Постанова № 62978836, 22.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.11.2016 справа №908/1307/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М.

судді Агапов О.Л., Ушенко Л.В.

секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - від третьої особи - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 не з»явився ОСОБА_2, за довіреністю ОСОБА_2, за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від19.07.2016 р. (повний текст складено 19.07.2016 р.)у справі№ 908/1307/16 (суддя Корсун В.Л.)за позовомПублічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ», м. Запоріжжятретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Фізична особа ОСОБА_4, м. Запоріжжя стягнення 106 741,04 грн. ВСТАНОВИВ:

У травні 2016р. позивач, Публічне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" про стягнення частини заборгованості за кредитним договором №557-190412 від 19.04.2012р. у розмірі 106 741,04грн, що складається з: частини суми кредиту - 38 500,00грн, частини суми несплачених в строк відсотків за користування кредитом - 30 373,97грн., частини суми комісії - 3 657,50грн., частини суми пені по кредиту, процентам, комісії - 34 209,57грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання ОСОБА_4, як позичальником, та ТОВ "ГАЗ ІНВЕСТ", як поручителем ( на підставі договору поруки № 97-190412 від 19.04.2012 р.), прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012 р., внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, по відсотках за користування кредитом, заборгованість по комісії та пеня, що стало підставою для звернення позивача до суду. Зазначив, що рішенням Апеляційного суду Запорізької області по справі № 335/9238/14-ц позов ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» заборгованість по кредитному договору від 19.04.12 № 557-190412 в розмірі 1 049 093,11 грн., яка складається з: 641 200 грн. - заборгованості за кредитом, 53 351,38 грн. - пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту; 303 059,43 грн. - простроченої заборгованості по процентах; 29 184,54 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів та 22 297,76 грн. - заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Зазначив, що вимогу до поручителя пред»явлено Банком шляхом подання позовної заяви про солідарне стягнення заборгованості, в межах шестимісячного строку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.05.2016 р. у справі № 908/1307/16 позовну заяву прийнято до розгляду; до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено фізичну особу ОСОБА_4 (позичальника за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012 р.).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 р. у справі № 908/1307/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» 38 500,00 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. відсотків за користування кредитом, 3 657,50 грн. комісії, 8 899,11 грн. пені та 1 221,46 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 19.04.2012 № 557-190412 в сумі 38 500 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 3 657,50 грн. заборгованості по комісії, 8 899,11 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В підставу відмови у задоволенні залишку заявлених позивачем вимог судом покладено перевищення періоду та недотримання позивачем приписів ч.6 ст. 232 ГК України при нарахуванні пені за несвоєчасне виконання зобов»язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом. Крім того, умовами кредитного договору від 19.04.12 № 557-190412 не передбачена відповідальність Позичальника у вигляді пені за прострочення оплати комісії.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/1307/15 від 19.07.2016 р. скасувати; відмовити Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 106 741,04грн. повністю, в зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано те, що 15.10.2015р. Апеляційним судом Запорізької області ухвалено рішення по справі №335/9238/14-ц, за яким апеляційну скаргу ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2015р. по справі №335/9238/14-ц задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2015р. в частині відмови в позові ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_4 скасовано. В цій частині винесено нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Європейський газовий банк», стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» заборгованості по кредитному договору №557-190412 від 19.04.2012р. в розмірі 1 049 093,11грн., а отже, пред'явлення даного позову про стягнення з ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» частини суми боргу у розмірі 106 741,04грн. є подвійним стягненням, що є порушенням закріплених положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної юридичної відповідальності за одне і те саме порушення.

Судом першої інстанції не взято до уваги те, що 19.04.2012р. між ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» та ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» укладено договір поруки №97-190412, яким не встановлено строку, після якого порука припиняється. Отже, за приписами ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, та відповідно до п. 1.1. кредитного договору, за яким кінцевий строк повернення кредиту визначений по 10.04.2014р., шестимісячний строк звернення до поручителя закінчився 11.10.2014р., сплив якого припинив існування права вимоги кредитора до поручителя, внаслідок невикористання кредитором свого права, і такий строк не підлягає поновленню.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» прийнято до провадження.

23.09.2016р. до канцелярії суду від ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому повідомлено, що за результатом примусового виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р., 01.12.2015р. Орджонікідзевським (Вознесенівським) відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 49477977.

Станом на 01.09.2016р. ОСОБА_4 на виконання рішення суду в повному обсязі сплачено заборгованість за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012р., що стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження № 49477977 з примусового виконання виконавчого листа від 22.10.2015р. по справі № 335/9238/14 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» заборгованості в сумі 1 049 093,11 грн. Надав копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015р., про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2016р., та копії квитанцій про здійснення ОСОБА_4 платежів на користь ПАТ «Єврогазбанк».

Просив рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/1307/15 від 19.07.2016 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 106 741,04грн. повністю.

За клопотанням Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» розгляд апеляційної скарги відкладався.

У зв'язку з відпусткою судді Ушенко Л.В., Протоколом автоматичної зміни складу судової колегії від 26.09.2016р. сформовано колегію у складі головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Агапов О.Л., Геза Т.Д.

У зв'язку з відпусткою судді Гези Т.Д., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2016р. сформовано судову колегію у складі головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Агапов О.Л., Ушенко Л.В.

Від позивача 25.10.2016р. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких повідомлено про непогодження банком з доводами апеляційної скарги з підстав суб»єктивності, необгрунтованості та безпідставності.

Наполягає, що фактом виконання позивачем вимог ч.4 ст.559 ЦК України є саме пред»явлення позову до суду, про що наголошує Верховний суд України, отже позивачем дотримані строки звернення до суду, у зв»язку з чим відсутні підстави для припинення поруки.

Зазначає, що погашення заборгованості за рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р. по справі № 335/9238/14-ц відбулося 30.08.2016р. та 31.08.2016р., тобто після ухвалення рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2016р., що не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Звертає увагу, що відповідно до оскаржуваного рішення судом першої інстанції було стягнуто заборгованість за кредитним договором з ТОВ «Газ Інвест» на користь АТ «Єврогазбанк», а саме: 38 500,00 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2015р. по 29.02.2016р., 3 657,50 грн. комісії за період з 01.03.2015р. по 29.02.2016р., 8 899,11 грн. пені.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, комісії та пені було здійснено за період після ухвалення рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р. у справі № 335/9238/14-ц.

Просить апеляційну скаргу ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» на рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 залишити без змін.

Представник відповідача в судових засіданнях наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 скасувати, відмовити ПАТ «Європейський газовий банк» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості повністю.

Представник позивача не скористався правом участі представника в засіданнях суду апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників відповідача, третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

19.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» і громадянином України ОСОБА_4 (Позичальник) укладено кредитний договір № 557-190412 з договорами про внесення змін та додатками, за умовами якого (п. 1.1. кредитного договору в редакції договору про реструктуризацію від 08.04.2013р.) Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 641 200,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути отримані грошові кошти по 10 квітня 2014р. та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 25% річних (а за користування кредитом з моменту вказаного у підпункті «б» п. 3.1. дійсного договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі).

Погашення отриманого кредиту Позичальником здійснюється згідно графіку. Для обліку кредиту, що видається Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 2203550113704, МФО 380430.

За умовами п. 1.2. кредитного договору № 557-190412, Позичальник зобов»язався до 5 числа наступного за місяцем нарахування сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 0,25 % від фактичної суми заборгованості.

Згідно з п.п. 3.3., 3.4., 3.6. кредитного договору, розрахунок процентів проводиться за період користування кредитними коштами з моменту списання цих коштів з позикового рахунку Позичальника до моменту повернення їх на позиковий рахунок Позичальника. Проценти за кредит нараховуються щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.2. цього договору.

Пунктом 3.5. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 01.11.2012р.) визначено, що Позичальник сплачує проценти в строк до 22 числа місяця наступного за місяцем нарахування. Вбачається, що Додатками за №№ 1-7 до кредитного договору від 19.04.2012р. № 557-190412 сторонами визначався графік погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором.

Договором від 08.04.2013р. про реструктуризацію кредитного договору № 557-190412 від 19.04.2012р. сторони, окрім наведеного вище, домовилися викласти п.8.2. кредитного договору у новій редакції, а саме: Банк в Додатку № 7, який є невід»ємною частиною кредитного договору, надає інформацію про інші умови кредитування, детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, інших фінансових зобов»язань Позичальника. Також в Додатку № 7 сторонами обумовлений новий графік погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, тощо, з визначенням періодів, дат та сум платежів.

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов»язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань (п. 8.9. кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012р., між ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» (Поручитель) укладено договір поруки № 97-190412 від 19.04.2012р.

За умовами п.1.1. договору поруки, Поручитель зобов»язався відповідати перед Кредитором солідарно з ОСОБА_4 (Боржник), за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 700 000,00 грн. згідно кредитного договору № 557-190412 від 19.04.12р.

Поручителю добре відомі усі умови вищезгаданого кредитного договору (п. 1.2. договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, кредитор має право, у разі невиконання Боржником своїх зобов»язань за кредитним договором, протягом 1 робочого дня з дня невиконання пред»явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя. Ці вимоги є обов»язковими для виконання протягом 1 робочого дня з моменту отримання Поручителем від Кредитора повідомлення про невиконання Боржником зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, Поручитель відповідає за зобов»язаннями згідно з кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною (п. 3.2. договір поруки).

За умовами п.п. 4.1. - 4.3. договору поруки, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання згідно п. 1.1. цього договору.

Наведені умови договору поруки свідчать, що відповідач прийняв на себе зобов»язання відповідати перед Кредитором солідарно з ОСОБА_4 (Боржник), за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 700 000,00 грн. згідно кредитного договору № 557-190412 від 19.04.2012р., включаючи суми неустойки, відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи у серпні 2014 року ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_4, ТОВ «Газ Інвест» про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012р. на загальну суму 1 049 093, 11 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2015 року позов ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_4 та ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» про зобов'язання зарахувати грошові кошти по договорам банківських вкладів для погашення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р. у справі № 335/9238/14, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2015 року у цій справі в частині відмови в позові Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» заборгованість по кредитному договору №557-190412 від 19 квітня 2012 року у розмірі 1 049 093,11 грн., яка складається з: 641200,00 грн. - заборгованості за кредитом; 53 351,38 грн. - пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту; 303 059,43 грн. - простроченої заборгованості по процентах; 29 184,54 грн.- пені за несвоєчасну сплату процентів; 22 297,76 грн.- заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за договором кредиту закрито.

Апеляційним судом Запорізької області зазначено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, отже у справі, яка переглядається, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду позовні вимоги ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ». Враховуючи вищевикладене, судове рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити. Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України необхідно повідомити ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», що розгляд його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ», віднесено до юрисдикції господарських судів.

Рішення апеляційного суду Запорізької області набрало законної сили. З ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.01.2016р. вбачається, що вчастині закриття провадження у справі рішення Банком в подальшому не оскаржувалося.

Як зазначено господарським судом Запорізької області в оскаржуваному рішенні по цій справі № 908/1307/16, в ході розгляду цієї справи позивачем надані пояснення, що станом на час звернення з цим позовом до господарського суду заборгованість за кредитним договором від 19.04.2012р. № 557-190412 ОСОБА_4 в повному обсязі не сплачена, внаслідок чого, за ОСОБА_4 обліковується заборгованість в сумі 106 741,04 грн., з яких: 38 500 грн. - основний борг по кредиту, 30 373,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3 657,50 грн. - заборгованість по комісії та 34 209,57 грн. - пеня.

Втім, документів на підтвердження обліковування заборгованості за кредитним договором на рахунках прострочених сум в зазначених сумах матеріали справи не містять.

Позивачем не визначено в позовній заяві за який місяць (місяці) Графіку погашення кредиту позичальником не виконані зобов»язання з повернення кредиту.

Проте, виходячи з Розрахунку заборгованості на частину кредиту в сумі 38 500,00 грн. за кредитним договором № 557-190412 від 19.04.2012р. вбачається, що період прострочки по сумі кредиту в розмірі 38 500,00 грн., становить з 23.08.2013 р. по 11.03.2016р. (т.1 а.с.24).

Зазначене свідчить, що сума кредиту, яка вимагається позивачем до стягнення, мала бути сплачена ОСОБА_4 - 22.08.2013р.

Отже, звернення банку до поручителя про сплату (стягнення) цієї суми мало бути здійснено не пізніше 22.02.2014р.

Як вже зазначалося умови договору поруки № 97-190412 від 19.04.2012р. свідчать, що відповідач прийняв на себе зобов»язання відповідати перед Кредитором солідарно з ОСОБА_4 (Боржник), за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 700 000,00 грн. згідно кредитного договору № 557-190412 від 19.04.2012р., включаючи суми неустойки, відшкодування збитків.

Отже, звернення позивача про стягнення з відповідача як поручителя, сум процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів, сум комісії, пені за несвоєчасну сплату комісії є неправомірним, оскільки поручитель не приймав на себе відповідальність за невиконання позичальником зазначених зобов»язань за кредитним договором.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 557-190412 від 19.04.2012р. з додатковими договорами є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Умовами п.4.2. договору поруки № 97-190412 від 19.04.2012р. встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання згідно п.1.1. цього договору.

Згідно з висновком Верховного суду України, що викладений в Постанові від 17.09.2014р. у справі № 6-53цс14, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань позичальника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У справі, яка переглядається, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у разі застосування частини четвертої статті 559 ЦК України шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя повинен обраховуватись з дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким, на думку суду, є визначений кредитним договором строк - 10 квітня 2014р.

Однак зазначений висновок не відповідає змісту наведених норм.

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 10.04.2014р., сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число місяця та закріплений в обумовленому та підписаному сторонами графіку, остання редакція якого (підписана) 08.04.2013р.

Згідно з виписками по особовим рахункам ОСОБА_4, сума кредиту виносилася на рахунки простроченої заборгованості за графіком щомісячного погашення кредиту й сплати процентів.

Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Враховуючи вищенаведене, положення ст.554 Цивільного кодексу України, зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати 22 числа кожного місяця (в період з 22.04.2013р. по 22.03.2014р.) платіж в сумі 32 000,00 грн., 10.04.2014р. платіж в сумі 185 200,00 грн., тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Враховуючи правову конструкцію статті 559 ЦК України, аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті61, 64 Господарського процесуального кодексу України, стаття 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).

Вказаний правовий висновок викладено Верховним судом України в Постанові від 17.09.2014р. у справі № 6-53цс14.

За висновком Верховного суду України, що викладений в постанові від 17.02.2016р. № 3-1202гс15, правовим наслідком пропуску кредитором строку пред'явлення вимоги є припинення поруки, яка виступає видом забезпечення виконання зобов'язань (частина перша статті 546 ЦК України), який не є договором, але виникає на підставі договору (статті 547, 548 ЦК України). Отже, метою положень частини четвертої статті 559 ЦК України є захист прав та інтересів поручителя шляхом припинення саме поруки.

Як зазначено Верховним судом України в постановах від 17.02.2016р. у справі № 6-1844цс15, від 24.02.2016р. у справі № 6-2239цс15 вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки було пред'явлено претензію і поручитель не виконав указаних у ній вимог, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Наведені правові висновки Верховного суду України, викладені з метою усунення розбіжностей у застосуванні судами норм матеріального права, відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з Розрахунку, погашення частини кредиту в розмірі 38500,00 грн. мало бути здійснено позичальником 22.08.2013р. Отже, звернення банку до поручителя про сплату (стягнення) цієї суми мало бути здійснено не пізніше 22.02.2014р.

Виходячи з зазначеного, звернення позивача до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з позовом до поручителя в частині суми кредиту, що вимагається у цій справі, здійснено з перевищенням шестимісячного строку, встановленого ст.559 ЦК України.

Навіть якщо вважати, що вказана сума 38500,00 грн. мала бути сплаченою 10.04.2014р., наявна в матеріалах цієї справи ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про залишення позовної заяви без руху від 13.08.14р. у справі № 335/9238/14-ц, яка свідчить, що 11.08.14 ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» заборгованості за кредитним договором від 19.04.12р. № 557-190412 в сумі 1 049 093,11 грн. не є доказом належного звернення позивача з позовом до ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ», як поручителя, оскільки Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р. у справі № 335/9238/14 провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за договором кредиту закрито. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» повідомлено, що розгляд його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ», віднесено до юрисдикції господарських судів.

За приписами ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( в редакції, що діяла на час звернення позивача до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та на час ухвалення судом рішення) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Звернення з позовом з недотриманням правил підсудності не може вважатися обґрунтуванням поважності причин недотримання строку звернення до поручителя.

До того ж, звернення ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»до господарського суду Запорізької області з цим позовом відбулося у травні 2016р., тобто через сім місяців після закриття провадження у справі № 335/9238/14 (рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2015р. у справі № 335/9238/14 в цій частині не оскаржувалося).

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про поважність причин пропущення позивачем строку звернення до поручителя.

Крім того, шестимісячний строк для звернення кредитора до поручителя не підлягає відновленню.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволенні вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" про стягнення частини заборгованості за кредитним договором №557-190412 від 19.04.2012р. у розмірі 106 741,04грн, що складається з: частини суми кредиту - 38 500,00грн, частини суми несплачених в строк відсотків за користування кредитом - 30 373,97грн., частини суми комісії - 3 657,50грн., частини суми пені по кредиту, процентам, комісії - 34 209,57грн.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» 38 500,00 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. відсотків за користування кредитом, 3 657,50 грн. комісії, 8 899,11 грн. пені, з прийняттям нового рішення про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог по скарзі.

Результати апеляційного провадження у справі №908/1307/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» на рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» 38 500,00 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. відсотків за користування кредитом, 3 657,50 грн. комісії, 8 899,11 грн. пені.

Прийняти нове рішення у справі в скасованій частині.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за кредитним договором №557-190412 від 19.04.2012р. в сумі 38 500,00 грн. основного боргу по кредиту, 30 373,97 грн. відсотків за користування кредитом, 3 657,50 грн. комісії, 8 899,11 грн. пені.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1307/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» 1 343,65 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.Л. Агапов

Л.В. Ушенко

Надруковано 6 екз.:

1 - позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1 - у справу

1 - ДАГС

1 - ГСЗО