Рішення № 62960409, 18.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2016р. Справа №905/2323/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 03361075 в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ, код ЄДРПОУ 20316981

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ, код ЄДРПОУ 32213475

про стягнення 3532670,43 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2 нач. юр. від.

від відповідача: ОСОБА_3 юрисконс.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва з 01.09.2016р. по 21.09.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ про стягнення суми заборгованості 2682386,41 грн, пені 417314,23 грн, 3% річних 31336,52 грн, інфляційних втрат 401633,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2016р. найменування відповідача та його місцезнаходження змінено з ОСОБА_1 підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ на Комунальне підприємство «Покровськтепломережа», м.Покровськ.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом подання 04.01.2016р. ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» заяви-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 2682386,41 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат, 3% річних та неустойки.

Відповідач у відзиві №10/854 від 15.08.2016р. проти задоволення позову заперечив в частині вимог на суму 915031,57 грн, в тому числі: основного боргу 64747,55 грн, 3% річних 31336,52 грн, інфляційних втрат 401633,27 грн, пені 417314,23 грн, з посиланням на приписи постанови №217 від 18.06.2014р. Кабінету Міністрів України «Про порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки», згідно з якою розподіл коштів, отриманих ОСОБА_1 підприємством «Покровсьтепломережа», здійснюється без згоди останнього.

Водночас, Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» надало заяву №10/891 від 30.08.2016р. про розстрочку виконання рішення суду на 2 роки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобовязання виникають, зокрема, з договору.

Частиною 3 ст.184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За змістом ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.633 вказаного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2016р. ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою, ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою №2498 від 30.09.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, на офіційному сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет, відповідач приєднався до умов договору (персональний ЕІС-код як субєкта ринку природного газу №56XQ0000W5XD7002).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 типового договору останній є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до обєктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою №2494 від 30.09.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з додатком №1 до типового договору розподілу природного газу «Плановий обсяг розподілу природного газу на 2016 рік по КП «Покровськтепломережа» сторони визначили плановий обсяг розподілу природного газу на 2016 рік для відповідача.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до п.6.6 типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем.

Постановою №3165 від 29.12.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Донецькоблгаз» тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами встановлений у розмірі 352,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м.

Як свідчать матеріали справи, на виконання зобовязань, заснованих на типовому договорі та заявці-приєднанні від 04.01.2016р., позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, наступні акти розподілу природного газу:

-б/н від 01.02.2016р. у січні 2016 року обсягом 5011,245 тис. куб. м,

-б/н від 01.03.2016р. у лютому 2016 року обсягом 3608,892 тис. куб. м,

-б/н від 01.04.2016р. у березні 2016 року обсягом 3381,134 тис. куб. м.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обовязок по оплаті отриманих послуг з розподілу природного газу у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 2682386,41 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм підп.1, 3, 4 п.6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача. Розрахунковим періодом за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

За приписами п.6.4 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Як вбачається зі змісту додаткового відзиву №10/1024 від 04.10.2016р. ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа», рахунки №496 від 31.01.2016р. на оплату послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами у січні 2016 року на суму 2121560,69 грн, №917 від 29.02.2016р. на оплату послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами у лютому 2016 року на суму 1527860,52 грн, №1425 від 31.03.2016р. на оплату послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами у березні 2016 року на суму 1431436,90 грн були отримані нарочно начальником виробничо-технічного відділу ОСОБА_4.

Відтак, за висновками суду, з огляду на те, що послуги з розподілу природного газу здійснювались протягом січня-березня 2016 року, а також наявність обставин отримання споживачем рахунків оператора, строк виконання зобовязання з оплати вказаних послуг настав.

Як вбачається з оборотної відомості про стан розрахунків по транспортуванню природного газу з ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа», з урахуванням проведених оплат у лютому 2016 року на загальну суму 615101,92 грн, у березні 2016 року 865341,59 грн, у квітні 2016 року 572427,63 грн, у травні 2016 року 230605,67 грн, у червні 2016 року 114994,89 грн, станом на 01.07.2016р. заборгованість відповідача складала 2682386,41 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2016р. відповідача було зобовязано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

25.08.2016р. ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» до матеріалів справи було надано копії платіжних доручень, які підтверджують проведення оплат на користь відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації на виконання вимог типового договору за період з 01.07.2016р. по 29.07.2016р. на загальну суму 64747,55 грн.

Крім того, ухвалою господарського суду від 21.09.2016р. сторони було зобовязано провести розширену звірку розрахунків (з ініціативи позивача) за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція. Акт звірки надати до суду.

Як вбачається зі змісту підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків між Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації та ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» від 06.10.2016р. станом на 01.10.2016р. заборгованість відповідача за надані послуги з розподілу природного газу складає 2565550,35 грн.

Водночас, відповідно до довідки №17/1226 Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації станом на 18.10.2016р. заборгованість ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» за розподіл природного газу складає 2514378,99 грн.

Наявність заборгованості в сумі 2514378,99 грн відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

При цьому, дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні доручення, з урахуванням змісту акту звірки розрахунків, господарський суд встановив, що часткове погашення боргу у розмірі 70789,60 грн відбулось до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом (04.08.2016р. згідно із штампом вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду), а в сумі 97217,82 грн під час розгляду справи.

Згідно з п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у разі відсутності предмету спору.

З урахуванням того, що заборгованість відповідача перед позивачем на суму 97217,82 грн погашена в процесі розгляду справи, провадження по справі №905/2323/16 стосовно вимог про стягнення основного боргу на вказану суму підлягає припиненню.

Одночасно, в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 70789,60 грн позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги, що проведення ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» часткової оплати товару на вказану суму відбулось до моменту звернення Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації до суду з розглядуваним позовом.

Водночас, враховуючи, що відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати позивачу заборгованості за договором у розмірі 2514378,99 грн до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підприємством «Покровськтепломережа» своїх зобовязань, в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України в цій частині не виконано, внаслідок чого вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобовязання, засновані на типовому договорі та заявці-приєднанні від 04.01.2016р., виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості отриманих послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами у січні-березні 2016 року від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обовязки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» про стягнення суми основного боргу у розмірі 2682386,41 грн підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 2514378,99 грн. Враховуючи приписи п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 97217,82 грн підлягає припиненню. В іншій частині позовних вимог про стягнення основного боргу позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги проведення відповідачем часткової оплати наданих послуг на суму 70789,60 грн до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.2 типового договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 417314,23 грн пені за період з 31.01.2016р. по 06.07.2016р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума пені є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 417314,23 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував 31336,52 грн 3% річних за період з 31.01.2016р. по 06.07.2016р., інфляційні збитки в сумі 401633,27 грн за період з лютого 2016 року по червень 2016 року.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 31336,52 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

За приписами п.3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

За висновками суду, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних збитків, вказаних правил враховано не було, що призвело до безпідставного збільшення інфляційної складової боргу. За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача належить інфляційна складова боргу у розмірі 119659,69 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, зясувавши обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних, інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 119659,69 грн. Крім того, позовні вимоги про стягнення суми пені та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі на визначені позивачем суми, а саме 417314,23 грн та 31336,52 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 52990,06 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам з віднесенням у припиненій частині на відповідача.

Відносно заяви №10/891 від 30.08.2016р. відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 2 роки, суд зазначає про наступне:

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач вказує на те, що Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» засноване Красноармійською міською радою, є підконтрольним раді і підзвітним її виконавчому комітету, метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії щодо забезпечення теплової енергії, пари та гарячої води на платній основі підприємствам, установам, організаціям, приватним підприємцям та іншим субєктам підприємницької діяльності і населенню тощо. Згідно балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.06.2016р. дебіторська заборгованість ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» складає 32681 тис. грн., кредиторська заборгованість 65508 тис. грн.

Відповідно до наказу №97 від 23.03.2016р. встановлено чотирьохденний робочий тиждень з 01.06.2016р. строком на 4 місяці керівникам, спеціалістам та службовцям, працівникам, які працюють за графіком пятиденного робочого тижня.

На підтвердження своєї заяви відповідачем представлено до матеріалів справи план подолання наслідків важкої фінансової ситуації №02/2-887 від 29.08.2016р., наказ №97 від 23.03.2016р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016р.

За висновками суду, негайне виконання рішення суду від 18.10.2016р. може призвести до блокування роботи відповідача, призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є боржниками ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» що, в свою чергу, може мати наслідком загрозу повного виконання відповідного судового акту.

У заяві №10/891 від 30.08.2016р. Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» просило розстрочити виконання рішення на два роки. Проте, з урахуванням матеріальних інтересів стягувача, а також з огляду на те, що обставини, які слугують підставою для розстрочки, можуть змінитись значно раніше цього строку, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення на 3 місяці починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили з щомісячним платежем у розмірі 1043462,68 грн.

Таким чином, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що негайне виконання рішення є ускладненим, враховуючи матеріальні інтереси позивача, суд вважає можливим надання розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. по справі №905/2323/16 на три місяці, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили з щомісячним платежем у розмірі 1043462,68 грн, внаслідок чого заява №10/891 від 30.08.2016р. ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ до ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ про стягнення суми заборгованості 2682386,41 грн, пені 417314,23 грн, 3% річних 31336,52 грн, інфляційних втрат 401633,27 грн, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа» (85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Захисників України, буд.4А, код ЄДРПОУ 32213475) на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, буд.1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Артема, буд.154, код ЄДРПОУ 20316981) основний борг в сумі 2514378,99 грн, пеню 417314,23 грн, 3 % річних 31336,52 грн, інфляційні витрати 119659,69 грн, а також судовий збір в сумі 47698,61 грн.

Розстрочити виконання рішення від 18.10.2016р. господарського суду Донецької області по справі №905/2323/16 на три місяці, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили, з щомісячним платежем у розмірі 1043462,68 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження по справі в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ в особі відокремленого структурного підрозділу Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ суми основного боргу у розмірі 97217,82 грн припинити.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 18.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.10.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця