Вирок № 62963881, 25.11.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 158/2279/15-к

Провадження № 1-кп/161/482/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 листопада 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:

головуючого - судді Ясельського І.В.,

суддів Пушкарчук В.П., Рудської С.М.,

з участю секретаря судового засідання Соколової К.Ю.,

прокурора СтасюкаА.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030100000625 від 14 серпня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст. 89 КК Українине судимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 13 серпня 2015 року, близько 15 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману потерпілого ОСОБА_1 під приводом надання послуг з обміну валюти, незаконно заволодів грошима останнього в сумі 749484 грн., тобто в особливо великих розмірах, які той надав ОСОБА_3 добровільно, який вподальшому привласнив вказані кошти та втік з вищевказаної квартири через вікно у невідомому напрямку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину заперечив. Суду дав показання, що 30 жовтня 2015 року він перебував у квартирі за місцем свого проживання у м.Кам`янець-Подільський. Того ж дня, приблизно о 12 год. на телефон до його дружини зателефонували невідомі люди, які представились працівниками міліції та він змушений був вийти на вулицю, де незнайомі особи, погрожуючи йому, наділи кайданки та посадивши до машини, відвезли у Ківерцівський відділ міліції. За кермом вказаної машини перебував раніше незнайомий йому ОСОБА_1 У відділку міліції незнайомі чоловіки погрожували йому та змусили зізнатися у вчиненні злочину. До подій, які зазначені в обвинувальному акті, він не має жодного відношення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, його винність у інкримінованому органами досудового розслідування злочині, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що приблизно у червні 2015 року на Варшавському ринку у м.Луцьку, де в магазині разом із дружиною торгують спортивним одягом, він познайомився із ОСОБА_3, який запропоновував придбати у нього долари США, на що він погодився і купив їх у нього. Пізніше ще декілька разів ОСОБА_3, приходив до нього і продавав долари США, а тому він дав йому свій номер мобільного телефону для зв'язку. 13 серпня 2015 року ОСОБА_3 зателефонував йому і сказав, що має 32700 доларів США, що на той час становило 749484 грн., тому сказав приїхати на адресу його проживання, а саме, в АДРЕСА_1. Про те, що їде на цю адресу із грошима він повідомив своєму зятю ОСОБА_6 Прибувши на цю адресу, близько 15 год., він привіз із собою гривні для купівлі доларів США, які позичив у знайомих. Він, разом із ОСОБА_3, зайшов до кухні, де останній сів за стіл, перерахував гроші, записавши їх суму на аркуші паперу, та поклавши гроші в поліетиленовий пакет, вийшов в іншу кімнату. При цьому, він чув як у ванній кімнаті працювала пральна машина, а ОСОБА_3 закрив двері до кімнати, тому він підійшов до них та попросив відчинити, однак ніхто не відчиняв, тому застосувавши силу вибив їх. Після цього, він побачив, що ОСОБА_3 у кімнаті не було, а на балконі було відкрите вікно, а тому зрозумів, що той через вікно втік з грошима в невідомому йому напрямку. Також вистрибнув через балкон на вулицю, однак ОСОБА_3 вже не бачив. Намагався дзвонити на мобільний номер телефону ОСОБА_3, проте той був вже виключений. Після цього, він подзвонив до ОСОБА_6 і розповів про вчинений відносно нього злочин, останній викликав міліцію. Пізніше прибули працівники міліції та мати господарки квартири, яка відчинила її, де проводився, в тому числі, за його участі та понятих огляд місця події. Підтвердив, що саме ОСОБА_3, який на даний час знаходиться на лаві підсудних є тією особою, яка шахрайським шляхом заволоділа його коштами. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив суворо покарати ОСОБА_3 за вчинене шахрайство, стягнути з нього в його користь майнову та моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що разом з чоловіком ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на першому поверсі. Цю квартиру здала в оренду особі, яка на даний час знаходиться на лаві підсудних на 1 рік, яка назвалась ОСОБА_9 і пред'явила їй паспорт на вказане прізвище. Приблизно в серпні 2015 року поїхала з сім`єю на відпочинок закордон, де отримала на мобільний телефон дзвінок від ОСОБА_10 і працівника міліції, і їй повідомили, що в квартирі щось трапилось, і чи можна, щоб працівники міліції зайшли до неї і провели огляд, на що вони дали дозвіл. ЇЇ мама ОСОБА_11 взяла ключі з квартири, де вони разом проживають і передала їх ОСОБА_10 для відкриття дверей квартири і заходження до неї та проведення її огляду.

Допитаний в суді як свідок ОСОБА_6 показав, що потерпілий ОСОБА_1 є його колишнім тестем. Влітку 2015 року він одного разу бачив ОСОБА_3 біля контейнера на базарі, де торгує ОСОБА_1, той здійснював обмін валюти. Йому стало відомо від ОСОБА_1, що ОСОБА_3 декілька разів обмінював для нього гривні на долари США. Одного разу ОСОБА_1 повідомив, що їде в с. Прилуцьке до чоловіка, який раніше міняв гроші на ринку, для купівлі доларів США у нього. Згодом на його номер телефону передзвонив ОСОБА_1 і сказав, що чоловік, що раніше міняв долари США на ринку, заволодів його коштами в сумі близько 750000 грн. Просив приїхати до нього і передзвонити в міліцію, що він і зробив. Прибувши на місце вчинення злочину, був залучений свідком, заходив з працівниками міліції до квартири і проводили огляд. Ствердив, що саме особа, яка знаходиться на лаві підсудних є тією особою, що раніше здавала долари США ОСОБА_1 Вказав, що користується мобільним номером телефону НОМЕР_1.

Крім цього, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України об'єктивно підтверджується також і іншими зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, зокрема, рапортом інспектора - чергового Луцького МВ УМВС України у Волинській області Гордун Б.М. від 13 серпня 2015 року з приводу надходження цього ж дня о 15 год. 13 хв. в чергову частину по телефонній спецлінії № 102 повідомлення від гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_4, контактний телефон НОМЕР_1 про те, що по АДРЕСА_1, поблизу ТЦ "Глобус", н/о заволоділа сумкою у візуально знайомого, який зареєстровано 13 серпня 2015 року за № 18487 в журналі Єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Із картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, складеної оперативним черговим ОСОБА_14, зареєстрованої 13 серпня 2015 року за № 3820 в журналі Єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області слідує, що того ж дня о 15 год. 55 хв. від о/ч Луцького МВ по телефону надійшло повідомлення про зареєстроване у них повідомлення гр. ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_4, контактний телефон НОМЕР_1, про те, що до нього передзвонив знайомий, жит. АДРЕСА_5 та повідомив про заволодіння знайомим його грошима. На місце події направлено СОГ.

Крім того, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується)від 13 серпня 2015 року вбачається, що слідчим СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області Левчуком Д.Р. відібрано заяву ОСОБА_1, який повідомив, що 13 серпня 2015 року, близько 15 год., перебуваючи у квартирі, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 візуально знайомий заволодів відкрито грошовими коштами у сумі 749484 грн.

Вказана обставина з приводу надходження вищевказаного повідомлення ОСОБА_6, а вподальшому надходження усної заяви від ОСОБА_1 стверджується і витягом "АРМОР" із відомостями про реєстрацію цієї події та направлення інформації телеграмами до УМВС України у Волинській області та формуванням відповідних зведень, внесення відомостей до ЄРДР, а також показаннями свідка ОСОБА_6, в яких той підтвердив сам факт його звернення на телефону лінію № 102 з мобільного телефону про подію, що мала місце в с.Прилуцьке на прохання потерпілого ОСОБА_1

З протоколу огляду місця події від 13 серпня 2015 року та оформлених до нього фототаблиць слідує, що слідчим СВ Ківерцівського РВ Левчуком Д.Р. за участю потерпілого ОСОБА_1, понятих ОСОБА_6, ОСОБА_10, експерта ОСОБА_17, а також представника власника квартири ОСОБА_7 - її матері ОСОБА_18, у якої попередньо одержано письмовий дозвіл на проведення такого огляду, оглянуто квартиру АДРЕСА_1 де зафіксовано, що дана квартира знаходиться в п'ятиповерховому багатоквартирному будинку в під'їзді № 3 на першому поверсі, в якій загальна обстановка не порушена, проте в коридорі виявлено пошкодження дверної коробки, у місцях кріплення замка, виривання дверної частини з металевим фіксатором, які ведуть в спальню, з якої ліворуч від входу знаходиться вихід на балкон, двері до якого відчинені, а на балконі також відчинено вікно, яке веде до вулиці у двір, при цьому, з місця події вилучено зошит в клітину з цифровими записами, 16 грн. різними банкнотами, сторінки №№ 15, 16, 22, 21 газети "Афіша Волині", договір оренди квартири на 4 арк., а також сліди пальців рук з різних кімнат та предметів в даній квартирі, які упаковані в спеціалізовані пакети.

При цьому, допитана як свідок ОСОБА_7 в суді підтвердила законність та добровільність огляду її спільної з чоловіком власності, оскільки попередньо надала дозвіл працівникам міліції оглянути квартиру, про що повідомила телефоном. На час вчинення злочину вона разом із сім`єю перебувала закордоном.

Актом про застосування службової собаки за кличкою "Дік" та план - схемою руху службової собаки по запаховому сліду від 13 серпня 2015 року, яким підтверджується маршрут руху особи від вікна балкону на першому поверсі будинку АДРЕСА_1

Із договору оренди квартири від 09 червня 2015 року слідує, що його укладено між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії СС 768390, виданий 18 червня 1999 року Калушським ГО УМВД, жителем АДРЕСА_6, на оренду квартири АДРЕСА_1

Відповідно до технічного паспорту, виданого КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 24 березня 2014 року, замовником технічної документації на квартиру АДРЕСА_1 є ОСОБА_8

Факт укладення даного договору від імені чоловіка ОСОБА_8 підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 із особою, яка представилась їй анкетними даними, що в ньому зазначені, при цьому, впізнала в суді, що цією особою, з якою укладалось такий договір є ОСОБА_3, який знаходиться на даний час на лаві підсудних, хоча на моменту укладання договору він пред'являв паспорт на інше прізвище із його фотокарткою.

Як вбачається з висновку дактилоскопічної експертизи № 714 від 14 вересня 2015 року на вилучених під час огляду квартири на зошиті в клітину з цифровими записами, 16 грн. різними банкнотами, сторінках №№ 15, 16, 22, 21 газети "Афіша Волині" слідів рук не виявлено, однак, на договорі оренди квартири виявлено два сліди пальців рук та один слід руки, які не придатні для ідентифікації особи,

За висновком дактилоскопічної експертизи № 713 від 14 вересня 2015 року два сліди пальців рук та один слід долоні лівої руки, що вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_1 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), чотири сліди пальців рук та один слід руки не придатні для ідентифікації за ними особи, один слід пальця руки та один слід лівої долоні руки залишені великим пальцем правої руки та долонею лівої руки ОСОБА_1, інший же один слід пальця руки залишений іншою особою.

Таким чином, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.

Водночас, колегія суддів погоджується із доводами сторони захисту про допущені слідчим, прокурором окремі порушення вимог кримінального процесуального закону в ході досудового досудового розслідування даного кримінального провадження.

Так, постановою слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України Здунюка Б.С. погодженою з прокурором Мельником А.О. 20.08.2015 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України було зупинено.

Постановою від 07.09.2015 року слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України Здунюка Б.С. відновлено досудове розслідування даного кримінального провадження, однак при цьому слідчим не виконані вимоги ч.3 ст.282 КПК України, а саме не внесено відомості про відновлення досудового розслідування до ЄРДР (що вбачається із фотознімку інформації про рух кримінального провадження №12015030100000625).

Також в матеріалах кримінального провадження наявна постанова слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України Здунюка Б.С. про зупинення досудового розслідування від 08.09.2015, яка не погоджена з прокурором та відомості про прийняття якої також не внесені до ЄРДР (що стверджується фотознімком інформації про рух кримінального провадження №12015030100000625).

Із врахуванням наведеного, оскільки постанова слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України Здунюка Б.С. від 07.09.2015 року про відновлення досудового розслідування не внесена до ЄРДР, а постанова цього ж слідчого про зупинення досудового розслідування від 08.09.2015 не погоджена з прокурором та не внесена до ЄРДР, то колегія суддів приходить до висновку, що вказані процесуальні дії були вчинені слідчим з грубим порушенням вимог КПК України, а саме ч.3 ст.282 КПК України, що тягне за собою наслідком їх недійсність.

Разом із тим, в матеріалах кримінального провадження наявна постанова слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України Бутейка М.М. від 30.10.2015 про відновлення досудового розслідування кримінального провадження №12015030100000625, яка належним чином оформлена та відомості про прийняття якої внесені до ЄРДР, а тому колегія суддів вважає, що саме із вказаної дати зупинене 20.08.2015 року досудове розслідування даного кримінального провадження було відновлене, а тому із врахуванням положень ч.3 ст.219 КПК України слідчим було дотримано строки досудового розслідування, передбачені п.2 ч.1 ст.219 КПК України.

Водночас, враховуючи вищенаведені грубі порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені слідчим, прокурором, а тому колегія суддів визнає недопустимими всі докази отримані стороною обвинувачення в період із зупинення досудового розслідування, а саме - 20.08.2015 по дату, коли воно постановою слідчого було відновлено - 30.10.2015, а саме протокол тимчасовго доступу до речей і документів від 22.09.2015 а також висновок дактилоскопічної експертизи № 1121 від 6 листопада 2015 року, яка була призначена постановою слідчого 02.10.2015.

Водночас, висновки експерта № 713 від 14 вересня 2015 року, № 714 від 14 вересня 2015 року суд вважає допустими доказами, оскільки їх проведення було призначене постановами слідчого від 14.08.2015.

Окрім того, суд визнає неналежним доказом протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 серпня 2015 року, складений слідчим СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області Здунюком Б.С., оскільки в протоколі не зазначено прізвище осіб, які пред'явлені для впізнання на фотознімках під №№ 1-4, а також прізвище особи, яку впізнав потерпілий ОСОБА_1

Водночас, посилання захисника про незаконність проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12015030100000635 слідчими СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області Левчук Д.Р., Здунюк Б.С., а вподальшому слідчим СВ Ківерцівського ВП ГУ Національної поліції у Волинській області Бутейко М.М. є безпідставними та спростовується долученим до нього ж документами, а саме, повідомленням про початок досудового розслідування витягами з ЄРДР, дорученнями на проведення досудового розслідування, тощо.

Поряд з цим, доводи сторони захисту про порушення порядку призначення прокурорів у даному провадженні, спростовується постановою про визначення групи прокурорів від 14 серпня 2015 року.

Порушень під час огляду місця події на думку колегії суддів не допущено, твердження сторони захисту про необхідність отримання ухвали слідчого судді чи суду для такої дії не потребувала, оскільки відбувалось після надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, в рамках КПК України, за погодженням із власниками квартири та їхніми представниками, що стверджується показаннями свідка ОСОБА_7

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює показання обвинуваченого про його непричетність до інкримінованого злочину та вважає їх намаганням уникнути відповідальності за вчинене. Такі його показання повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1, підстав не довіряти яким у суду не має, оскільки вони об`єктивно узгоджуються із показаннями безпосередньо допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та дослідженими письмовими доказами, та в сукупності повністю відтворюють всі обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні коштами (чужим майном), шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.190 КК України.

Водночас з обвинувачення ОСОБА_3 слід виключити кваліфікуючу ознаку зловживання довірою, оскільки такий злочин вчинено шляхом обману і таку кваліфікуючу ознаку зайво вмінено прокурором.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує перебування на його утриманні матері - ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_10,відомості про його стан здоров'я, зокрема те, що на обліках у лікарів психіатра та нарколога не значився і не перебував, інформацію про те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, за аналогічний корислий злочин,хоча судимість в порядку ст. 89 КК України погашена, його позитивні характеристики.

Також призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує і конкретні обставини кримінального провадження, спосіб заволодіння майном потерпілого, суму викраденого, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті кримінального закону, за яким він притягується до відповідальності, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Зокрема, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному розмірі на користь потерпілого ОСОБА_1 суму майнової шкоди в сумі 749484 грн, яка на даний час не відшкодована.

При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину щодо нього, глибину фізичних і душевних його страждань, вимушені зміни у його житті, постійне перебування у тяжкому та напруженному моральному і емоційному становищі, погрішення стосунків із діловими партнерами, інші обставини справи, вимоги розумності і справедливості і оцінює їх в розмірі 30 000 грн.

Крім цього, на підставі вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 7 від 17 грудня 2015 року.

У відповідності до вимог ст. 122 КПК України суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення трьох дактилоскопічних експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.

Також суд вирішує питання заходу забезпечення кримінального провадження, а саме, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3,, який до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни, оскільки обвинувачений його умови не порушував та прибував за викликами до суду.

На підставі вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_3 в строк основного покарання, термін його попереднього ув'язнення, тобто з дня його фактичного затримання по 08.07.2016, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 209 КПК України визначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатись поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 13 год. 30 жовтня 2015 року змушений був залишатись поряд із службовою особою та в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою, тому момент затримання слід рахувати з цього часу, а не з часу, який вказано в протоколі затримання.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майнана праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді особистого зобов'язання.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме з 30 жовтня 2015 року по 08 липня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 749484 (сімсот сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. та моральну шкоду в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., а також витрати, понесені потерпілим на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення трьох дактилоскопічних експертиз в сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 04 коп. кожна, а всього, на загальну суму 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 12 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Судді