Рішення № 62955955, 22.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 132/1756/14-ц Провадження № 22-ц/772/3130/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2014 року в справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

В червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.07.2012 року та Договору відступлення прав вимоги від 27 липня 2012 року, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року, № CL В02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3.

Згідно Кредитного договору № CL-В00/029/2007 року від 06.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав відповідачу кредит в сумі 14850,60 доларів США із строком повернення до 05.08.2013 року.

Зобовязання по кредитному договору відповідачем ОСОБА_3 не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Станом на 28.05.2014 року, заборгованість відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року перед позивачем становить 3524,32 доларів США, що на 28.05.2013 року еквівалентно 41414,63 грн. Також станом на 28.05.2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 151164,12 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобовязань відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року було укладено договір поруки № SR-В00/029/2007 від 06.08.2007 року між банком та ОСОБА_2

Крім того, згідно кредитного договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав відповідачу кредит в сумі 22603,27 доларів США зі строком повернення до 6 квітня 2015 року.

Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти в строки, зазначені в кредитному договорі -2, а також сплатити плату за користування кредитом. Однак зобовязання по кредитному договору-2 відповідачемОСОБА_3 також не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

На підставі умов кредитного договору-2, позивач вимагав від ОСОБА_3 повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобовязання. Вимога позивача станом на момент подання позову не виконана.

Станом на 28.05.2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_3по кредитному договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року перед позивачем становить 12935,57 грн. доларів США, що на 28.05.2014 року еквівалентно 152007,17 грн. Також станом на 28.05.2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 554828,53 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобовязань відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року укладено договір поруки № SR-В02/036/2008 від 09.04.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 Поручитель прийняла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_3 його зобовязань перед позивачем за кредитним договором.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Таким чином, своєю неправомірною бездіяльністю відповідачі порушили прийняті ними зобовязання, встановлені в кредитних договорах та договорах поруки, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року в сумі 82526,72 грн. (вісімдесят дві тисячі пятсот двадцять шість грн.) 72 коп., з яких 41112,86 грн. залишок заборгованості за кредитом та 301,76 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, суму пені в розмірі 41112,86 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року в сумі 296675,78 грн. (двісті девяносто шість тисяч шістсот сімдесят пять грн. 78 коп., з яких 144668,61 грн. залишок заборгованості за кредитом, 7338,56 заборгованість за нарахованими відсотками, сума пені в розмірі 144668,61 грн.

Вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судового збору в сумі 3654,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначила, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про солідарне стягнення заборгованості з обох відповідачів взагалі не встановлював чи перейшло до позивача право вимоги за договорами поруки, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, чи підтверджується такий перехід доказами, наданими позивачем. Також районним судом не застосовано ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк виконання основного зобовязання за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007р. 05.08.2013р., а ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося з позовом до суду лише 04.06.2014р., тобто після закінчення шестимісячного строку, зазначеного у вищевказаній статті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та зявилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

По справі встановлено, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.07.2012 року та Договору відступлення прав вимоги від 27 липня 2012 року, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року, № CL В02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 (а.с.20-29).

Згідно кредитного договору № CL-В00/029/2007 року від 06.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав відповідачу кредит в сумі 14850,60 доларів США із строком повернення до 05.08.2013 року (а.с.9-12).

Зобовязання по кредитному договору відповідачем ОСОБА_3 не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Станом на 28.05.2014 року, заборгованість відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року перед позивачем становить 3524,32 доларів США, що в еквіваленті на 28.05.2013 року становить 41414,63 грн., з яких залишок заборгованості за кредитним договором в сумі 41112,86 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 301,76 грн. Станом на 28.05.2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 151164,12 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобовязань відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року було укладено договір поруки № SR-В00/029/2007 від 06.08.2007 року між банком та ОСОБА_2 (а.с.15). Згідно умов вказаного договору поручитель прийняла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_3 його зобовязань перед позивачем за кредитним договором.

Договором передбачено, що відповідачі відповідають як солідарні боржники і банк може звернутись з вимогою про виконання боргових зобовязань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Вимогу про погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором було направлено відповідачу ОСОБА_2 за вихідним № 271108 від 27.11.2013 року, яку вона отримала 12.12.2013р. (а.с.34,35), однак у зазначений строк відповідач не виконала умови даної вимоги.

Згідно кредитного договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав відповідачу кредит в сумі 22603,27 доларів США зі строком повернення до 6 квітня 2015 року (а.с.5-7).

Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти в строки, зазначені в кредитному договорі-2, а також сплатити плату за користування кредитом. Однак зобовязання по вказаному кредитному договору відповідачем ОСОБА_3 не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

На підставі умов кредитного договору-2, позивач вимагав від ОСОБА_3 повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобовязання. Вказана вимога позивача станом на момент подання позову не виконана.

Станом на 28.05.2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року перед позивачем становить 12935,57 грн. доларів США, що в еквіваленті на 28.05.2014 року становить 152 007,17 грн., з яких залишок заборгованості за кредитом становить 144668,61 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 7338,56 грн. Крім того, станом на 28.05.2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 554828,53 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобовязань відповідача ОСОБА_3 по кредитному договору № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року було укладено договір поруки № SR-В02/036/2008 від 09.04.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 (а.с.14). Поручитель прийняла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_3 його зобовязань перед позивачем за вказаним кредитним договором. Договором передбачено, що відповідачі відповідають як солідарні боржники і банк може звернутись з вимогою про виконання боргових зобовязань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № CL-В02/036/2008 від 09.04.2008 року за вихідним № 271106 від 27.11.2013 року було направлено відповідачу ОСОБА_2, яку вона отримала 12.12.2013 року (а.с.33,35). Однак в зазначений строк відповідач не виконала умови вказаної вимоги.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, згідно з ст.514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.07.2012 року, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобовязується сплатити на користь продавця винагороду.

Копія Додатку 1 вищевказаного договору купівлі-продажу кредитного портфелю містить відомості про кредитні договори № CL-В00/029/2007 року від 06.08.2007 року, № CLВ02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладені між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», а також договори поруки № SR-В00/029/2007 від 06.08.2007 року, № SR-В02/036/2008 від 09.04.2008 року, укладені між банком та ОСОБА_2 (а.с.28,29).

Таким чином до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за вказаними кредитними договорами.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, у строк (термін) встановлений у зобов'язанні.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

Частиною першою статті 60 ЦПК України встановлено, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з вимогою до неї як до поручителя в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року, а тому порука в цій частині є припиненою, є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України), при застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК України слід ураховувати таке.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як вбачається зі змісту п. 4.1. договору поруки № SR-В00/029/2007 від 06.08.2007 року договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сторони обумовили дату остаточного повернення кредиту по кредитному договору № CL-В00/029/2007 року від 06.08.2007 року - 05.08.2013 року.

Сплив строку, передбаченого нормою ч. 4 ст. 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

Оскільки строк виконання основного зобовязання за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007р. 05.08.2013р., а ТОВ «ОТП Факторинг» звернулося з позовом до суду лише 04.06.2014р., тобто після закінчення шестимісячного строку, зазначеного у вищевказаній статті, а тому зобовязання поручителя ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором є припиненими.

Суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, а тому не застосував до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 559 ЦК України та помилково прийшов до висновку, що позовні вимоги до поручителя ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, якщо суд неправильно застосував норми матеріального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року в сумі 82526,72 грн., є неправильним і таким, що підлягає до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 липня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року в сумі 82526,72 грн. (вісімдесят дві тисячі пятсот двадцять шість грн.) 72 коп., з яких 41112,86 грн. залишок заборгованості за кредитом та 301,76 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, сума пені в розмірі 41112,86 грн., скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-В00/029/2007 від 06.08.2007 року в сумі 82526,72 грн. (вісімдесят дві тисячі пятсот двадцять шість грн.) 72 коп., з яких 41112,86 грн. залишок заборгованості за кредитом та 301,76 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, сума пені в розмірі 41112,86 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_4

Судді: (підпис) ОСОБА_5

(підпис) ОСОБА_6

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.