Рішення № 6296891, 01.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.09 Справа № 8/145н-к(18/30н-к)

За позовом

1.ОСОБА_1, м. Луганськ,

2.ОСОБА_2, сел. Розкішне Луганської області,

3.ОСОБА_3, м. Луганськ,

4.ОСОБА_4, м. Луганськ,

5.ОСОБА_5, м. Луганськ,

6.ОСОБА_6, м. Луганськ,

7.ОСОБА_7, м. Луганськ,

8.ОСОБА_8, м. Луганськ,

9.ОСОБА_9, м. Луганськ,

10.ОСОБА_10, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобутгосптовари-2»», м. Луганськ, -

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Брехуновій Г.М.,

за участю представників сторін:

від позивачів:

від ОСОБА_1: представник не зявився;

від ОСОБА_2: ОСОБА_2, - паспорт НОМЕР_2, вид. Лутугинським РВ УМВСУ у Луганській області 01.07.1997 року;

від ОСОБА_3: ОСОБА_3 - паспорт НОМЕР_3, вид. Жовтневим РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській області 29.10.1999року;

від ОСОБА_4: представник не зявився;

від ОСОБА_5: ОСОБА_5 - паспорт НОМЕР_4, вид. Жовтневим РВ ЛМУ УМВУ у Луганській області 07.05.2002 року; ОСОБА_12 представник, - довіреність №105 від 06.03.09 року;

від ОСОБА_6:ОСОБА_5 представник, - довіреність № 4827 від 29.12.2008 року;

від ОСОБА_13: ОСОБА_5 представник, - довіреність № 4828 від 29.12.08.;

від ОСОБА_8:ОСОБА_8, - паспорт НОМЕР_5, вид. Жовтневим РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській області 14.02.2002року;

від ОСОБА_9:ОСОБА_5 представник, - довіреність №10 від 09.01.2009 року;

від ОСОБА_10:ОСОБА_5 представник, - довіреність №11 від 06.01.2009 року;

від відповідача: Пушкін К.С. директор, - наказ №3 від 09.01.09 року, НОМЕР_1 від 11.10.2000 року; ОСОБА_15 представник за довіреністю №б/н від 10.03.2009 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачами заявлено вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобутгосптовари-2»», які прийняті 09.01.2009 року та оформлені протоколом №4.

У звязку з надходженням цього позову господарським судом Луганської області порушено провадження по справі №18/30н-к.

Ухвалою суду від 03.04.09 року провадження по справі припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.05.09 року дану ухвалу скасовано, справу спрямовано до господарського суду Луганської області для розгляду по суті.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 13.07.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

Того ж дня порушено провадження по справі №8/145н-к(18/30н-к).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 04.08.09 року на 18.08.09 року та з 18.08.09 року до 01.09.09 року - з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання, призначеного на 01.09.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Позивачі та їх представники позов підтримали у повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є учасниками товариствавідповідача; скликання зборів було проведено з порушенням вимог чинного законодавства; про день та місце їх проведення, а також порядок денний відповідач їх не повідомив; крім того, організатори зборів, що відбулися 09.01.09 року, не допустили їх до участі у роботі зборів.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на те, що позивачі не є учасниками товариства, так як на підставі власних нотаріально посвідчених заяв вийшли з нього у 2006 році.

Представники сторін не заперечили проти розгляду справи по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4-3,22,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті у даному судовому засіданні, за відсутності двох вищеназваних позивачів, - на підставі наявних у справі доказів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі у п.4 своїх позовних вимог (том 1, а.с. 2-7) виклали клопотання заборонити Управлінню державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради (далі держреєстратор) проводити державну реєстрацію змін та доповнень до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобутгосптовари-2»(далі ТОВ «ТКФ «КПГТ-2») та вносити відповідні зміни до ЄДРПОУ до вирішення спору по суті. Крім того, у тексті позову вищеназване управління позивачами назване в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (без визначення, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) його належить залучити до участі у справі).

Під час первісного розгляду спору держреєстратор судом не був залучений до участі у справі в якості третьої особи.

Розглядаючи цей спір по суті після скасування Луганським апеляційним господарським судом ухвали суду першої інстанції від 03.04.09 року про припинення провадження по справі, суд не вбачає підстав для залучення вищезгаданого державного реєстратора до участі у справі, оскільки:

позивачами не вказано, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) його належить залучити до справи;

вимога, викладена у п. 4 резолютивної частини позовної заяви від 09.02.09 року, є по своїй суті клопотанням про забезпечення позову, яке суд вирішує на підставі наявних у справі доказів на будь-якій стадії судового розгляду спору до винесення рішення (ст. 66 ГПК), - однак, на думку суду, підстави для їх застосування відсутні;

будь-які вимоги, похідні від позовних вимог за корпоративних спором, до державного реєстратора позивачами не висунуті, з огляду на що суд, керуючись п. 1.9 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.07 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», - не вбачає підстав для залучення державного реєстратора до участі у цій справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобугосптовари-2»»в якості юридичної особи зареєстроване 21.11.95 року (том 1, а.с. 21); 26.12.08 року товариству видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з підстав «втрати свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи»(том 1, а.с. 143).

На зборах засновників, які відбулися 22.08.95 року, було затверджено Статут ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», протокол №1 (том 1, а.с. 42-49).

Згідно цьому статуту товариство створене на підставі угоди між особами, вказаними у додатку №1 до нього, які в подальшому іменуються учасниками, - шляхом обєднання їх майна (п.1.1); воно є юридичною особою з моменту його державної реєстрації (п.п.1.2 та 1.4); у своїй діяльності товариство керується законами України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво, іншими нормативними актами України, а також положеннями цього статуту (п.1.3).

Учасник товариства має право:

а)брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному цим статутом;

б)брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частку в порядку та у розмірах, встановлених установчим договором;

в)у встановленому порядку вийти з участі у товаристві;

г)отримувати інформацію про діяльність товариства;

д)обирати та бути обраним до органів управління та контролю товариства.

Учасники товариства мають і інші права, встановлені для них законодавством України (п.3.3 статуту).

Пунктом 3.4 статуту встановлено, що учасник товариства зобовязаний виконувати вимоги цього статуту та установчого договору, рішення загальних зборів учасників та інших органів управління, створених в межах наданих повноважень; виконувати свої обовязки перед товариством, у т.ч. повязані з майновою участю, а також внести свій внесок до статутного фонду у розмірі, порядку та у спосіб, передбачені установчими документами товариства; виконувати інші обовязки, передбачені чинним законодавством та установчими документами товариства.

Товариство має статутний фонд (п.п.4.1-4.5).

Найвищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Вони складаються з самих учасників або назначених ними представників. Учасник на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну розміру його долі у статутному фонді (п.5.1).

Повноваження зборів визначені у п. 5.2 статуту, до їх числа належить право вносити зміни до статуту товариства та виключення учасників з товариства. З питань внесення змін до статуту товариства та виключення учасників з товариства є необхідним одностайне рішення учасників у повному складі (абзац 14 п.5.2).

Загальні збори є правомочними, якщо на них присутні учасники (їх представники), які у сукупності володіють більше, ніж 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності, усі учасники або їх представники (п.5.3).

Загальні збори учасників збираються по мірі необхідності, але не рідше одного разу у квартал. Позачергові збори учасників збираються головою загальних зборів учасників у випадку неплатоспроможності товариства, а також у всіх інших випадках, коли цього потребують інтереси товариства. Загальні збори учасників збираються також на вимогу виконавчого органу товариства. Учасники товариства. які володіють у сукупності більше ніж 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників товариства у будь-який час та з будь-якого питання, яке стосується діяльності товариства. Про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються не менше, ніж за 30 днів, з зазначенням часу та місяця проведення зборів та їх порядку денного. Не менше, ніж за 7 днів до початку проведення зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, наданими загальним зборам (п.5.6).

Як вбачається зі змісту статуту, ним не врегульовано порядок:

(спосіб) повідомлення кожного з учасників товариства про дату та місце проведення загальних зборів, а також їх порядок денний;

вирішення питання про порядок набуття спадкоємцем частки померлого учасника товариства;

виплати учаснику товариства, який вибув, його частки у статутному фонді товариства.

Усі ці питання вирішені в Установчому договорі про створення ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»від 12.09.95 року (том 1, а.с. 50-53).

Пунктом 3.8 Установчого договору встановлено, що у разі виходу учасника з товариства йому виплачується вартість частки майна товариства пропорційна його частці (долі) у статутному фонді. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов, та у термін до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника, що вибув, та за згодою товариства внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно п.3.9 названого договору у разі смерті громадянина учасника товариства спадкоємці мають переважне право на вступ до товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства або відмови товариства у прийнятті його до числа учасників товариства такому спадкоємцю видається у грошовій або натуральній формах доля майна, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. У такому випадку розмір статутного фонду підлягає зменшенню.

При вирішенні цього спору у даній частині суд керується як вищецитованими пунктами договору, так і чинним законодавством.

1.1.Усі позивачі (крім ОСОБА_5) учасники ТОВ «ВКФ «КПГТ-2»у 2006 році подали до нього нотаріально посвідчені заяви про вихід з товариства, а саме:

ОСОБА_18 19.04.06 року (том 2, а.с. 1), який того ж дня отримав свою частку статутного фонду (том 2, а.с. 41,149);

ОСОБА_8 04.05.06 року (том 2, а.с. 2), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2, а.с. 37, 147);

ОСОБА_13 06.06.06 року (том 2, а.с. 3), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2. а.с. 39; том 3, а.с. 3);

ОСОБА_6 07.04.06 року (том 2, а.с. 4), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2. а.с. 38, том 3, а.с. 1);

ОСОБА_1 25.10.06 року (том 2, а.с. 5), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2. а.с. 35, 148);

ОСОБА_4 06.09.06 року (том 2, а.с. 6,151) (дані про отримання частки статутного фонду відсутні);

ОСОБА_9 01.11.06 року (том 2, а.с. 7), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2, а.с. 40; том 3, а.с. 2);

ОСОБА_2 19.05.06 року (том 2, а.с. 8, 150) (дані про отримання частки статутного фонду відсутні);

ОСОБА_3 12.09.06 року (том 2, а.с. 9), яка того ж дня отримала свою частку статутного фонду (том 2. а.с. 36, 146);

Рішенням загальних зборів учасників товариства, які відбулися 08.11.06 року, вищезгадані заяви про вихід задоволені. До вирішення цього питання названими зборами заявники з приводу терміну розгляду заяв до суду не зверталися.

Рішення, прийняті загальними зборами учасників товариства-відповідача, у тому числі про вихід та виключення учасників товариства з останнього - неодноразово були предметом судових спорів.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.07 року (справа №10/430н) позов ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ін. (всього 9 позивачів, - серед яких немає позивачів по справі 8/145н-к(18/30н-к) до ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»- про визнанням недійсними рішень загальних зборів та визнання учасниками товариства, - позов задоволено частково, а саме: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства від 08.07.05 року, протокол №1.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 11.02.08 року це рішення скасовано та прийнято нове рішення, згідно якому визнано недійсними рішення загальних зборів вищеназваного товариства від 16.01.97 року, протокол №1; від 08.07.05 року, протокол №1; та від 14.09.05 року, протокол №2 (том 1, а.с.97-103),

Ця постанова набрала законної сили.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.08 року (справа №2/30пн-к) позов ОСОБА_15 до ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»- про скасування рішення загальних зборів учасників позов задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом від 08.11.06 року (тобто рішення, якими були задоволені заяви усіх позивачів по справі №8/145н-к (18/30н-к) (крім ОСОБА_5.) про вихід із ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»); у задоволенні позову про визнання недійсними змін до установчих документів товариства з моменту їх підписання, які зареєстровані Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 29.12.05 року запис №138221200000007081 та від 17.11.06 року запис №1382105000200781 відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.09.08 року це рішення змінено, а саме:

рішення в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом від 08.11.06 року, - залишено без змін;

визнано недійсними зміни до установчих документів товариства з моменту їх підписання, які зареєстровані Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 17.11.06 року запис №1382105000200781;

припинено провадження по справі в частині визнання недійсними змін до установчих документів товариства з моменту їх підписання, які зареєстровані Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 29.12.05 року запис №138221200000007081 (том 2, а.с. 56-59).

Вказана постанова суду набрала законної сили.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання вищецитованих судових рішень державний реєстратор виконавчого комітету Луганської міської ради вніс відповідні зміни до ЄДРПОУ щодо ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», у звязку з чим станом на 30.12.08 року кількість учасників цього товариства становила 174 особи, у тому числі позивачі по даній справі: ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 2, а.с.14-27, 28-30).

У звязку з прийняттям господарським судом Луганської області вищезгаданого рішення від 13.06.08 року (справа №2/30пн-к) та винесенням Луганським апеляційним господарським судом постанови по цій справі від 01.09.08 року та внесенням державним реєстратором Луганської міської ради відповідних змін до ЄДРПОУ, усі позивачі (крім ОСОБА_5Д.) вважають себе учасниками ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_13 згідно даним ЄДРПОУ в числі учасників товариства станом на вищевказану дату не значиться.

Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що вони були обізнані з приводу того, що станом на 30.12.08 року та на 09.01.09 року (тобто на день проведення спірних загальних зборів) до числа учасників товариства належали 174 особи, у тому числі 8 (прізвища перелічені вище) з 10 позивачів по даній справі.

Виходячи з викладеного при вирішенні цього спору суд керується:

1)частиною 5 ст. 35 ГПК України, згідно якій факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи (у даному випадку суд вважає встановленими факти, про які йдеться у вищезгаданих рішеннях господарського суду Луганської області та постановах Луганського апеляційного господарського суду по тих же справах);

2)пунктом 3.5 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», згідно якому відповідно до статей 126,135,148,151 ЦК України учасники повних товариств, створених на невизначений строк, командитних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю мають право вийти з цих товариств.

Згідно зі статтею 148 ЦК України учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Дослідження статуту товариства та установчого договору про його створення вказує на те, що ними не врегульовано: термін, за який учасник товариства повинен повідомити про свій вихід з нього; дату, з якої особа, що звернулася до товариства з заявою про вихід, вважається такою, що вийшла з нього, якщо загальними зборами учасників товариства з будь-яких причин не було прийнято рішення з цього приводу.

Враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд у даному конкретному випадку не погоджується з позицією, викладеною у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України (щодо моменту виходу учасника з товариства), згідно якому при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачі ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 09.01.09 року були учасниками ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», - з огляду на що спір в частині їх позову підлягає вирішенню по суті.

1.2.Наявними у справі доказами підтверджено, що до числа учасників товариства належала ОСОБА_20, яка померла 13.11.08 року та якій належала частка статутного фонду у розмірі 0,75 грн. (том 2,а.с.14-27, 28-30).

Її спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_5 (довідка 5-ї Луганської державної нотаріальної контори від 26.08.09 року №1742/02-14), однак станом на час вирішення цього спору по суті він ще не отримав свідоцтво про право на спадщину та не прийнятий до числа учасників ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»».

Таким чином, позивач ОСОБА_5, не будучи учасником ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», звернувшись з цим позовом до господарського суду Луганської області, невірно обрав спосіб захисту свого права та охоронюваного законом інтересу, оскільки корпоративні права щодо ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»у нього станом на 09.01.09 року та на час вирішення цього спору по суті - відсутні, а тому не могли бути порушені шляхом прийняття оспорюваних рішень, оформлених протоколом №4 від 09.01.09 року.

З огляду на викладене, відповідно до ст.ст.1,12 ГПК спір за позовом ОСОБА_5 є непідвідомчим та не підсудним господарським судам України.

Аналогічна позиція викладена у пунктах 1.5; 2.2.2; 3.2; 3.2.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

Чітка позиція з цього приводу викладену абзаці 1 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.10.08 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», в якому сказано, що суди, вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, повинні враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належать до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

З урахуванням вищенаведених доводів провадження по цій справі в частині позову ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення зборів підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

2. 09.01.09 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «ВКФ «КПГТ-2»»під головуванням ОСОБА_15 та при секретарі зборів Бордюгові В.І. (том 2, а.с.31-34).

У роботі зборів взяли участь 13 учасників товариства: ОСОБА_22 (6% статутного капіталу); ОСОБА_15 (6%); ОСОБА_23 (1%); ОСОБА_19 (0,001%), ОСОБА_24 (0,001%); ОСОБА_25 (0,002%); ОСОБА_26 ((0,001%); ОСОБА_27 (5,001%); ОСОБА_21 (0,001%; ОСОБА_28 (0,001%); ОСОБА_29 (0,001%); ОСОБА_30 (0,001%) та ОСОБА_31 (0,0015) які у сукупності володіють 18,011% статутного капіталу (фонду) товариства.

На порядок денний зборів були винесені наступні питання:

1.Обрання голови та секретаря зборів.

2.Про результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2008 рік.

3.Розгляд заяв про вихід учасників з товариства.

4.Про передачу частки померлих спадкоємцям або іншим членам товариства.

5.Про виключення учасників, які не внесли приватизаційні сертифікати та грошові кошти та про перерозподіл часток.

6.Про прийом нових учасників товариства.

7.Про внесення нових змін в установчі документи.

8.Про обрання директора.

9.Про укладення договору з аудиторською фірмою.

10.Про обрання ревізійної комісії.

По кожному з пунктів порядку денного загальними зборами прийнято відповідні рішення, зафіксовані у розділах 1-9 протоколу від 09.01.09 року, а саме:

1.Обрано головою зборів ОСОБА_15, секретарем - Бордюгова В.І.

2.Фінансово-господарську діяльність товариства за 2008 рік визнано незадовільною.

3.Затвердили список учасників товариства загальною кількістю 76 осіб, як таких, що добровільно вибули з товариства (у т.ч. ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_18, ОСОБА_3 та ОСОБА_8.).

4.Про передачу долей померлих учасників товариства іншим учасникам товариства.

5.Про виключення з учасників товариства 43 осіб учасників товариства.

6.Надано згоду на відступлення долей: учасників товариства ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ін. (всього 12) своїх долей учаснику товариства ОСОБА_15; учасників товариства ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ін. (всього 8) своїх долей учаснику товариства ОСОБА_36; задоволено прохання учасників товариства ОСОБА_28 та ОСОБА_29 про відступлення ними своїх долей учаснику товариства ОСОБА_21; задоволено прохання ОСОБА_25 про збільшення його долі за рахунок долі, яка належить його матері; задоволено прохання ОСОБА_38 про збільшення її долі за рахунок долі, яка належала її померлій матері ОСОБА_39;

7.Про внесення змін до установчих документів товариства після проведення аудиту, затвердження статуту у новій редакції та його реєстрацію;

8.Директором товариства призначено Пушкіна К.С.

9.Вирішено укласти договір з аудиторською фірмою.

10.Обрано ревізійну комісію у складі 4-х осіб: ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_36

Позивачі вважають, що рішення загальних зборів ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», що відбулися 09.01.09 року, є такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, вони порушують їх корпоративні права на участь в управлінні товариством, - а тому просять скасувати їх (рішення).

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а позов ОСОБА_13 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

1.Спірні збори проведено з порушенням порядку їх скликання, встановленого статутом товариства та чинним законодавством.

У частинах 1-3 ст. 1 Закону України від 19.09.1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства», у редакції, чинній на час утворення Товариства, сказано, що господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства є юридичними особами.

Частини 1-3 тієї ж статті Закону у нині чинній редакції встановлюють, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами за цим законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об»єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. В частині 1 с т. 167 Господарського кодексу України (далі ГКУ) надано визначення поняття корпоративних прав, а саме: корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 10 Закону України від 19.09.91 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства» встановлено перелік прав учасників господарських товариств, згідно якій вони мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

З цією статтею кореспондується п. 3.3 статуту ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»».

Стаття 11 цього Закону визначено перелік обовязків учасників товариства, а саме:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобовязання перед товариством, в тому числі і повязані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обовязки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

З нормами, викладеними у названій статті Закону, конреспондується п. 3.4 статуту товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (ч.1 ст. 58 Закону «Про господарські товариства»; п.5.1 статуту).

Згідно ст. 59 цього Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах “а”, “б”, “гж”, “ий” статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З цією статтею кореспондується п. 5.2 статуту товариства.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Вищецитованим пунктом 5.6 статуту ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»детально врегульовано порядок скликання чергових та позачергових загальних зборів товариства.

Цей порядок відповідає нормі, викладеній у ч.5 ст. 61 Закону «Про господарські товариства», якою встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З аналізу положень наведених норм слідує, що спосіб повідомлення учасників (письмово, з направленням поштою; письмово, з особистим врученням; шляхом опублікування у певному виданні засобу масової інформації; тощо) встановлюється статутом.

Сама ж необхідність повідомлення учасників, з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, а також обовязок здійснення такого повідомлення не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, чітко закріплена нормами ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»в імперативному порядку.

Відповідачем, в порушення вказаної норми Закону та п. 5.6 статуту, не було повідомлено учасників товариства - позивачів ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 про проведення 09.01.09 року загальних зборів товариства, з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менш, як за 30 днів до скликання зборів.

Відповідач не заперечує цього факту, посилаючись на те, що, на його думку, ці особи станом на 09.01.09 року не були учасниками товариства.

Відповідач надав до справи документальне підтвердження запрошення до участі у роботі спірних зборів учасника товариства ОСОБА_3 (запрошення від 03.12.08 року за №13) (том 2. а.с. 127), однак остання, підтвердивши факт отримання запрошення, пояснила у судовому засіданні, що 09.01.09 року організаторами зборів вона не була допущена до участі у їх роботі, - що підтверджується спірним протоколом від 09.01.09 року №4.

Таке порушення Закону призвело до порушення прав учасників товариства позивачів у справі (крім ОСОБА_13 та ОСОБА_5), зокрема щодо: предявлення вимог розгляду питання на загальних зборах учасників (за законом та статутом воно могло бути поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів); можливості підготуватися та бути присутнім на зборах з розгляду питань порядку денного, впливати на зміст прийнятих рішень, - тобто можливість брати участь в управлінні товариством.

Отже, загальні збори учасників ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», які відбулися 09.01.09 року та результати яких оформлені протоколом №4, скликані з порушенням вимог чинного законодавства та статуту товариства.

2.Спірні збори були неповноважними, оскільки у їх роботі брали участь учасники (їх представники), які сукупно володіли лише 18,011% статутного фонду (капіталу), - при цьому останній факт зафіксовано у самому тексті протоколу.

Пунктом 5.3 статуту товариства, який кореспондується з ч.1 ст. 60 Закону «Про господарські товариства», встановлено, що загальні збори є повноважними у випадку, коли у їх роботі беруть участь учасники (їх представники), які сукупно володіють більше, ніж 60% статутного фонду (капіталу).

Відповідач вважає, що фактично у роботі спірних зборів брали участь учасники, які сукупно володіли 81,57% статутного капіталі (фонду) товариства (протокол від 09.01.09 року №4).

Суд вважає таку думку помилковою.

Так, статтею 53 Закону «Про господарські товариства»встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Але відповідно до ст. 7 цього Закону зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобовязане у пятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осібпідприємцівце засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.3 цієї статті зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обовязковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз ст. 29 цього Закону, у тому числі його частини 3, в якій сказано, що у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи, - вказує на те, що державна реєстрація про зміни щодо учасників товариства, розміру їх часток у статутному капіталі (фонді) товариства підлягають обовязковій державній реєстрації.

З наявних у справі доказів вбачається, що станом на 09.01.09 року державну реєстрацію змін розподілу часток у статутному фонді (капіталі) товариства здіснено не було, а значить у ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»»були відсутні правові підстави вважати, що 13 його учасників, які були присутніми на зборах 09.01.09 року, сукупно володіють 81,57%, а не 18,011 % статутного капіталу (фонду) товариства.

3.Проведення спірних загальних зборів 09.01.09 року за участю 13 учасників, замість 174, є порушенням вимог п.5.2 статуту товариства, у якому закріплено імперативну вимогу: у разі вирішення питань про внесення змін до статуту та виключення учасників товариства необхідне одностайне рішення загальних зборів учасників товариства у повному складі.

З матеріалів справи (протокол загальних зборів від 09.01.09 року (том 2, а.с. 31-34)) вбачається, що ТОВ «ТКФ «КПГТ-2»», проводячи спірні збори, було достеменно обізнане про фактичне число його учасників; вирішуючи питання про виключення їх частини (76 осіб) з числа учасників (питання 3 порядку денного), не запросило їх до участі у роботі зборів.

Враховуючи, що на зборах розглядалися питання, які безпосередньо стосувалися прав названих осіб (у тому числі 8-ми позивачів по даній справі) товариство було зобовязане повідомити їх (у т.ч. 8 позивачів) про проведення загальних зборів за 30 днів, з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного зборів.

Порушення закону щодо повідомлення позивачів про загальні збори та їх відсутність на цих зборах істотно впливає на прийняття рішення з вищенаведених питань, котрі стосуються діяльності товариства.

Судом також встановлено, що оскаржувані рішення прийнято: з порушенням порядку, визначеного законом; без повного дотриманням принципу рівності усіх учасників товариства перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивачів, і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; без урахування права особи (позивачів) на участь у процесі прийняття рішень.

Одним з найважливіших принципів судочинства є принцип законності, відповідно до якого юридичні та фізичні особи мають діяти відповідно до закону.

З урахуванням наведеного, порушення норм Закону щодо порядку скликання та проведення зборів, їх правомочності є підставами для визнання недійсними оскаржуваних рішень, прийнятих на загальних зборах 09.01.2009 року, протокол №4.

Така ж позиція наведена в

Судом встановлено, що ані відповідач, ані обидві треті особи документально не довели суду факт того, що позивача у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством України та статутом Товариства, було повідомлено про проведення 17.10.07 року позачергових зборів.

про проведення загальних зборів товариства 09.01.09 року, з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менш як за 30 днів до скликання зборів.

Будь-що інше ними при розгляді цього спору не доведено.

Таке порушення Закону призвело до порушення прав учасника товариства позивача у справі, зокрема щодо: предявлення вимог розгляду питання на загальних зборах учасників (за законом та статутом воно могло бути поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів); можливості підготуватися та бути присутнім на зборах з розгляду питання його (позивача) діяльності на посаді та відкликання (усунення) його з цієї посади.

Враховуючи, що на зборах розглядалися питання, повязані з ефективністю діяльності позивача на посаді керівника виконавчого органу, за результатами розгляду яких слід було зробити висновок про його відкликання та створення нового виконавчого органу, ОСОБА_2 обовязково слід було повідомити про проведення загальних зборів за 30 днів, з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного зборів.

Порушення закону щодо повідомлення позивача про загальні збори та його відсутність на цих зборах істотно впливає на прийняття рішення з вищенаведених питань, котрі стосуються діяльності позивача на посаді, а також його усунення з останньої.

Судом також встановлено, що оскаржувані рішення прийнято: з порушенням порядку, визначеного законом; без повного дотриманням принципу рівності усіх учасників товариства перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; без урахування права особи (позивача) на участь у процесі прийняття рішень.

Одним з найважливіших принципів судочинства є принцип законності, відповідно до якого юридичні та фізичні особи мають діяти відповідно до закону.

З урахуванням наведеного, порушення норм Закону щодо порядку скликання та проведення зборів є підставами для визнання недійсними оскаржуваних рішень прийнятих на загальних зборах 17.10.2007 року.

Аналогічна позиція викладена у абзацах 2-3 п.17 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, а саме: судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню; у задоволенні позову ОСОБА_13 слід відмовити.; провадження по справі за позовом ОСОБА_5 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме: державне мито у сумі 68,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 94,40 грн.

Решта судових витрат (державне мито у сумі 17,00 грн. (85,00 грн. 68,00 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 23,60 грн. (118,00 грн. 94,40 грн.) покладаються на позивачів ОСОБА_13 та ОСОБА_5

Крім того, позивачі на підставі квитанції №4501111 від 07.04.09 року за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 03.04.09 рок про припинення провадження по справі безпідставно сплатили державне мито у сумі 25,50 грн.

Вищезгаданим Декретом не передбачено сплату державного мита за касаційний перегляд ухвал господарського суду, з огляду на що ця сума державного мита підлягає поверненню позивачам-платникам у повному обсязі, при цьому частка кожного платника судом визначена у розмірі 2,55 грн. (25,50 грн. : 10) (п.6.4 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, ст.16,100,145,148 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,88, 167 Господарського кодексу України, ст.ст.1,7,10,11,53,54,58-61 Закону України від 19.09.91 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства», керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, п.1ч.1 ст.80 та ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_18 - задовольнити.

2.Визнати недійсними усі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобутгосптовари-2», ідентифікаційний код 23488984, яке знаходиться у місті Луганську, вул. К.Маркса, 1-а, - прийняті 09 січня 2009 року та зафіксовані у протоколі №4.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Культпобутгосптовари-2», ідентифікаційний код 23488984, яке знаходиться у місті Луганську, вул. К.Маркса, 1-а, - на користь:

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, яка мешкає у АДРЕСА_2;

ОСОБА_2, який мешкає у АДРЕСА_3

ОСОБА_3, яка мешкає у АДРЕСА_4;

ОСОБА_4, яка мешкає у АДРЕСА_5;

ОСОБА_6, яка мешкає у АДРЕСА_6;

ОСОБА_8, яка мешкає у АДРЕСА_7;

ОСОБА_9, яка мешкає у АДРЕСА_8;

ОСОБА_18, який мешкає у АДРЕСА_9, судові витрати, а саме: державне мито у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. КОЖНОМУ, а всього 68 (шістдесят вісім) грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 11 (одинадцять) грн. 80 коп. КОЖНОМУ, а всього 94 (девяносто чотири) грн. 40 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні позову ОСОБА_13 відмовити.

Судові витрати пропорційно її долі в їх сплаті покласти на ОСОБА_13, а саме: державне мито у сумі 8 (вісім) гр. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 11 (одинадцять) грн. 80 коп.

5.Провадження по справі в частині позову ОСОБА_5 припинити на підставі п.1 ч.1 с т. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати пропорційно його долі в їх сплаті покласти на ОСОБА_5, а саме: державне мито у сумі 8 (вісім) гр. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 11 (одинадцять) грн. 80 коп.

6.Повернути з Державного бюджету України на користь позивачів:

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, яка мешкає у АДРЕСА_2;

ОСОБА_2, який мешкає у АДРЕСА_3;

ОСОБА_3, яка мешкає у АДРЕСА_4;

ОСОБА_4, яка мешкає у АДРЕСА_5;

ОСОБА_6, яка мешкає у АДРЕСА_6;

ОСОБА_8, яка мешкає у АДРЕСА_7;

ОСОБА_9, яка мешкає у АДРЕСА_8;

ОСОБА_18, який мешкає у АДРЕСА_9,

ОСОБА_5, який мешкає у АДРЕСА_10;

ОСОБА_13, яка мешкає у АДРЕСА_11, - безпідставно сплачене державне мито у розмірі 2 (дві) грн. 55 коп. КОЖНОМУ, а всього у сумі 25 (двадцять пять) грн. 50 коп.

Підставою для повернення вказаних грошових коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 01.09.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 вересня 2009 року.

Суддя Середа А.П.