Постанова № 62965574, 16.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року 810/7221/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 13 год. 00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та №100270004/2014/000079/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, їх митна вартість визначалась за основним методом - ціною договору (контракту), відповідні відомості заявлялися у деклараціях митної вартості, до яких додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Стверджували, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Позивач зазначає про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також на невідповідність рішень про коригування вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості. Також наголошували на непроведенні процедури консультацій і на обов'язку митниці доводити наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Посилаючись на порушення відповідачем положень Конституції України та Митного кодексу України, просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та № 100270004/2014/000079/2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року , касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби задоволено частково, Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року- скасовано, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та № 100270004/2014/000079/2 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Лиска І.Г.

У судовому засіданні представники позивача Туз Я.В. підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити, підтвердив обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідач у судове засідання 16.11.2016 року не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті позову, з урахуванням Ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року, які витребовувались у відповідача Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року - не надав.

У матеріалах справи наявні заперечення відповідача на адміністративний позов (вх. №867/15 від 23.01.2015 року), в яких зазначено, що надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої митної вартості за основним методом, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для їх скасування відсутні. Стверджував про правомірність дій органу доходів і зборів, а також те, що відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначив, що підставою для витребування додаткових документів у позивача слугували розбіжності у поданих первинно документах.

Надані відповідачем 16.11.2016 року о 13 год. 50 хв. додаткові пояснення до позову не беруться судом до уваги, оскільки були подані після закінчення судового засідання, в якому було прийнято постанову суду.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" є юридичною особою, зареєстроване 2 грудня 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області .

13.02.2013 між позивачем та компанією "Inverso LLP" (Великобританія) був укладений договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 482 (далі - Контракт №482).

16.07.2014 з метою митного оформлення імпорту товару, що надійшов на митну територію України в порядку виконання Контракту №482, а саме: молюск морожений - кальмар гігантський, філе (Frozen Giant Squid llets/Dosidicus Gigas), торговельна марка "CNC S.A.C", виробник "CNC S.A.C", країна виробництва: РЕ (Перу), за митною вартістю 1,3837 доларів США /кг (поставка 482-150), - позивачем було подано відповідачу митна декларація (далі - МД) №100270004/2014/341072.

Також 16.07.2014 з метою митного оформлення імпорту товару, що надійшов на митну територію України в порядку виконання Контракту №482, а саме: філе камбали стрілозубої заморожене (Frozen Arrowtooth Flounder Fillet/Atheresthes Stomias), торговельна марка "Dalian Hongdao Marine", виробник "Dalian Hongdao Marine Products CO., LTD", країна виробництва: CN (Китай), і митною вартістю 1,97 доларів США /кг (поставка 482-131), - позивачем було подано відповідачу митна декларація (далі - МД) №100270004/2014/341070.

- На підтвердження задекларованої митної вартості товару, позивачем було надано відповідачу ряд документів: - декларація митної вартості від 16.07.2014 № 100270004/2014/341072; - зовнішньоекономічний контракт №482 від 13.02.2013 р. між ТОВ ««Фоззі-Фуд» та «Inverso LLP» (Великобританія) (код 4100) та додаткова угода до нього (код 4103); - рахунок-фактура від 19.06.2014 № 1406-19/6 (код 3105); -страховий поліс від 24.06.2014 № 1 830 (код 3530).

Подані документи позивач вважав достатніми для підтвердження митної вартості товару.

16.07.2014 відповідач повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару по обох вищезазначених митних деклараціях, а саме:

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

17.07.2014 позивач надав відповідачу частину запитуваних документів, а саме:

- Комерційну пропозицію від 19.06.2014 б/н;

- Прейскурант (прайс-лист) від 19.06.2014 б/н;

- Копію митної декларації країни відправлення від 25.06.2014 №046-2014-41-016456-01-2-00;

- Експертний висновок №Ц-296 від 16.07.2014.

Щодо ненадання решти документів, позивач вказав відповідачу на неможливість їх подання на момент розмитнення, а також на те, що відомості, які ці документи можуть містити, є у розпорядженні відповідача.

Однак відповідач, вважаючи недостатніми подані додатково позивачем документи, 17.07.2014 виніс оскаржувані рішення від 17.07.2014 р. №100270004/2014/000080/2 (Поставка 482-150);від 17.07.2014 р. №100270004/2014/000079/2 (Поставка 482-131), якими визначив нову митну вартість товару, застосувавши при цьому резервний метод.

Не погодившись із рішеннями КМММ, з метою митного оформлення товарів ТОВ «Фоззі-Фуд» відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ із наданням фінансових гарантій у вигляді грошової застави було подано до КМММ нові МД: від 17.07.2014р. № 100270004/2014/341082 (Поставка 482-150); від 17.07.2014р. № 100270004/2014/341084 (Поставка 482-131).

Загальна сума переплати внаслідок прийняття зазначених рішень склала 8 001.70 гри.

Отже, з наданням фінансових гарантій у вигляді грошової застави товар випущено у вільний обіг.

Далі, згідно з п.п. 7 та 8 частини 3 статті 52 МКУ позивач звернувся до митного органу із запитами про надання письмової інформації щодо причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, та щодо інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні.

Далі, відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ «Фоззі-Фуд» протягом 80 днів з дня випуску товарів було надано КМММ додаткові документи разом з листом від 29.09.2014 №УРБ 10/14-4329 (Поставки 482-150, 482-131).

На зазначений лист КМММ було надано відповідь про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи те, що КМММ відмовила у визнанні заявленої ТОВ «Фоззі-Фуд» митної вартості товарів, сума фінансових гарантій у вигляді грошової застави на суму 8 001,70 була перерахована КМММ до бюджету.

Отже, внаслідок прийняття КМММ оскаржуваних рішень у ТОВ «Фоззі-Фуд» виникла переплата митних платежів, сума якої дорівнює 8 001,70 грн. та наявна в графі В «Подробиці розрахунків» нових МД, поданих після відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем було подано всі документи, перелік яких наведений у положеннях статті 53 Митного кодексу України.

В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частини третя та четверта статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Разом з цим, відповідач під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності.

В свою чергу, відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Водночас, відповідно до положень частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: a) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вбачається із змісту оскаржуваних рішення, коригування митної вартості товарів було здійснено у зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів у повному обсязі на письмовий запит митного органу.

Щодо зазначеного в рішеннях неподання додаткових документів, слід зазначити, що ТОВ «Фоззі-Фуд» не подало виключно ті документи, які були відсутні на час митного оформлення.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Отже, додаткові документи надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

При цьому, в листах ТОВ «Фоззі-Фуд», які подавались митниці під час митного оформлення, зазначено про причини їх неподання - через їх відсутність у ТОВ «Фоззі-Фуд».

Проте, представники митного органу не довели декларанту про те, що подані документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також у вимогах про витребування додаткових документів митним органом не зазначено того, які саме обставини повинні бути підтверджені такими додатковими документами.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості, наявні .

У зв'язку з цим судом встановлено, що витребовування додаткових документів було безпідставним, при цьому, МКУ зобов'язує надавати додаткові документи лише у разі їх наявності у декларанта.

У запереченнях Київська міська митниця ДФС посилається як на підставу для витребування додаткових документів на те, що відповідно до п. 2.1 контракту ціна включає в себе вартість упаковки і маркування, завантаження та фрахт, але в інвойсах відсутні дані складові вартості товару.

Тому, на думку відповідача, неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Твердження митниці не відповідає ч. 10 ст. 58 МКУ, відповідно до якої при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження до місця ввезення на митну територію України.

Слід зазначити, що згідно пункту 2.1 контракту від 13.02.2013 № 482 ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочну упаковку, маркування, навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні Продавця.

Таким чином, згідно з договором зазначені витрати включені у вартість товару та покладаються на Продавця, а не на Покупця, і тому відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ такі витрати не повинні додатково додаватися до контрактної вартості для включення у митну вартість товару, оскільки вони фактично вже наявні у складі фактурної (контрактної) вартості і відповідно - у складі митної вартості.

Крім того, національне та міжнародне законодавство не містить вимог щодо форми та змісту інвойсу. Тому твердження відповідача про те. що інвойс має містити посилання окремо на кожну складову вартості товару, визначену п. 2.1 контракту, є протиправним.

Отже, такі витрати не підлягають підтвердженню позивачем, а зазначення цього митним органом як підстави виникнення розбіжностей в документах є необґрунтованим, так як фактично таким чином вимагається калькуляція на товар у позивача без законних на це підстав (ч. 4 ст. 53 МКУ - калькуляція може вимагатися тільки у випадку, коли продавець та покупець є пов'язаними особами).

Крім того, відповідач у запереченнях зазначає, що у п. 3.1 контракту від 13.02.2013 №482 умовами поставки є FСА Клайпеда, а в інвойсах зазначено умови поставки СFR Іллічівськ.

Судом встановлено, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки в обох інвойсах, зазначених відповідачем у запереченнях, зазначено інші умови поставки - СFR Одеса.

Обидві поставки постачались на умовах СFR Одеса відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 29.06.2013, якою п . 3.1 контракту від 13.02.2013 №482 викладено в новій редакції, зокрема, додано можливість постачання товарів в тому числі на умовах СFR Одеса. По обом поставкам митниці була надана зазначена Додаткова угода про зміни в умовах поставки товарів разом із листом від 29.09.2010 року №УРБ 10/14-4329 , але не дивлячись на це, відповідач відмовив у визнанні заявленої ТОВ «Фоззі-Фуд» митної вартості товарів.

Слід зазначити, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, як і у вимогах про витребування додаткових документів не зазначено жодних розбіжностей у наданих до митного оформлення документів, тому зазначення їх виключно на етапі судового провадження суперечить принципу правової визначеності, закріпленому п. 3 ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України та у Рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010, Європейського суду з прав людини у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства».

Щодо розбіжностей у додаткових документах, поданих після випуску товарів у вільний обіг відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ.

В листі митниці від 13.10.2014 №11405/1/26-70-52-02 щодо невизнання заявленої ТОВ «Фоззі-Фуд» митної вартості товарів з урахуванням додатково поданих документів протягом передбаченого законом 80-денного строку, зазначено, що зазначено, що надані оборотно- сальдові відомості не розкривають суму всіх платежів, що можливо були здійснені або повинні бути здійсненні на користь продавця «INVERSO LLР».

Тобто, відповідач робить припущення, що надані оборотно-сальдові відомості не містять всіх платежів, що здійснені на користь Продавця товару.

Такі дії відповідача є прямим порушенням ч.7 ст. 54 МКУ, де зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість поварів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Крім того, відповідно до п.3 консультації з питань практичного застосування норм митного законодавства від 28.08.2013 № 9921/6/99-99-24-02-04-25, що була надана Американській торгівельній палаті в Україні як представнику компанії - членів такої Палати, при витребуванні виписки з бухгалтерської документації, як додаткового документа для підтвердження заявленої митної вартості, митниця мас чітко визначити, який саме бухгалтерський документ вимагається.

Далі зазначено, що разом з тим, який саме документ подати до митниці декларант вирішує самостійно, виходячи з умов конкретної зовнішньоекономічної операції, системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податків, форми ведення ним бухгалтерського обліку та документів, які є в наявності.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відсутнє визначення того, який саме документ та для підтвердження яких саме витрат мало подати ТОВ «Фоззі-Фуд» для підтвердження митної вартості, зазначено лише «виписка з бухгалтерської документації». Тому відповідач не має права встановлювати додаткові вимоги до такого документа після його надання ТОВ «Фоззі-Фуд».

Отже, в обох оскаржуваних рішеннях КМММ про коригування митної вартості не зазначено про наявність у наданих ТОВ «Фоззі-Фуд» документах (як основних, так і додаткових) будь-яких розбіжностей або суперечностей, що підтверджує протиправність рішень митниці, оскільки доводить відсутність у митниці обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості на момент витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості.

Отже, з матеріалів справи слідує, що позивач подав достатній та належний пакет документів для застосування основного методу визначення митної вартості товару та мав право на прийняття відповідачем митної декларації, як належно заповненої та на розмитнення товару відповідно до чинного законодавства.

Щодо процедури консультацій з позивачем суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Мін'юсті 01.06.2012 за № 883/21195 у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що процедура консультацій проведена та вказані причини через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів, окрім резервного.

Визначення цього в рішенні не є достатнім доказом проведення консультації у разі заперечення цього факту ТОВ «Фоззі-Фуд», так як консультація проводиться до прийняття рішення.

Так, митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування. При цьому, ніякої іншої інформації, крім вимог про надання додаткових документів та прийнятих рішень про коригування митної вартості до ТОВ «Фоззі-Фуд» не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони митного органу будь якої спрямованості на діалог з декларантом з метою визначення основи митної вартості.

Також, ТОВ «Фоззі-Фуд» не засвідчувало жодним чином запис у рішеннях про коригування митної вартості про проведення консультацій, що також підтверджується матеріалами справи.

При цьому, в графі 33 оскаржуваних рішень не зафіксовані результати проведеної консультації, а лише вказані причини через які не можуть бути застосовані попередні методи визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що позивач не виявив бажання з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості провести консультації з митним органом у письмовому вигляді.

Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів, у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України зобов'язаний цровести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів (постанови Верховного Суду України від 14.05.2013 у справі № 21- 130а13, від 21.01.2011 у справі № 21-56а10, від 07.02.2011 у справі № 21-76а10, від 14.11.2011 у справі № 21-213а11, від 06.02.2012 у справі № 21-418а11, від 03.07.2012 у справі № 21-197а12).

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваних рішень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення відповідача від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та від 17.07.2014 №100270004/2014/000079/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та від 17.07.2014 №100270004/2014/000079/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 листопада 2016 р.