку прокурора, думку захисника та розяснивши зміст і правові наслідки застосування вимог ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, крім документів що характеризують особу обвинуваченого.

Разом з цим, будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7, під присягою, суду надав показання про те, що є власником квартири АДРЕСА_3 і в нього на подвір»ї господарства знаходиться підсобне приміщення, де він займається ремонтом старих речей. 05.02. 2016 року вранці, коли він зайшов до даного приміщення виявив, що зі столу пропав комп»ютерний монітор з комплектуючими до нього та не виявив шуроповеру чорного кольору. Пояснив, що йому було завдано матеріальні збитки на загальну суму 2000 грн., під час досудового розслідування цивільного позову не заявляв, однак вважав, що завдана йому шкода повинна бути ОСОБА_2 відшкодована в спосіб примусових робіт.

Таким чином, аналізуючи докази в їх сукупності, а саме заяву потерпілого ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення (т.2 а.с. 8), заяву потерпілого ОСОБА_6 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення (т.2 а.с. 55); висновку експерта № 392 від 26.02. 2016 року судової дактилоскопічної експертизи (т.2 а.с. 26); висновку експерта по проведеній судовій медичній експертизі № 299 від 18.02. 2016 року (т.2 а.с. 66), згідно яких в потерпілого ОСОБА_6 було виявлено рубці на чолі справа ближче до зовнішнього краю надбрівної дуги на 0.5 см. вище її; на верхній губі зліва по зовнішній поверхні з переходом на внутрішню поверхню і дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень що призвели до короткочасного розладу здоров»я по строку і обставинах можуть відповідати вказаним в постанові слідчого (т.2 а.с. 66); протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2, за участі понятих (т.2 а.с. 67-69), суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, направлених, відповідно на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за кваліфікуючою ознакою поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, а також умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров»я та дії обвинуваченого вірно кваліфікує за ст. ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 125 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, у відповідності до вимог ст. 65ч.3 КК України, якою передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що обтяжують і помякшують його покарання.

Згідно ст. 12 КК України, вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим, передбачене ч.3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, ч. 2 ст. 125 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, що в силу вимог ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого, судом визнається повне визнання ОСОБА_2 вини у пред»явленому обвинуваченні, його щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп»яніння.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, із врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_2 (т.2 а.с. 99), зокрема те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів, про що свідчить довідка ІЦ при ГУНП України в Чернівецькій області та копій вироків (т. 2 а.с. 106 115); те, що вину у вчиненому визнав повністю, розкаюється, не має зареєстрованого місця проживання (т.2 а.с. 102,105), однак фактично мешкає за адресою м. Чернівці вул. О. Кобилянської, 43/9А, за яким задовільно характеризується (т.2 а.с. 101); не працює, завдану злочином матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 не відшкодовано; з врахуванням і думки останнього щодо застосування до обвинуваченого не суворого покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, зокрема його сприяння у розкритті кримінальних правопорушень під час досудового розслідування, при цьому з врахуванням і того, що під час судового розгляду справи, ОСОБА_2 у зв»язку з неявкою в суд було оголошено в розшук та змінено міру запобіжного заходу; із врахуванням і того, що ОСОБА_2 перебуває з 2014 року на обліку в наркологічному диспансері - діагнозом «Синдром залежності від алкоголю» та не перебуває на обліку в психіатричній лікарні (т.2 а.с. 103-104); кримінальні правопорушення вчинив у період не погашеної і не знятої судимості, а тому, суд крім вищеозначеного, з врахуванням обставин, що пом»якщують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 вважає за можливе призначити покарання останньому в межах санкцій, відповідно ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 125 КК України, а його виправлення і перевиховання, на думку суду є не можливим без ізоляції від суспільства.

На підставі ч.2ст.50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з врахуванням вищенаведеного, на думку суду є такими, що відповідають принципу необхідності й достатності, є справедливим для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

По справі цивільних позовів потерпілими не заявлено.

Речові докази в рамках кримінального провадження №12016260040000366 від 05.02.2016 р. підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати підлягають вирішенню, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, зокрема з ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави понесені судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи на суму 184.14 грн. (довідка про витрати (т.2 а.с. 25).

Крім наведеного, в судовому засіданні захисником в інтересах обвинуваченого заявлено про зарахування, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, Закону України № 838-УІІІ від 26.11. 2015 року, який набрав чинності з 24.12. 2015 року «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання», ОСОБА_2 строк попереднього його ув»язнення в строк призначеного покарання до набрання чинності вироком суду, із розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі. Проти заявленого в засіданні прокурором і обвинуваченим не заперечувалося.

Керуючись ст.ст.368 - 370, 373,374 КПК України,суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому наступне покарання:

- за ст. 185 ч.3 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

- за ст. 125 ч.2 КК України у виді 6 місяців арешту

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити обрану у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 04.10. 2016 року. На підставі п.5 ст. 72 КК України, Закону України № 838-УІІІ від 26.11. 2015 року, який набрав чинності з 24.12. 2015 року «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання», зарахувати засудженому ОСОБА_2 строк попереднього ув»язнення, початок строку 04.10.2016р. до набрання чинності даним вироком суду, із розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в дохід держави судові витрат за проведення за проведення судової дактилоскопічної експертизи на суму 184.14 грн. (довідка про витрати (т.2 а.с. 25).

Речовий доказ, за постановою слідчого від 27.03. 2016 року (т.2 .с. 34) - диск з відеозаписом який добровільно видала Бабинська А,І. залишити при матеріалах кримінального провадження №12016260040000366 від 05.02.2016р.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці (в порядку п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України); копія вироку підлягає врученню в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України процесуальному прокурору, засудженому в його інтересах захиснику; в порядку визначеному ч.7 ст. 376 КПК України судове рішення - вирок направити не пізніше наступного дня після ухвалення потерпілим.

Суддя Слободян Г.М