Рішення № 62978673, 22.11.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

?22? листопада 2016 року справа № 927/966/16

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром", вул. Щусєва, 36, м. Київ, 04060

адреса для листування: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070

Відповідач:Державне підприємство "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва ОСОБА_1 академії аграрних наук України, вул. Шевченка 26а, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 академія аграрних наук України, 01010, м. Київ, вул. Суворова, 9;

Про стягнення 165503,26 грн.

Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 17/08/16 від 17.08.2016

Від відповідача: не зявився

Від 3-ї особи: не зявився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» подано позов до Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва ОСОБА_1 академії аграрних наук України про стягнення 82753,75 грн. боргу, за договором купівлі-продажу №ПН-15/08/12-01 від 15.08.2012, інфляційних в сумі 72968,29 грн., відсотків річних в сумі 9781,22 грн.

Відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції №1400603974710, №1400603974702, відповідно, але повноважного представника в судове засідання не направили.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, відзиву на позов не надав.

21.11.2016 року, до початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання, про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням керівника підприємства на лікарняному та неможливістю надати документи витребувані ухвалою суду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, а також проти продовження строку розгляду справи..

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представників сторін у судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом взято до уваги, що ухвалами суду явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась. Клопотанням обґрунтовується тільки неможливість виконання вимог ухвали в звязку з відсутністю керівника, тоді як клопотання підписано в.о. директора, який міг надати документи за їх наявності, а враховуючи, що двомісячний строк розгляду справи закінчується 17.12.2016, а відповідач просив відкласти розгляд справи після 20.12.2016, то з врахуванням вищевикладених обставин та заперечень позивача проти продовження строку розгляду спору клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд

Встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

15.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (Продавець) та Державним Підприємством «Дослідне Господарство «Деснянське» ОСОБА_1 академії аграрних наук України» (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу № ПН-15/08/12-01 (далі договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар (очищене насіння зернових культур урожаю 2012 року) найменування, асортимент, кількість та ціна якого, базові умови поставки наведені у Специфікації (Додатку № 1) до цього Договору, яка є його невід»ємною частиною (п.1.1 договору купівлі - продажу).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, найменування відповідача за кодом 00497348 було змінено на Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва ОСОБА_1 академії аграрних наук України» діюче найменування відповідача.

Відповідно до п.3.1. Договору ціни на товар встановлюються у Специфікаціях, які є невідємною часиною договору.

Згідно з п 3.3 договору загальна вартість цього договору визначається сторонами за підсумками всіх укладених сторонами додатків, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3 договору продавець здійснює поставку товару на умовах, вказаних у додатках (специфікаціях), які є невідємною частиною цього договору. Термін поставки товару визначається в додатках (специфікаціях). Датою поставки вважається дата прийняття товару по кількості на складі продавця та оформлення видаткових накладних на товар.

05.09.2012 між сторонами було укладено додаток до договору №1 «Специфікація №00000000373», відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар: жито озиме «Синтетик 38» еліта, 2012 в кількості 7,000т. на суму 23100,00 грн в термін до 15.10.2012.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару на суму 23100,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1655 від 05.09.2012 р., а відповідачем отримано вказаний товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладній.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, але не пізніше 01.11.2012.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу не обумовлений договором №ПН-15/08/12-01 товар Соняшник НСХ-6054 F1, п.о. (2012 фр.3.2.), що підтверджується видатковою накладною №1508 від 07.05.2013 на суму 59653,75 грн.

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів укладання договору як єдиного письмового документа, щодо поставки товару за видатковою накладною № 1508 від 07.05.2013 сторони не надали. Отже, договір купівлі-продажу товару за цією накладною укладено сторонами у спрощеній формі.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

У п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" стосовно застосування частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначено наступне:

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10).

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується накладною № 1508 від 07.05.2013

Відповідач порушив платіжні зобовязання вартість товару не оплатив.

Доказів сплати боргу в сумі 23100,00 грн за накладною №1655 від 05.09.2012 та 59653,75 грн за накладною 1508 від 07.05.2013 відповідачем не надано на день прийняття судом рішення по справі.

Вимоги позивача по стягненню боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2014, підписаного представниками та скріпленого відтисками печаток обох сторін і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення 9781,22 грн 3% річних за період прострочки грошового зобовязання з 02.11.2012 по 10.10.2016 та 72968,29 грн інфляційних з 02.11.2012 до 10.10.2016 в розрахунку на загальну суму боргу 82753,75 грн за обома накладними.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних та інфляційних, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, але не пізніше 01.11.2012. Таким чином, прострочення виконання грошового зобовязання за накладною №1655 від 05.09.2012 на суму 23100,00 грн виникло з 02.11.2012. Сума інфляційних за прострочку оплати товару за цією накладною за визначений позивачем період становить 21150,36 грн, а 3% річних 2732,13 грн.

Оскільки дія договору купівлі-продажу № ПН-15/08/12-01 від 15.08.2012 не розповсюджується на правовідносини, які склалися між сторонами по купівлі-продажу товару за видатковою накладною №1508 від 07.05.2013, то в даному випадку слід застосовувати положення статті 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобовязання за накладною №1508 від 07.05.2013 на суму 59653,75 грн виникло з 08.05.2013, і інфляційні та 3% річних за прострочку оплати товару за цією накладною можуть бути нараховані за період з 08.05.2013 по 10.10.2016 та складають 54392,29 грн інфляційних та 6138,62 грн 3% річних.

Сума позовних вимог про стягнення 72968,29 грн інфляційних не перевищує суму інфляційних за належний для розрахунку період - з листопада 2012 року по вересень 2016 року, включно на суму боргу 23100,00 грн боргу та з травня 2013 року по вересень 2016 року, включно на суму боргу 59653,75 грн.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 72968,29 грн інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 8870,75 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.. ст.. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «ДЕСНЯНСЬКЕ» ПРИЛУЦЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА ОСОБА_1 АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ», код 00497348, 15502, Чернігівська область, Чернігівський район, село Новоселівка, вул. Шевченка, буд. 26-А на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАГРОПРОМ», код 36529168, 04060, вул. Щусєва, 36, м. Київ, 82753,75 грн боргу, 8870,75 грн відсотків річних, 72968,29 грн інфляційних, 2468,89 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 25.10.2016

Суддя Н.О.Скорик