ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/756/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Пуріча Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу управління Держпраці у Чернівецькій області №24-11-39/230/122 від 30 серпня 2016 року;
- зобов'язати управління Держпраці у Чернівецькій області справу про накладення штрафу відносно нього від 30 серпня 2016 року закрити.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем 10 серпня 2016 року проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання законодавства про працю на пилорамі, що знаходиться в с. Плай Путильского району Чернівецької області, де ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність. В ході перевірки були виявлені порушення законодавства про працю, в результаті чого відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №24-11-39/230/122 від 30 серпня 2016 року.
Позивач вказував, що вказана постанова є безпідставною та незаконною, оскільки відповідачем не перевірена обґрунтованість акту перевірки, а при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з'ясовано обставини справи.
Щодо виявлених перевіркою порушень, зокрема, в частині допущення до роботи двох працівників без оформлення трудових відносин, позивач зазначав, що наведене не відповідає дійсності, а такі громадяни є сторонніми та на пилорамі не працюють.
Крім того, звертав увагу на те, що в направленні на проведення перевірки від 08 серпня 2016 року №007/054/007 зазначено, що для проведення перевірки направляється головний державний інспектор нагляду в АПК та СКС Пантело І.М., тоді як акт перевірки складений ОСОБА_5
В обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення, позивач також посилався на те, що винесення управлінням Держпраці у Чернівецькій області припису №24-11039/188 про усунення виявлених даною перевіркою порушень, є достатнім заходом для усунення вказаних недоліків.
Відповідач щодо задоволення позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити. Вказував, що перевірку ОСОБА_1 здійснено в рамках кримінального провадження №12016260130000149 на підставі постанови слідчого про залучення спеціаліста.
Перевіркою встановлено, що два працівники, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконували трудові роботи біля лісопильного верстату в лісопильному цеху та були допущені до виконання робіт без укладення трудових договорів.
Відповідач наводить пояснення, надані вказаними особами в ході перевірки про те, що вони працювали на пилорамі, ОСОБА_6 - з 01 серпня 2016 року обрізчиком на циркулярці, з оплатою об'єму виконаних робіт: 50 грн за розпиловку одного кубічного метра, ОСОБА_7 - з 15 липня 2016 року по три дні на тиждень з оплатою від 500 до 1500 грн на місяць.
На підставі викладеного, відповідач вказував на порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Окрім того, повідомив, що за результатами перевірки, 16 серпня 2016 року відносно ОСОБА_1 зареєстроване кримінальне провадження за № 12016260130000168 від 16 серпня 2016 року за частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого). В ході досудового розслідування працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були допитані як свідки та під час допиту надали пояснення аналогічні до тих, які надавалися в ході перевірки інспектору управління Держпраці.
В рамках цього ж розслідування був допитаний як підозрюваний ОСОБА_1, який зазначив, що під час перевірки працівниками прокуратури району, працівниками поліції та головним державним інспектором управління Держпраці в Чернівецькій області були виявлені порушення Закону України «Про охорону праці», серед яких: допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, виконували роботи без посвідчень, що дають право працювати на деревообробних верстатах та без проходження медичного огляду, тощо. ОСОБА_1 провину визнав повністю та вказав, що особисто вживає заходи щодо виправлення допущених недоліків.
Відповідач вказав, що за результатами досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру за частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України. Путильським районним судом Чернівецької області за наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування 09 вересня 2016 року оголошено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України.
З приводу оскаржуваної позивачем постанови відповідач стверджував, що така винесена у відповідності до положень статті 265 Кодексу законів про працю України, з дотриманням вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.
В судовому засіданні 22 листопада 2016 року позивач заявив про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання управління Держпраці у Чернівецькій області закрити справу про накладення штрафу відносно нього від 30 серпня 2016 року.
Ухвалою суду від 22 листопада 2016 року закрито провадження в даній адміністративній справі в указаній вище частині позовних вимог.
Позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №24-11-39/230/122 від 30 серпня 2016 року позивач підтримав. При цьому в обґрунтування цих позовних вимог вказував лише про відсутність в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до фінансової відповідальності оскаржуваною постановою. Наголошував на тому, що на пилорамі, де він здійснює підприємницьку діяльність, громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не працювали. Поряд з цим посилався на постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 21 вересня 2016 року, яка набрала законної сили та якою адміністративну справу відносно ОСОБА_1 щодо порушення останнім статті 24 Кодексу законів про працю України, за що передбачена відповідальність за частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Просив суд позов задовольнити та скасувати постанову про накладення штрафу №24-11-39/230/122 від 30 серпня 2016 року.
В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову у письмовій формі. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Допитаний судом в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що він є братом позивача та працює у нього на пилорамі в с. Плай Путильского району Чернівецької області за трудовим договором. Вказав, що 10 серпня 2016 року під час проведення відповідачем перевірки він знаходився біля робочого місця. На пилорамі разом з ним також працюють ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Щодо ОСОБА_7 повідомив, що такий не працював у позивача та він його не знає. Відносно ОСОБА_6 зазначив, що він дійсно знаходився біля об'єкту, де проводилась перевірка, однак на пилорамі він не працював та у трудових відносинах з ОСОБА_1 не перебуває.
Допитаний судом в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснив, що він працює у позивача на пилорамі в с. Плай Путильского району Чернівецької області за трудовим договором. Вказав, що 10 серпня 2016 року під час проведення відповідачем перевірки він знаходився біля робочого місця. На пилорамі разом з ним також працюють ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Щодо ОСОБА_7 повідомив, що такий не працював у позивача та він його не знає. Відносно ОСОБА_6 зазначив, що 10 серпня 2016 року він дійсно знаходився біля об'єкту, де проводилась перевірка, оскільки зайшов до них в особистих справах. На пилорамі він не працював та у трудових відносинах з ОСОБА_1 не перебуває.
Допитаний судом в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, надав суду пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Крім цього, відносно своїх показів, наданих слідчому, вказав, що протокол допиту свідка він підписав, однак його не читав та йому не відомо, що в ньому було зазначено працівником поліції.
Допитаний судом в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів в управлінні Держпраці у Чернівецькій області. 10 серпня 2016 року вона разом із працівником поліції та прокуратури провела позапланову перевірку стану промислової безпеки та охорони праці лісопильного цеху фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в с. Плай Путильського району Чернівецької області. В ході проведення перевірки встановлено, що по місцю здійснення підприємницької діяльності на пилорамі в с. Плай два працівники, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виконували трудові роботи в лісопильному цеху без оформлення трудових відносин. Зазначені працівники були допущені до виконання робіт без укладення трудових договорів. Працівник, який назвався ОСОБА_7, пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 різноробочим з 15 липня 2016 року по три дні на тиждень з оплатою від 500 до 1500 грн за місяць. Другий працівник, який назвався ОСОБА_6, пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 з 01 серпня 2016 року обрізчиком на циркулярці з оплатою від об'ємів виконаних робіт: 50 грн за розпиловку одного кубічного метра. При цьому указані особи жодних документів для встановлення особи не пред'явили, а лише назвались ОСОБА_6 та ОСОБА_7. При проведенні перевірки позивач на об'єкті був відсутнім, спілкування з ним проводилось в телефонному режимі. Вказала, що 11 серпня 2016 року позивач прибув до її робочого кабінету, де йому було роз'яснено зміст виявлених порушень.
Крім цього, судом в ході судового розгляду справи було прийнято рішення про виклик в судове засідання для допиту як свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
Згідно наявних у справі матеріалів, а саме протоколу допиту свідка від 16 серпня 2016 року, ОСОБА_7 проживає в с. Яблуниця Путильського району Чернівецької області.
Відтак, на указану адресу судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено повідомлення про виклик в судове засідання для допиту як свідка.
Однак поштовий конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».
Інших відомостей про місце проживання, перебування указаної особи матеріали справи не містять.
При цьому позивач, як і допитані судом свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вказали, що ОСОБА_7 вони не знають, такий в с. Яблуниця Путильського району Чернівецької області не проживає, що також підтверджується довідкою від 15 вересня 2016 року №1022, виданою виконавчим комітетом Яблуницької сільської ради Путильського району Чернівецької області.
Щодо ОСОБА_6, то згідно наявних у справі матеріалів та пояснень сторін, такий дійсно проживає в с. Плай Путильського району Чернівецької області.
На указану адресу судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення направлено повідомлення про виклик в судове засідання для допиту як свідка.
До суду повернулось рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про отримання листа матір'ю ОСОБА_6.
Водночас позивачем в судому засіданні вказано, що ОСОБА_6 наразі перебуває поза межами України, на підтвердження чого надав акт та довідку, видані виконавчим комітетом Яблуницької сільської ради Путильського району Чернівецької області, від 15 вересня 2016 року №1027 та від 21 листопада 2016 року №2045 відповідно.
Позивач та відповідач у судовому засіданні не наполягали на допиті як свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Просили суд вирішити спір на підставі наявних у справі матеріалів.
За таких обставин, заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво.
Постановою слідчого Путильського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції Дячука Я.Ю. від 01 серпня 2016 року залучено до проведення огляду місця події у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260130000149 від 23 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України, на лісопильному цеху ОСОБА_1 в селі Плай, спеціаліста з ТУ Держгірпромнагляду в Чернівецькій області на 04 серпня 2016 року.
Функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки (Держгірпромнагляд) покладені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» на Державну службу з питань праці (Держпраці), що не заперечувалось сторонами справи.
На виконання постанови слідчого СВ майора поліції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Дячука Я.Ю. від 01 серпня 2016 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано наказ № 192-пп від 08 серпня 2016 року «Про проведення позапланової перевірки».
При цьому в судовому засіданні представник відповідача зазначив про допущену описку у наказі № 192-пп від 08 серпня 2016 року в частині зазначення дати постанови слідчого.
Згідно наказу № 192-пп від 08 серпня 2016 року «Про проведення позапланової перевірки», зокрема, головному державному інспектору відділу нагляду в АПК та СКС Пантело І.М., головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 наказано провести позапланову перевірку стану промислової безпеки та охорони праці лісопильного цеху фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Плай Путильського району).
Відповідно до направлення на проведення перевірки від 08 серпня 2016 року №007/054/007, на підставі наказу № 192-пп від 08 серпня 2016 року, управлінням Держпраці в Чернівецькій області направлено для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, дотримання законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в с. Плай Путильського району такі посадові особи: головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС Пантело І.М., головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 Термін перевірки згідно указаного направлення з 09 серпня по 10 серпня 2016 року.
На підставі наказу № 192-пп від 08 серпня 2016 року та направлення на проведення перевірки від 08 серпня 2016 року №007/054/007 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 з 10 серпня 2016 року по 11 серпня 2016 року здійснено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №24-11-39/230.
Згідно змісту акту перевірки, інспектором виявлено наступні порушення вимог законодавства:
- пунктів 1, 4 статті 29 Кодексу законів про працю України, що полягали в тому, що до початку роботи двох працівників, які виконували трудові роботи в лісопильному цеху не проінформовано під розписку про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
- підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України - по місцю здійснення підприємницької діяльності на пилорамі в с. Плай, два працівники, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виконували трудові роботи в лісопильному цеху без оформлення трудових відносин. Вищезазначені працівники були допущені до виконання робіт без укладення трудових договорів. Працівник, який назвався ОСОБА_7, пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 різноробочим з 15 липня 2016 року по три дні на тиждень з оплатою від 500 до 1500 грн за місяць. Другий працівник, який назвався ОСОБА_6, пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 з 01 серпня 2016 року обрізчиком на циркулярці з оплатою від об'ємів виконаних робіт: 50 грн за розпиловку одного кубічного метра;
- статті 253 Кодексу законів про працю України - не здійснювались обов'язкові відрахування до фондів державного соціального страхування із заробітної плати працівника, який назвався ОСОБА_7 та виконував трудові роботи в лісопильному цеху без укладення трудового договору;
- частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», а саме, не забезпечено достовірний облік виконуваної роботи в лісопильному цеху працівниками, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не ведеться табель обліку їх робочого часу.
Окрім того, в акті перевірки №24-11-39/230 з приводу порушення позивачем підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України зазначено наступне.
10 серпня 2016 року управлінням Держпраці спільно з прокурором місцевої прокуратури Путильського району Прокопишиним В.Я., слідчим Путильського відділення Кіцманського ВП головного управління поліції в Чернівецькій області Дячуком Я.Ю. проведена перевірка з легалізації найманої праці у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по місцю здійснення підприємницької діяльності лісопильному цеху, що знаходиться в с. Плай. На момент перевірки біля лісопильного цеху були три працівники та в цеху біля лісопильної рами виконували трудові роботи два працівники, які, побачивши перевіряючи, перестали виконувати роботи та направились до виходу з лісопильного цеху. На прохання запросити власника лісопильного цеху працівниками було повідомлено про перевірку ОСОБА_8. Останній повідомив, що здійснює діяльність на лісопильному цеху спільно з братом ОСОБА_1. Того ж дня власника лісопильного цеху ОСОБА_1 було повідомлено про перевірку.
Перевіркою встановлено, що два працівники, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виконували трудові роботи біля лісопильного верстату в лісопильному цеху та були допущені до виконання робіт без укладення трудових договорів. Працівник, який назвався ОСОБА_7, пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 різноробочим з 15 липня 2016 року по три дні на тиждень з оплатою праці від 500 до 1500 грн за місяць. Другий працівник, який назвався ОСОБА_6 пояснив, що працює на пилорамі у ОСОБА_1 з 01 серпня 2016 року на циркулярці з оплатою від об'ємів виконаних робіт: 50 грн за розпиловку одного кубічного метра.
В день перевірки власнику лісопильного цеху ОСОБА_1 було відомо про виконання трудових робіт на лісопильному цеху двома працівниками, які надали пояснення з приводу роботи на лісопильному цеху без укладення трудових договорів.
11 серпня 2016 року підприємець повідомив, що три працівники є оформленими по трудовому договору: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а з приводу роботи на лісопильному цеху двох працівників без укладення договорів відмовився надавати пояснення.
Разом з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 в поясненнях наданих щодо проведеної перевірки зазначено, що 10 серпня 2016 року в ході перевірки на лісопильному цеху знаходились працівники, які законно оформлені, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 При цьому вказано, що його на лісопильному цеху не було під час перевірки, а зі слів працівників ніхто того дня на цеху не працював.
У зв'язку із встановленням вказаних вище порушень, 11 серпня 2016 року відповідачем складено припис №24-11-39/188, яким позивача зобов'язано:
- укласти трудові договори з вищевказаними працівниками, які виконували трудові функції на пилорамі, строком до 20 серпня 2016 року;
- вжити заходи по проведенню до початку роботи працівників інструктажу з технічної безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, в термін до 20 серпня 2016 року;
- здійснювати нарахування та сплату внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в передбачені законодавства терміни, постійно;
- вжити заходи по забезпеченню достовірного обліку виконуваної роботи в лісопильному цеху працівниками, які були допущені до роботи без укладення трудового договору, строком до 01 вересня 2016 року.
17 серпня 2016 року відповідачем направлено позивачу повідомлення про розгляд справи за статтею 265 Кодексу законів про працю України за результатами проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість населення та запрошено з'явитися в управління Держпраці 30 серпня 2016 року.
Розглянувши акт перевірки від 11 серпня 2016 року №24-11-39/230, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 30 серпня 2016 року №24-11-39/230/122, у зв'язку зі встановленням порушення вимог підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Указаною постановою позивача притягнуто до відповідальності, передбаченою абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, - накладено штраф в розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з обставин справи, оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: по місцю здійснення позивачем підприємницької діяльності на пилорамі в с. Плай Путильського району Чернівецької області два працівники, які назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виконували трудові роботи в лісопильному цеху без оформлення трудових відносин. Вищезазначені працівники були допущені до виконання робіт без укладення трудових договорів.
Так, згідно підпункту 6 частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
В ході судового розгляду справи позивач, обґрунтовуючи позов, вказував про недопущення ним порушень указаних вище норм трудового законодавства, наголошуючи на тому, що на пилорамі, де він здійснює підприємницьку діяльність, громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніколи не працювали. Також посилався на постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 21 вересня 2016 року.
Судом встановлено, що Путильським районним судом Чернівецької області розглядались матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З постанови Путильського районного суду Чернівецької області від 21 вересня 2016 року вбачається, що судом вирішувалось питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, виявлені під час перевірки його підприємницької діяльності 10 серпня 2016 року, в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю на власній пилорами в с. Плай Путильского району, а саме: не уклав трудові договори з двома працівниками, які назвались ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і були допущені до виконання трудових функцій на пилорамі в с. Плай Путильского району Чернівецької області без укладання трудового договору
Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 21 вересня 2016 року адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначене судове рішення набрало законної сили, що сторонами визнавалось.
Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи, що Путильським районним судом Чернівецької області вирішувалось питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, що фактично стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної у даній справі постанови, і за результатом розгляду справи місцевий загальний суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення й таке судове рішення набрало законної сили, то суд, зважаючи на положення частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про недопущення позивачем порушень вимог підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України й, відповідно, про відсутність у відповідача підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності постановою від 30 серпня 2016 року №24-11-39/230/122.
Крім цього, в ході судового розгляду справи позивач наголошував на тому, що на пилорамі, де він здійснює підприємницьку діяльність, громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніколи не працювали.
Допитані судом як свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказали, що працюють у позивача за трудовими договорами. Такі особи як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ніколи не працювали. До того ж, ОСОБА_7 вони не знають та ніколи не бачили.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено безпідставність притягнення його до відповідальності згідно абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваного позивачем рішення.
Його доводи, з огляду на наведені вище обставини справи та норми права, не свідчать про наявність підстав для накладення на позивача штрафу відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
При цьому суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5 в частині встановлення при проведенні позапланової перевірки у позивача порушення ним вимог підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки вони суперечать указаним вище показам свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Поряд з цим суд також зважає на те, що ні відповідачем, ні свідком ОСОБА_5 не було надано належних доказів на підтвердження встановлення при проведенні 10 серпня 2016 року позапланової перевірки у позивача осіб, які за їх твердженнями працювали по місцю здійснення позивачем підприємницької діяльності на пилорамі в с. Плай Путильського району Чернівецької області і назвалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на протоколи допиту свідків від 16 серпня 2016 року, оскільки вони не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, допитаний судом в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 відносно наданих слідчому показів про те, що 10 серпня 2016 року він спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на стрічковому верстаті розпилював лісодеревину, вказав, що протокол допиту свідка він підписав, однак його не читав та йому не відомо, що в ньому було зазначено працівником поліції. ОСОБА_6 у позивача ніколи не працював, а ОСОБА_7 він взагалі не знає.
Також безпідставним є посилання відповідача на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2016 року як на обставину, що підтверджує вчинення позивачем порушень підпункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Указаним вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 272 КК України.
Водночас, згідно зазначеного судового рішення, в ньому відсутнє посилання про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним саме тих порушень трудового законодавства, за які його притягнуто до відповідальності постановою управління Держпраці у Чернівецькій області від 30 серпня 2016 року №24-11-39/230/122.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 серпня 2016 року №24-11-39/230/122, прийнята відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Крім наведеного, вирішуючи спір суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з обставин справи, оскаржуване позивачем рішення прийнято відповідачем за результатом проведення позапланової перевірки його господарської діяльності.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлює Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Указаним законом визначено проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно наявного у справі наказу відповідача № 192-пп від 08 серпня 2016 року «Про проведення позапланової перевірки» та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, фактичною підставою для проведення позапланової перевірки у позивача була постанова слідчого Путильського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції Дячука Я.Ю. від 01 серпня 2016 року про залучення до проведення огляду місця події у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260130000149 від 23 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України, на лісопильному цеху ОСОБА_1 в селі Плай, спеціаліста з ТУ Держгірпромнагляду в Чернівецькій області.
При цьому у наказі № 192-пп від 08 серпня 2016 року «Про проведення позапланової перевірки» зазначено, що такий прийнято з урахуванням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про охорону праці» та «Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці», затвердженого наказом МНС України від 11 серпня 2011 року №826 та Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції праці України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року №390.
Однак в наведеному вище переліку підстав для проведення позапланових перевірок, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», така підстава як винесена в рамках кримінального провадження постанова слідчого про залучення до проведення огляду місця події спеціаліста відсутня.
Не містять такої підстави для призначення позапланової перевірки і положення нормативно-правових актів, наведених у наказі № 192-пп від 08 серпня 2016 року.
У вказаному наказі відсутнє посилання на конкретну норму законодавства, якою керувався відповідач, вирішивши призначити проведення позапланової перевірки у позивача.
В судовому засіданні представником відповідача не було надано обґрунтованих пояснень щодо правових підстав для проведення зазначеної позапланової перевірки, вказуючи при цьому, що така проведена відповідно до постанови слідчого.
Однак посилання відповідача відносно правомірності проведення позапланової перевірки у позивача на виконання постанови слідчого від 01 серпня 2016 року про залучення спеціаліста є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
До того ж, відповідно до вимог частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення позапланової перевірки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Крім цього, з обставин справи вбачається, що при проведенні відповідачем позапланових заходів 10 серпня 2016 року та виявленні порушень трудового законодавства на лісопильному цеху фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був відсутній.
Згідно частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
В ході судового розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що позаплановий захід здійснювався 10 серпня 2016 року у присутності заступника позивача або уповноваженої ним особи. Доводи про те, що такою особою був брат позивача ОСОБА_8 не підтвердженні жодними належними доказами.
Отже, з огляду на відсутність правових підстав у відповідача для проведення позапланової перевірки у позивача та недотримання при проведенні позапланових заходів вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийнята за результатом такої перевірки постанова про накладення штрафу є протиправною.
Вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №63 від 26 вересня 2016 року позивачем за звернення до суду з позовними вимогами майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 870,00 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 11, 69, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30 серпня 2016 року №24-11-39/230/122, прийняту відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Стягнути з управління Держпраці у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 870,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №63 від 26 вересня 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Судове рішення № 62973480, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/756/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: