Постанова № 62978672, 11.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2016 Справа №607/3543/16-а

Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Воробель Н.П.;

при секретарі Зубко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Тернополя про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

за участі:

представника Бакальця І.Г.,

представника відповідача Климчук О.І.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому заявляє вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 964742 від 20 березня 2016 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що жодного правопорушення не вчиняв. Викладене у спірній постанові формулювання «ближче 10 м до пішохідного переходу» вважає хибним, оскільки жодні заміри поліцейським не проводились. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник декілька разів уточняли та доповнювали мотиви, з яких, на їх думку, слід скасувати спірну постанову, і зазначали, що даний документ складений неповноважною особою, не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, позивачу не роз'яснено його прав.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бакалець І.Г. зазначені вимоги підтримав із вказаних мотивів.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в м. Тернополі Климчук О.І. (далі - представник відповідача) у судовому засіданні позову не визнала, проти його задоволення заперечила, вказала, що спірна постанова є обґрунтованою, винесена за наявності відповідного доказового підґрунтя, а процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення повністю відповідала вимогам закону.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, покази свідка, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 964742 від 20 березня 2016 року, ОСОБА_1 20 березня 2016 року о 18 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом марки Land Rover, н.з. НОМЕР_1, в м. Тернопіль по вул. Грушевського, 3 здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, чим порушив пункт 15.9 г ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що його притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом - ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 15.9. г ПДР передбачено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Факт зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу у вказаному в постанові місці та час визнаний сторонами, сумнівів щодо його достовірності та добровільності такого визнання не виникає, тому, в силу ч. 3 ст. 72 КАС України, зважаючи, що жодна із сторін проти цього не заперечує, її доказування суд вважає недоцільним. Однак позивач та його представник стверджують, що відсутні докази того, що від автомобіля до пішохідного переходу було менше 10 м, а тому і факту порушення вимог ПДР встановити неможливо.

Цих тверджень представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, доказово не спростувала, хоча такий обов'язок, згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України покладений саме на неї.

Так, надана нею та складена інспектором відділу моніторингу аналітичного забезпечення схема від 03 червня 2016 року визнана судом неспроможною з наступних міркувань:

відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Частиною 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі письмових і речових доказів.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі. (ч. 1 ст. 283 КУпАП).

З системного аналізу цих правових норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа, котра його здійснює, приходить до певних висновків, заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши докази, при цьому вирішивши клопотання (ст. 279 КУпАП).

Тобто, докази вини, у разі визнання особи винною, повинні існувати і бути наявними у суб'єкта розгляду справи про адміністративні правопорушення у момент такого розгляду, бо у протилежному випадку їх оцінка останнім є неможливою. А рішення, не підкріплене належними доказами, - не обґрунтованим.

Всупереч цьому, вказана схема, на яку представник відповідача посилається як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, була складена 03 червня 2016 року, тобто більше ніж два місяці після самої події, а значить дані, які у ній викладені, не могли бути відомі поліцейському під час винесення спірної постанови.

Окрім цього, вказану схему суд оцінює у комплексі з наданими представником відповідача фотознімками, на яких зображено авто, про яке іде мова у спірній постанові.

Так, орієнтиром на схемі виступає дерево. Як вбачається з вказаних фото, зазначений транспортний засіб справді стоїть у нерухомому стані неподалік дерева. Однак, знову ж таки повертаючись до фото, визначено, що схожих дерев вздовж бордюру, де стоїть автомобіль, є декілька. На схемі ж зображено лише одне зелене насадження такого типу, до якого і здійснено заміри. З огляду на викладене неможливо встановити до якого саме дерева була виміряна відстань.

Увесь цей аналіз суд проводить з огляду специфіку правопорушення, за вчинення якого щодо позивача було винесено спірну постанову, оскільки вона полягає в тому, що для того, аби встановити його об'єктивну сторону, необхідно визначити відстань від місця зупинки автомобіля до пішохідного переходу. Очевидно, що для цього слід було застосувати певний вимірювальний прилад.

Обов'язок працівників поліції вимірювати дистанцію від автомобіля до пішохідного переходу прямо випливає з норм ст.ст. 251, 252 КУпАП, які визначають, що для того аби встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні орган (посадова особа) повинна мати будь-які фактичні дані (докази), котрі він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, про наявність такого пристрою чи засобу, як і про його застосування представник відповідача не вказує та жодних доказів, які б це підтверджували, не надає.

З цих міркувань суд також відкидає надані представником відповідача та переглянуті у судовому засіданні матеріали відеофіксації, оскільки на них не відображено обставин, котрі спростовували б вказані твердження.

Свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні пояснив, що у неділю 20 березня 2016 року у проміжок часу з 16 до 17 год. він проходив вулицею Грушевського у м. Тернополі. До нього звернулись працівники поліції і запропонували бути свідком. На вимогу йому продемонстрували відео, на якому було зображено автомобіль марки Land Rover, котрий знаходився неподалік пішохідного переходу між третьою та четвертою школами міста Тернополя. Між цим транспортним засобом і вказаним пішохідним переходом було менше десяти метрів. До такого переконання він, тобто свідок, прийшов, оскільки на його думку, між цим транспортним засобом та пішохідним переходом фізично не міг поміститьсь ще один автомобіль. Під час складення постанови Land Rover був припаркований біля приміщення Тернопільської обласної державної адміністрації, а не місці, яке йому на відео, продемонстрували поліцейські. Саме там свідок вперше побачив даний автомобіль «вживу». Там позивачу були роз'яснені його права.

Суд залишає поза увагою такі покази свідка, оскільки як з них вбачається, він не був очевидцем вчинення ОСОБА_1 описаного у спірній постанові проступку. ОСОБА_5 бачив лише відеоматеріали, котрі йому надали працівники поліції. Окрім цього, наведений ним механізм вимірювання відстані від пішохідного переходу до автомобіля позивача є оціночним і про його достовірність говорити не приходиться.

Таким чином, враховуючи, що представник відповідача доказово не обґрунтувала правомірності винесення спірної постанови, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З цих підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

За даних обставин, враховуючи що судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, суд вважає за недоцільне піддавати правовому аналізу усі інші доводи позивача та його представника, котрі стосуються процесуальної сторони винесення спірної постанови.

Також, враховуючи вимоги ст. 288 КУпАП, позивачу слід повернути 551,21 грн. сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 70, 71, 94, 122, 158 - 163, 1712 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст. 245, ч. 1 ст. 247, 251, ч. 1 ст. 254, 280, 293 КУпАП, п. 15.9. г ПДР, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., суд, -

постановив:

адміністративний позов - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 964742 від 20 березня 2016 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на дану постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуюча суддяН. П. Воробель