Ухвала суду № 62968738, 21.11.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6490/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

- головуючого - судді Шепетко І. О.,

- за участі секретаря судового засідання Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні № 49892916, відкритого 21.01.2016 року, постановою Ужгородського МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, а також шляхом передачі на зберігання власнику ОСОБА_1 автомобіля марки Hyundai, 2012 року випуску, номер кузова КМНDН41СВСU301440, реєстрацій номер А07541ВВ.

Заяву мотивовано тим, що 14.09.2015 року Ужгородським міськрайонним судом винесене заочне рішення по справі №308/5723/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що витікає з Кредитного договору № 910.19136 укладеного 26.10.2012 року, між ОСОБА_1В та ПАТ «Ідея Банк». Даним судовим рішенням заявлені вимоги було задоволено в повному обсязі, видано виконавчий лист № 308/5723/15 від 04.11.2015 року.

21.01.2016 року на підставі вказаного виконавчого листа, державним виконавцем Сухан М.М. було відкрито виконавче провадження №49892916, про стягнення 357 558,94 грн.

03.10.2016 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 у вказаному виконавчому провадженні №49892916, було винесено постанову про розшук майна боржника.

04.10.2016 року було складено акт опису й арешту майна, згідно яким на автомобіль марки Hyundai, 2012 року випуску, номер кузова КМНDН41СВСU301440, реєстрацій номер А07541ВВ, що належить ОСОБА_1, було накладено арешт, вилучено та поміщено на стоянку ДП «Сетам». В подальшому автомобіль може бути реалізовано.

Оскільки, у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів, предметом якої є кредитний договір, укладений між ОСОБА_1В та ПАТ «Ідея Банк», за наслідками розгляду даної справи можливим рішенням може бути визнання недійсним кредитного договору. Вважає, що існує реальна загроза відчуження майна відповідачем. У звязку з наведеним, позивач просить задовольнити його заяву та забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні № 49892916, відкритого 21.01.2016 року, постановою Ужгородського МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, а також шляхом передачі на зберігання власнику ОСОБА_1 автомобіля марки Hyundai, 2012 року випуску, номер кузова КМНDН41СВСU301440, реєстрацій номер А07541ВВ.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст. 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином, законодавством передбачений обов'язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Як встановлено судом, 14.09.2015 року Ужгородським міськрайонним судом винесене заочне рішення по справі №308/5723/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що витікає з Кредитного договору № 910.19136 укладеного 26.10.2012 року, між ОСОБА_1В та ПАТ «Ідея Банк». Даним судовим рішенням заявлені вимоги було задоволено в повному обсязі, видано виконавчий лист № 308/5723/15 від 04.11.2015 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З доданих до заяви копій документів, судом встановлено, що з метою виконання рішення суду, державним виконавцем було винесено 03.10.2016 року постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1, а саме автомобіля марки Hyundai, 2012 року випуску, номер кузова КМНDН41СВСU301440, реєстрацій номер А07541ВВ; 04.10.2016 року складено акт № 15-49892916 опису й арешту вищезазначеного майна.

При цьому, до заяви не додано доказів, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, про який просить позивач - зупинення реалізації арештованого майна, а саме доказів на підтвердження факту того, що, наразі, відбувається процес реалізації арештованого у нього майна, чи інші спроби будь-яким чином відчужити належне йому майно.

Як вбачається із самої заяви відповідачем не робились спроби для реалізації майна ОСОБА_1 З огляду на наведене, суд вважає, що реальної загрози відчуження майна позивачем не доведено.

Що стосується вимоги про забезпечення позову, шляхом передачі на зберігання власнику ОСОБА_1 автомобіля марки Hyundai, 2012 року випуску, номер кузова КМНDН41СВСU301440, реєстрацій номер А07541ВВ, то згідно з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Таким чином, норма статті вказує, що річ яка є предметом спору може передаватися на зберігання іншим особам, які не є сторонами у справі та не зацікавлені у ній. Оскільки, ОСОБА_1 є позивачем, а отже і стороною, по справі, автомобіль не може бути переданий йому на зберігання.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем не доведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, можуть бути порушені права й інших осіб у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3