Рішення № 62956791, 23.11.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4748/16-ц

Провадження № 2/500/2708/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Адамова А.С.

при секретарі Хачатрян А.Т.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі №34 будинку №38 по пр.-ту Миру в м. Ізмаїл Одеської області, послугами з централізованого опалення, які надає позивач користується, отже повинен сплачувати прийняті послуги згідно Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі-Правила). Зазначає, що 07.06.2006 року між КП «ТМ ІТКЕ» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до якого відповідач зобовязаний оплачувати надані послуги з централізованого опалення не пізніше 20 та 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Також, згідно Додатку до договору від 07.06.2006 року ОСОБА_2 зобовязаний сплачувати послуги по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж. Проте ОСОБА_2 порушив свої обовязки щодо проведення щомісячних розрахунків за теплопостачання, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01.10.2013р. по 31.07.2016р. за послуги з централізованого опалення в розмірі 4987,45 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 193,12 грн. У звязку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 4987,45 грн. та заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 193,12 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги та обставини позову не визнав. Пояснив, що він відключився від централізованого теплопостачання, радіатори в квартирі відсутні, та 29.09.2009р. він звернувся до відповідача із заявою про відмову від послуг ПП «Ізмаїльське ІТКЕ» та розірвання договору. У цієї ж заяві він вказав, що відключився від опалення квартири. Йому не було повідомлено, що для відключення від централізованого теплопостачання необхідно отримати висновок міжвідомчої комісії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 07.06.2006 року між КП «ТМ ІТКЕ» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до якого відповідач зобовязаний оплачувати надані послуги з централізованого опалення не пізніше 20 та 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Також, згідно Додатку до договору від 07.06.2006 року ОСОБА_2 зобовязаний сплачувати послуги по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж.

На імя ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок №1315, згідно якого за період з 01.10.2013р. по 31.07.2016р. за відповідачем рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4987,45 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 193,12 грн.

Розрахунки за послуги з централізованого опалення проводиться згідно тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1 від 06.01.2011 року та витягів з постанови НКРЕКП № 146 від 17.10.2014 р. та №1171 від 31.03.2015р., а за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення згідно рішень виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1555 від 25.11.2004р. та № 461 від 07.06.2013р.

29.09.2009р. ОСОБА_2 звернувся на імя начальника КП «ТМ ІТКЕ» із заявою про розірвання договору про надання послуг з теплопостачання у звязку із відключенням від мереж теплопостачання.

23.10.2009р. представниками КП «ТМ ІТКЕ» складено акт №537 про порушення порядку відключення від системи централізованого опалення, яким встановлено, що відключення квартири №34 будинку №38 по пр.-ту Миру в м. Ізмаїл Одеської області від централізованого опалення було проведено ОСОБА_3 самовільно.

На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України та п. 30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідач зобовязаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо), послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування,поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) та на послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Отже послуги по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж опалення є одним із видів комунальних послуг.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМ України від 03.10.2007 року №1198, передбачено, що споживач теплової енергії зобовязаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила) та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 (далі Порядок).

Відповідно до п.25 вказаних Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно п.26 вказаних Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії наведено в додатку 1).

Згідно п.2.1 Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Відповідно до п.2.2 Порядку, комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання.

В свою чергу, відповідно до п.п. 2.5, 2.6, 2.7 зазначеного Порядку відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Таким чином, Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення містить в собі імперативні норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів. Вищезазначеним нормативним актом передбачено відключення від мереж централізованого опалення шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення, а не до керівництва теплопостачальної організації. У разі незгоди з відповідною відмовою Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення, даний спір має вирішуватися в судовому порядку судом, який уповноважений розглядати справи, стороною в яких виступає орган місцевого самоврядування.

Як вбачається з акту №537 від 23.10.2009р. та не заперечується відповідачем, відключення квартири №34 будинку №38 по пр.-ту Миру в м. Ізмаїл Одеської області від централізованого опалення було проведено ОСОБА_3 самовільно, тобто без отримання відповідного дозволу та затвердження Міжвідомчою комісією з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення.

Крім того, як зазначено в Роз'ясненнях Департаменту систем життєзабезпечення житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.02.2015р. щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках, при проектуванні будинку закладається централізоване теплопостачання згідно з вимогами державних будівельних норм з питань влаштування систем опалення - всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку і будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) порушує права інших мешканців. Саме тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено. Крім того, згідно з Цивільним кодексом України система опалення відноситься до сантехнічного обладнання і належить мешканцям на праві спільної сумісної власності, якщо вона обслуговує більше однієї квартири. Змінення системи опалення порушує права інших співвласників. Отже, запровадження права споживача на відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води можливе лише за умови комплексного урахування технічних, економічних та правових аспектів вирішення цього питання. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання відключення від мереж централізованого опалення відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, які мають сприяти оптимальному розвитку систем теплопостачання на відповідній території.

Відповідно до Листа від 02.11.2009р. №11/13-11631 Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України, оскільки оплата послуг за централізоване теплопостачання нараховується відповідно до проектного навантаження будинку (яке при незаконному відключенні окремих квартир не змінюється), припинення нарахування оплати за опалення таких квартир технічно та юридично не можливе.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КП виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобовязаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Таким чином, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Отже, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 не дотримався передбаченого законом порядку відключення житлового приміщення від мереж централізованого опалення, а також з огляду на те, що багатоквартирний будинок №38 по пр. Миру в м. Ізмаїлі забезпечується централізованим опаленням, враховуючи факт існування особового рахунку по квартирі відповідача, та тривале існування зобовязальних відносин між теплопостачальним підприємством та відповідачем, у КП «ТМ ІТКЕ» відсутні правові підстави для припинення нарахувань за відповідні послуги згідно діючих тарифів. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки КП «ТМ ІТКЕ», навпаки, наведені обставини, які доводять відсутність вини і протиправності дій зі сторони КП «ТМ ІТКЕ». До постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові від споживання споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі позивач із заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та облаштування індивідуального (автономного) теплопостачання та гарячого постачання не звертався, що не заперечується самим позивачем. Акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі за вищевказаною адресою не затверджувався та не видавався.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, в постанові від 11.11.2015р. по справі №6-1706цс15.

При цьому, згідно ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Підстав відступати від вказаної правової позиції суд не вбачає.

Не приймаються до уваги твердження відповідача, що його не було повідомлено про необхідність узгодження відключення його квартири від теплопостачання із міжвідомчою комісією по розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, з огляду на те, що це не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за послуги з централізованого опалення. Обовязок такого повідомлення не покладено законодавством на позивача.

Також не впливають на обґрунтованість позовних вимог твердження відповідача що ним не підписувався договір на теплопостачання та ним подавалась заява про розірвання вказаного договору. По-перше, відповідачем не надано доказів того, що договір від 07.06.2006р. разом із додатком ним не підписувався, а по-друге теплопостачання підлягає сплаті незалежно від укладення письмового договору про надання послуг, з огляду на наявність фактичних договірних відносин. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, в постанові від 18.11.2015р. по справі №6-582цс15, в постанова від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 57 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач не дотримався встановленого законом порядку відключення житлового приміщення від мереж централізованого опалення, ним не надано суду відповідних дозвільних документів щодо відключення квартири №34, розташованої за адресою: по пр. Миру, 38 в м. Ізмаїлі Одеської області, від мережі централізованого опалення, у зв'язку із чим, він вважається споживачем послуг з централізованого опалення, а тому у КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» відсутні правові підстави для припинення нарахувань за послуги централізованого опалення згідно діючим тарифам.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача борг за послуги з централізованого опалення у розмірі 4987,45 грн. та заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 193,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (Одеська область, м.Ізмаїл, пр. Миру (Леніна), б. 38, кв.34, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 4987,45 (чотири тисячі девятсот вісімдесят сім гривень сорок пять копійок) грн. та заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 193,12 (сто девяносто три гривні двонадцять копійок) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 (Одеська область, м.Ізмаїл, пр. Миру (Леніна), б. 38, кв.34, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 1373,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2016р.

Суддя: ОСОБА_4