Ухвала суду № 62962198, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Національного авіаційного університету на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/13437/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Кицюк В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету (далі - НАУ), третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ на підставі ст.7 КЗпП України, п.3 ст.54 Закону України «Про освіту», ст.4 Закону України «Про вищу освіту» у зв'язку із порушенням встановлених правил прийняття на роботу за конкурсом згідно наказу від 03 грудня 2015 року під №1077/к за підписом в.о. ректора Національного авіаційного університету ОСОБА_3, і поновлено його на посаді директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання Національного авіаційного університету з 03 грудня 2015 року.

Стягнуто з НАУ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 105 061,32 грн. за вирахуванням обов'язкових платежів.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з НАУ в дохід держави судовий збір в сумі 1 537,81 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення з НАУ на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в розмірі 10 506,13 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах НАУ подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що процедура проведення конкурсу на призначення ОСОБА_2 директором Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ була грубо порушена, не підтверджена належними документами та не відповідала вимогам, встановленим Законом та нормативними документами НАУ. Зокрема, на зборах трудового колективу Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ ОСОБА_2 на посаду директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ не обирався, що є порушенням положень ст. 36 Закону України «Про вищу освіту». Також зазначає, що вченою радою інституту заочного та дистанційного навчання на чолі з колишнім проректором ОСОБА_6, якого незаконно було призначено на посаду голови вченої ради, було прийнято незаконне рішення щодо обрання ОСОБА_2 на посаду директора інституту заочного та дистанційного навчання. Звертає увагу на те, що рішення Вченої ради НАУ вводиться в дію рішенням керівника вищого навчального закладу, разом з тим, відповідного наказу колишнього ректора НАУ ОСОБА_7 про введення в дію зазначеного рішення Вченої ради не було, а тому останнє не набуло чинності. Вважає висновки суду першої інстанції щодо звільнення ОСОБА_2 в період його тимчасової непрацездатності помилковими, оскільки в день звільнення останній перебував на робочому місці.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 в інтересах НАУ апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 з 1975 року працює в Київському міжнародному університеті цивільної авіації, який в подальшому Указом Президента України від 11 вересня 2000 року №1059/2000 перейменовано в НАУ (а.с.21).

01 серпня 2011 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду професора кафедри технологій аеропортів Аерокосмічного інституту НАУ з укладенням строкового трудового договору.

08 серпня 2011 року ОСОБА_2 був переведений на посаду професора кафедри технологій аеропортів Аерокосмічного інституту НАУ з укладенням строкового трудового договору на умовах контракту.

01 липня 2014 року позивач переведений на посаду заступника директора з заочної форми навчання та організаційних питань Інституту заочного та дистанційного навчання (а.с.23).

12 червня 2015 року ОСОБА_2, як заступника директора з заочної форми навчання та організаційних питань Інституту заочного та дистанційного навчання, переведено наказом ректора ОСОБА_7 №408/к у зв'язку з обранням за конкурсом на посаду директора Інституту заочного та дистанційного навчання на 5років з 01 липня 2015 року по 30 червня 2020 року за контрактом (а.с.10).

Згідно витягу з протоколу засідання Вченої ради від 10 червня 2015 року №8 таке переведення відбулося за наявності згоди Вченої ради за результатами проведеного конкурсу на заміщення посади директора Інституту заочного та дистанційного навчання (а.с.12).

17 червня 2015 року між НАУ та ОСОБА_2 було укладено контракт №22к, згідно якого позивача прийнято на посаду директора Інституту заочного та дистанційного навчання на строк з 01 липня 2015 року по 30 червня 2020 року (а.с.11).

01 вересня 2015 року змінено назву інституту на Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання (а.с.24).

03 грудня 2015 року позивача звільнено з роботи на підставі наказу в.о. ректора ОСОБА_3 з посади директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання у зв'язку із порушенням правил прийняття на роботу за конкурсом, ст. 7 КЗпП України, п. 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» та ст. 43 Закону України «Про вищу освіту» (а.с.16).

Вважаючи, що він був звільнений незаконно, 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ НАУ від 03 грудня 2015 року №1077/к про звільнення його з роботи, поновити його на раніше займаній посаді директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 грудня 2015 року по час ухвалення рішення у справі.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, визнав незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ згідно наказу від 03 грудня 2015 року під №1077/к, поновив його на роботі з 03 грудня 2015 року та стягнув з НАУ середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 105 061,32 грн. за вирахуванням обов'язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, п. 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» визначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про вищу освіту» керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років з урахуванням пропозицій факультету (навчально-наукового інституту). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про вищу освіту» керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу за поданням вченої ради вищого навчального закладу або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу, умов контракту.

Відповідно до п. 5.1.1 Статуту НАУ безпосереднє управління діяльністю НАУ здійснює ректор, який діє на засадах поєднання єдиноначальності та колективних рішень, напрацьованих радами, зборами, конференціями тощо в межах своєї компетенції згідно із Статутом та законодавством.

Наймання на роботу і звільнення проректорів, керівників структурних підрозділів здійснюється за наказом ректора на умовах, передбачених законодавством та Статутом.

Відповідно до п.5.3.4 Статуту НАУ директор навчально-наукового інституту (ННІ) обирається Вченою радою НАУ строком на 5 років з урахуванням пропозиції ННІ. Ректор НАУ укладає з директором ННІ контракт терміном на 5 років.

Директор ННІ може бути звільнений з посади ректором з підстав, визначених трудовим законодавством, а також за порушення Статуту НАУ, Положення про інститут та умов контракту на підставі рішення Вченої ради НАУ. Також директор ННІ може бути звільнений з посади у зв'язку із прийняттям рішення про його відкликання конференцією трудового колективу ННІ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 був переведений на посаду директора Інституту заочного та дистанційного навчання наказом ректора НАУ №408/к 12 червня 2015 року за поданням Вченої ради за результатами проведеного конкурсу на заміщення посади директора Інституту. Статутом не передбачено повноважень ректора університету на звільнення директора ННІ з власної ініціативи.

Звільняючи ОСОБА_2 із займаної посади, НАУ не було дотримано порядку звільнення працівників, передбаченої КЗпП України. Крім того, в день звільнення позивач був на лікарняному.

В свою чергу, відповідачем не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про незаконність звільнення ОСОБА_2 з посади директора Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ згідно наказу від 03 грудня 2015 року під №1077/к, та враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України поновив його на роботі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів відхиляє посилання представника НАУ на те, що конкурс на призначення ОСОБА_2 директором Навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання НАУ був проведений з порушенням процедури, рішення вченої ради щодо обрання ОСОБА_2 на посаду директора інституту заочного та дистанційного навчання є незаконним, оскільки ним не було надано доказів на підтвердження вказаних обставин до суду першої інстанції.

Доводи скарги про те, що в день звільнення ОСОБА_2 був на робочому місці не спростовують висновків суду першої інстанції щодо безпідставності звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнаним обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано документ про його тимчасову непрацездатність.

Відповідачем не доведено факту підробки або незаконного видання позивачу в день звільнення листка непрацездатності.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Національного авіаційного університету відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль