Постанова № 62973465, 07.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2016 року № 826/2228/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000321201 від 29.01.2016.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем норм Податкового кодексу України є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 55 297,76 грн. Враховуючи зазначені обставин, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

29 січня 2016 відповідачем на підставі акта перевірки № 84/26-58-12-01-17-2258523217 від 16.01.2016, прийнято податкове повідомлення рішення:

- № 0000321201, яким позивачу, за порушення п.п.16.1.3, 49.1, 49.18.4, 49.2, 57.1, 163.1.1, 164.2.17 «д», 176.1, 179.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 69 292,20 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 55 297,76 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 13 994,44 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкцій, ґрунтується на наступних обставинах. Так, під час перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до довідки за формою 1-ДФ за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. фізичною особою - платником податків отримано від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» дохід в сумі 326 630,38 грн. за ознакою « 126» (дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульовано кредитором).

Відповідачем на ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» направлено запит щодо підтвердження інформації вказаної в довідці за формою 1-ДФ від 30.09.2015р. ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» листом від 03.11.2015р. № 1284 повідомило контролюючий орган про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі платнику податків ОСОБА_1, що відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ознакою доходу 126. Доходи нараховані у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, з підписанням додаткової угоди про таке анулювання (прощення) боргу та включення суми анульованого боргу до розрахунку за формою 1-ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано.

За таких обставин позиція відповідача полягає в тому, що згідно вимог підпункту 164.2.17 «д» Податкового кодексу України боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів відповідача та, як наслідок, з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

17 листопада 2006 року між Позивачем та ПАТ «Укрсиббанк» (Первісний кредитор) було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №11072692000 (Кредитний договір), за яким Позивачу було надано кредит в іноземній валюті на суму 42 378 шв. франків на строк користування з 07.06.2006 р. по 07.11.2013 p. зі сплатою процентів за його користування в розмірі 8,2 % річних.

13.09.2010 p. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» кредитну заборгованість в сумі 36 867,13 шв. франків, з яких: 32 651,49 шв.франків - сума заборгованості по кредиту; 2 895,61 шв. франків - сума заборгованості по процентам; 226,57 шв. франків - сума пені за прострочення сплати процентів; 1093,46 шв. франків - сума пені за прострочення сплати кредиту.

На підставі виконавчого листа № 2-1967 від 22.03.2011 p., 30.05.2011 p. щодо ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 26728268.

12.01.2012 p. відбулось відступлення Первісним кредитором своїх прав вимоги за Кредитним договором та похідними договорами ПАТ «Дельта банк» (Новий кредитор/Банк), у зв'язку з чим 11.02.2013 р. була винесена Постанова про заміну сторони виконавчого провадження.

14.06.2013 p. Позивач та Новий кредитор уклали Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, за яким сторони домовились змінити валюту виконання зобов'язання за Кредитним договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту та сплати інших плат за Кредитним договором, розмір якої станом на дату укладання цього Додаткового договору складає 50 854,44 шв. франків на гривні.

Згідно п.3 Додаткового договору № 1 сторони домовились змінити положення Кредитного договору щодо валюти кредитування та викласти в наступній редакції: «Кредитор зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Кредитору кредит в національній валюті в сумі 440 380, 80 грн. та сплатити проценти.»

Розмір кредитної заборгованості станом на дату укладання Додаткового договору №1 становив 50 854,44 шв. франків і був перерахований у гривню за офіційним курсом НБУ на дату укладання Додаткового договору № 1, що становив 8,659 шв.фр./l грн.

Пунктом 6 Додаткового договору Сторони встановили, що внаслідок перерахунку боргу з іноземної валюти в національну, Кредитор здійснює прощення боргу позичальника за Кредитним договором на суму 326 630,38 грн.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З акту перевірки та письмових заперечень відповідача вбачається, що саме вказаною нормою (абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУкраїни) фактично було обґрунтоване спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Разом з тим, вказаний абз. д) є складовою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Із змісту п.п.5.1, 5.2 ст.5 ПК України вбачається, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміні, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Відтак, згідно з п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З огляду п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

З матеріалів справи вбачається що, 17 листопада 2006 року між Позивачем та ПАТ «Укрсиббанк» (Первісний кредитор) було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №11072692000 (Кредитний договір), за яким Позивачу було надано кредит в іноземній валюті на суму 42 378 шв. франків на строк користування з 07.06.2006 р. по 07.11.2013 p. зі сплатою процентів за його користування в розмірі 8,2 % річних.

Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» (Новий кредитор) від 20.06.2013 року № 05-1336510 (а.с.24) Договір про надання кредиту № 11072692000, укладений 07.11.2006 року між позивачем та первісним кредитором AT «УкрСиббанк», права якого з 19.12.2011 року перейшли до AT «Дельта Банк», погашений у повному обсязі та закрито.

Жодних фінансових чи майнових претензій до ОСОБА_1, як до Позичальника по Договору № 11072692000 від 07.11.2006 року, з боку AT «Дельта Банк» не існує.

Таким чином, судом встановлено, що в результаті реалізації договірних правовідносин між Банком та Позивачем останнім було повернуто Банку суму кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому у нього і відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України і не може їм суперечити.

Крім цього, відповідно до пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

З аналізу вказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Одночасно, відповідно до положень абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно умов укладеного між позивачем та Банком договору граничний термін погашення кредиту встановлено до 07.11.2013 і фактично, між сторонами в межах цивільних правовідносин відбулось дострокове припинення кредитного договору шляхом дострокового часткового погашення позичальником кредитної заборгованості з одночасним анулюванням Банком оговореної іншої частини цієї заборгованості.

Отже, враховуючи, що на виконання обов'язку, встановленого договором, Позивачем було фактично повернуто на рахунок Банку кошти, сторонами по договору фактично було достроково припинено дію договору кредиту на певних умовах, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, 165 ПК України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.01.2016 №0000321201.

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук