Ухвала суду № 62961673, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5409/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника позивача: Дубчака С.Є.,

представника відповідача: Норця В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року,-

У с т а н о в и в:

ПАТ «Укрнафта» звернулося у суд з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18 лютого 2015 року №3 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків ПАТ «Укрнафта».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу у розмірі 94 764 546,73 грн., що зазначена в оскаржуваному рішенні, виникла на підставі самостійно визначеного позивачем зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за листопад-грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року, яке не було сплачено останнім у встановлений строк, та беручи до уваги, що вказаний розмір податкового боргу перевищує 5 мільйонів гривень, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до положень пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто правомірно.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що 28 лютого 2014 року ПАТ «Укрнафта» подало до контролюючого органу податкову декларацією з податку на прибуток за 2013 рік №9090976603, у якій самостійно визначило розмір авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають щомісячній сплаті у березні-грудні 2014 року, січні-лютому 2015 року, у розмірі 34 500 852 грн.

У зв'язку із несплатою позивачем грошового зобов'язання за листопад-грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року, самостійно визначеного у вказаній декларації, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення у позивача виник податковий борг у розмірі 94 764 546,73 грн., з яких 91 614 790,00 грн. основне зобов'язання, решта - пеня.

18 лютого 2015 року відповідачем прийнято рішення №3 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу ПАТ «Укрнафта» у розмірі 94 764 546,73 грн. шляхом стягнення безготівкових коштів за правилами пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. На підставі вказаного рішення контролюючим органом оформлено та направлено обслуговуючому банку інкасові доручення від 12 березня 2015 року на суму 94 764 546,73 грн., у яких вказано призначення платежу: « 141;00135390;11024000 погашення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств».

ПАТ «Укрнафта», вважає, що у контролюючого органу не було підстав для прийняття спірного рішення, оскільки у позивача в 2014 році обліковувалася переплата з податку на прибуток у сумі 346 832 175 грн., тобто, на думку позивача, наявні зобов'язання держави перед ним.

Обговорюючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, тимчасово, до 01 липня 2015 року, встановлено особливості застосування деяких норм цього Кодексу та передбачено додатковий механізм погашення податкового боргу платників податків.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 01 липня 2015 року, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках, рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, для стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наявності сукупності певних умов, а саме: виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Таким чином, надаючи оцінку рішенню податкового органу про стягнення безготівкових коштів за правилами пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, необхідно встановити наявність чи відсутність зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань,

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, значення має наявність у платника податків будь-якого боргу незалежно від виду податку (збору).

Частиною 2 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області, у зв'язку із неповною та несвоєчасною сплатою ПАТ «Укрнафта» самостійно задекларованих грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та утворенням станом на 25 травня 2015 року податкового боргу у загальній сумі 1 043 780 827,17 грн. складено та направлено ПАТ "Укрнафта" податкову вимогу від 31 серпня 2014 року №13-25 про сплату вказаного боргу. У зв'язку з не сплатою зазначеної суми заборгованості, цим контролюючим органом подано позов до суду про стягнення податкового боргу (згідно рішення у справі № 826/11519/15, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року у справі №826/11519/15 (К/800/44281/15) позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до ПАТ «Укрнафта» про стягнення податкового боргу задоволено та стягнуто з відповідача податковий борг в загальній сумі 1 043 780 827,17 грн.

Отже, на момент прийняття відповідачем у даній справі оскаржуваного рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків, за позивачем обліковувався перед державою непогашений податковий борг у розмірі 1 043 780 827,17 грн., що не спростовано ПАТ «Укрнафта» ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

До того ж, докази, які б свідчили про наявність зобов'язань держави про повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань у розмірі, який би перевищував вказаний податковий борг позивача, матеріали справи не містять.

Отже, сума податкового боргу у розмірі 94 764 546,73 грн., що зазначена в оскаржуваному рішенні, виникла на підставі самостійно визначеного позивачем зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, яке не було сплачено останнім у встановлений строк.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що спірна сума податкового боргу у розмірі 94 764 546,73 грн., покладена в основу оскаржуваного рішення, виникла у зв'язку із несплатою позивачем грошового зобов'язання з авансового внеску за листопад - грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року, що підтверджується обліковою карткою платника податку (а.с. 134 - 145).

У зв'язку із наведеним, посилання позивача в апеляційній скарзі на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2014 року № 826/17075/14, якою зупинено дію вимоги від 31.10.2014 року № 296-25, колегія суддів не приймає до уваги.

Окрім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі №826/17075/14 (К/800/47308/15) у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 31 жовтня 2014 року №296-25 відмовлено повністю.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до положень пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відтак, відповідачем доведено, у відповідності до вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставин, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, правомірність та обґрунтованість спірного рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін, на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 25 листопада 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.