Постанова № 62965650, 22.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року 810/3102/16

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 15 год. 25 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2015 року №19016-17,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №19016-17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що він станом на 01.01.2015 є власником автомобіля «NISSAN MURANO».

У липня 2016 року позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким, на підставі п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, зобов'язано сплатити 25000 грн. транспортного податку. Отримане податкове повідомлення рішення, на думку позивача, є протиправним тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 22.11.2016 року представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні 22.11.2016 року представник відповідача О.В. Стужук надав письмові заперечення відповідача на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та не підлягають скасуванню, тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засідання представник відповідача стужу О.В. підтримав заперечення проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки «NISSAN MURANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2011, об'ємом двигуна 3498 см3, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

16.06.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 19016-17, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. та встановлено граничний строк сплати - 60 днів з дня його отримання.

На думку суду оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-УІІІ від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено новий податок з громадян України - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Таким чином, вказаний транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач - платником такого податку відповідно до ст.267 Податкового кодексу України.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.1 ст.267 Податкового кодексу України).

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам- нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Суд зазначає, що вказана норма Податкового кодексу України введена в дію з 01 січня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Статтею ст.8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

При цьому, статтею 10 Податкового кодексу встановлено, що до місцевих податків належать податок на майно, єдиний податок.

Згідно ст.265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.

Пунктом 12.3 ст.12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пункту 24 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 12.3.1 - 12.3.3 пункту 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначає, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відтак, транспортний податок, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2015 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15.07.2014.

Частиною 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішенням Вишневої міської ради від 29.01.2015 року № 1- XLV16-3 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків на території міста Вишневе» встановлено транспортний податок та затверджено відповідне положення, яким визначено ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ухвалений 28.12.2014, тобто після 15.07.2014, а транспортний податок встановлено в місті Вишневе та затверджено відповідне Положення про встановлення транспортного податку рішенням Вишневої міської ради від 29.01.2015 року № 1- XLV16-3.

За таких обставин, на думку суду, застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України з урахуванням внесених вищевказаним Законом змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/8077/16 від 30 серпня 2016 року по справі № 826/22028/15.

В іншому випадку, таке застосування не відповідало б положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

У спірних правовідносинах суд застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2015 рік, а тому, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №19016-17 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 року №19016-17 не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 року №19016-17.

Стягнути судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 листопада 2016 р.