Постанова № 62973843, 23.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2016 року № 826/9896/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Кувшин"

до Головного інспектора нагляду відділу нагляду за діяльністю органу

державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду

Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві

Голівець Дмитра Петровича

третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України

про визнання протиправним та скасування постанови №141/16/10/26-24/0706/02/3

від 07.06.16 р.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Кувшин" (надалі - Позивач), звернувся з позовом до Головного інспектора нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівець Дмитра Петровича (надалі - Відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - третя особа) про визнання протиправною та скасувати постанову за порушення у сфері містобудування від 07.06.2016 р. №141/16/10/26-24/0706/02/3 винесену Головним інспектором нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцевим Дмитром Петровичем.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що у Відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки на час проведення перевірки діяв мораторій. Крім того, Позивач зазначає, що об'єкт, який підлягав перевірці є закінченим, а тому підстави для перевірки відсутні.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та надав суду заперечення на позовну заяву і матеріали на підставі яких було прийнято спірне рішення.

Представник третьої особи подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини 4 статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Громадська організація «Наша влада» вих.. №12/Д від 16.05.2016 р. звернулася до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо можливого порушення законодавства України у сфері регулювання містобудівної діяльності зі сторони закладу громадського харчування ресторану «Кув шин», що розміщений у будівлі по вул. Червоноармійській, 96/17 у Голосіївському районі міста Києва.

На підставі Направлення для проведення позапланової перевірки від 25.05.2016 р. №б/н доручено Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Борисом Леонідовичем та Голівець Дмитром Петровичем проведення перевірки в період з 25.05.2016 р. - 26.05.2016 р. закладу громадського харчування ресторан «Кувшин» по вул. В.Васильківська (Червоноармійська), буд. 96/17, у Голосіївському районі м. Києва (надалі Направлення № б/н від 25.05.2016 р.).

У Направленні № б/н від 25.05.2016 р. зазначено, що перевірка буде проводитись відповідно до наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015 р.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній Наказ (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015 р.

Співробітниками Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 25.05.2016 р. проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатом перевірки складено Акт від 25.05.2016 №б/н (надалі -Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступне: «За наявними в Департаменті матеріалами, а саме: акту Інспекції державного-архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 28.10.2011, встановлено, що на території скверу на розі АДРЕСА_1 після самовільно проведених будівельних робіт з реконструкції приміщень громадських вбиралень, без затвердженої проектної документації та без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Станом на 28.10.2011 вказана вище будівля - ресторан «Кувшин» експлуатувалась ТОВ «Альбіоні компані» за призначенням без прийняття її в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Крім того, з наявних документів в Департаменті встановлено, що гр. ОСОБА_6 вимоги припису Інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11.04.2012, не виконано, чим порушено підп. а п. 3. ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так у ході перевірки та беручи до уваги наданий договір оренди нерухомого майна № 1/14313 від 14.03.2014 (далі - Договір) укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі - Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Кувшин» (далі - Орендар), встановлено, що нежилі приміщення кафе з № 1-20 (в літ. А) перший поверх), а також тамбур та літній майданчик, що прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позначені на плані (Додаток № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною) експлуатуються Орендарем під заклад громадського харчування без прийняття об'єкта в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ДСТУ -Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», об'єкт за вказаною вище адресою відноситься до III (третьої) категорії складності.».

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2016 р., яким з 25.05.2016 заборонено експлуатацію нежилих приміщень кафе № 1 - № 20 (в літ. А) першого поверху на АДРЕСА_2 до усунення допущеного порушення відповідно до вимог чинного законодавства України та зобов'язано у термін до 27.06.2016 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Також, Відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016 р.

Позивач вважає дії Відповідача протиправними щодо складання постанови про порушення у сфері містобудівної діяльності, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року (надалі - Закон №3038-VI), Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 року (надалі - Закон №208/94-ВР), Закон України «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон №687-XIV), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р.( надалі - Положення №553) та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 (надалі - Положення №439/2011).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами статті 10 Закону № 687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 1 Закону №3038-VI закріплені визначення понять, зокрема: замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно статті 3 Закону №208/94-ВР, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Положенням №439/2011 встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідно до пунктів 7, 9 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що підставою для проведення перевірки повинен слугувати саме Наказ, а вже в подальшому на його підставі видається направлення на перевірку.

Як свідчать матеріали справи, перевірка Позивачем здійснювалася на підставі Направлення для проведення позапланової перевірки від 25.05.2016 р. №б/н, яке і було вручено представнику Позивача.

У Направленні № б/н від 25.05.2016 р. зазначено, що перевірка буде проводитись відповідно до наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015 р.

Суд звертає увагу, що Наказ (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015 р. в матеріалах справи відсутній.

Відповідач зазначає, що призначення перевірки Позивача слугувало звернення Громадської організації «Наша Влада» вих. №12/Д від 16.05.2015 р.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що звернення Громадської організації вих. №12/Д від 16.05.2015 р. зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 16.05.2016 р. за вх. №10/26-1605/64, а Наказ на перевірку виданий Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08.09.2015 р.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що у Відповідача були відсутні правові підстави на проведення позапланової перевірки ресторану «Кувшин» за звернення Громадської організації «Наша Влада», оскільки Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України виданий 08.09.2015 р., а звернення було в травні 2016 р., таким чином Наказ на проведення перевірки не міг бути виданий на майбутнє, а Відповідач не міг знати про наявність даного звернення.

Враховуючи ви кладене, Суд приходить до висновку, що у Відповідача були відсутні праві підстави для призначення та проведення перевірки, оскільки фактично Наказ на проведення перевірки був відсутній у Відповідача.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина 1 статті 31 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як встановлено частиною восьмою статті 39 цього Закону №3038-VI, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Як вбачається з матеріалів справи, що у відповідності до Договору купівлі-продаж нежилих приміщень від 13.10.2007 р. власником нежилих приміщень кафе з №1 (один) по №20 (двадцять) І, ІІ (в літ. А) першого поверху розташовані по АДРЕСА_2 є ОСОБА_6

Між Позивачем (Орендар), з однієї сторони та ФОП ОСОБА_6 (Орендодавець), з іншої сторони укладено Договір оренди нерухомого майна №1/14314 від 14.03.2014 р. (надалі - Договір №1/14314).

У відповідності до п. 1.1 Договору №1/14314, Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування для здійснення господарської діяльності нерухоме майно, загальною площею 272,3 кв.м. (нежилі приміщення кафе: з № 1-20 (в Літ. А) перший поверх), а також Тамбур та Літній майданчик, що прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позначені на плані (Додаток № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною), далі за текстом -«нежилі приміщення кафе з № 1-20 (в літ. А) перший поверх), а також тамбур та літній майданчик, що прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позначені на плані (Додаток № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною «Майно».

В Акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначив, що гр. ОСОБА_6, ще в 2012 р. було притягнуто до відповідальності в зв'язку з порушення вимог містобудування.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується Відповідачем Позивачем не здійснювалися реконструкції закладу громадського харчування, яке належить ФОП ОСОБА_6

Суд звертає увагу, що Відповідачем не було встановлено суб'єктний склад правовідносин, правовий статус Орендодавця та помилково зроблено висновок про те, що Позивачем, як Орендарем самовільно реконструйовано та експлуатується ресторан «Кувшин» без документації, яка свідчить про введення в експлуатацію закладу громадського харчування, оскільки матеріалами справи підтверджується, що дані порушення вчинені саме власником даних приміщень ФОП ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, постанова за порушення у сфері містобудування від 07.06.2016 р. №141/16/10/26-24/0706/02/3 прийнята з порушенням вимог законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову за порушення у сфері містобудування від 07.06.2016 р. №141/16/10/26-24/0706/02/3 винесену Головним інспектором нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцевим Дмитром Петровичем.

3. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Кувшин" судові витрати в сумі 1378,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук