Рішення № 6295504, 29.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.09 р. Справа № 44/46

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” м. Донецьк, ідентифікаційний код 05409188

про: стягнення збитків, завданих порушенням договірного зобовязання, у розмірі 300026грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_3 (за довіреністю №852 від 20.05.2009р.);

від Відповідача Шипіцин О.В. (за довіреністю б/н від 03.08.2009р.)

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК, п. 7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.09.2009р. на 29.09.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Донецьк (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення суми завданих збитків у розмірі 300026грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором оренди в частині укладання договорів із комунальними підприємствами на надання послуг та забезпечення означеними послугами орендоване приміщення, внаслідок чого за розпорядженням головного санітарного лікаря Петровського району м. Донецька з 14.11.2008р. було зупинено водопостачання, відключена електрична енергія та припинений доступ до каналізації, що призвело до зупинення господарської діяльності Позивача з виробництва шлакоблоку в орендованому приміщенні та збитків у вигляді здійснених витрат з переобладнання орендованого приміщення.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: акт приймання виконаний підрядних робіт за 02.06.2006р.; договір на поставку матеріалів, обладнання і введення в експлуатацію від 13.03.2006р.; кошторисний розрахунок вартості матеріалів, обладнання і введення в експлуатацію від 13.03.2006р.; лист Відповідача про відсутність заборгованості за договором оренди станом на 17.11.2008р.; договір оренди від 12.02.2007р., додаткова угода від 01.03.2008р. та від 01.10.2008р.; договір оренди від 14.02.2006р.; лист головного санітарного лікаря Петровського району м. Донецька №1204/01 від 25.11.2008р.; акт від 14.11.2008р. про припинення водопостачання; претензію №1 від 16.11.2008р. та відповідь на неї; претензію №2 від 14.12.2008р. та відповідь на неї; претензію №3 від 11.01.2009р. та свідоцтво про державну реєстрацію.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 20, 224, 225, 226, 283 Господарського кодексу України, а також ст.ст. 1, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

На обґрунтування своєї позиції та додаткових вимог, визначених у заяві про збільшення позовних вимог від 25.02.2009р. (а.с.а.с.33, 34) Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.35 40, 45, 46)

Під час нового розгляду справи Позивач надав відзив від 22.09.2009р. на постанову Вищого господарського суду України від 23.07.2009р. (а.с.а.с.137-140), в якому, не погоджуючись із позицією касаційної інстанції, серед іншого, вказав, що здійснені ним невідємні поліпшення були інвестицією з довготривалим строком окупності витрат.

Відповідач участі у справі протягом її первісного розгляду не приймав.

Під час нового розгляду Відповідачем наданий відзив на позовну заяву від 28.09.2009р. з додатками (а.с.а.с.142-157), в якому проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність Позивачем факту завдання збитків та причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою Відповідача і збитками.

У судових засіданнях під час нового розгляду справи сторони підтримали свою позицію, викладену письмово. Крім того, у судовому засіданні 29.090.2009р. представник Відповідача заявив усне клопотання про витребування доказів відносно стану виконання сторонами приписів щодо усунення порушення норм санітарного законодавства, проти якого представник Позивача заперечив.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2006р. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди №б/н (а.с.а.с.20-22), згідно п.п.1.1.,1,2, 2.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 432 кв.м. на строк 364 календарних дня з моменту підписання договору для використання під виробничі потреби.

Відповідно до п.3.1., 3.2. договору оренди орендні платежів, розмір яких визначений у сумі 2000грн. на місяць, мають здійснюватися Орендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця.

Умовами розділу 4 означеного договору до обовязків Орендаря серед іншого віднесено утримання приміщення у стані, який відповідає санітарно-технічним та протипожежним нормам (п.4.4.), виконувати всі розпорядження і приписи органів влади, які відносяться до орендованих приміщень (п.4.5.), здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення (п.4.7.) та дотримуватися правил пожежної безпеки та виробничої санітарії.

В свою чергу, згідно п. 5.2. договору оренди Орендар зокрема управнений з письмової згоди Орендодавця здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення орендованого приміщення.

Натомість Орендодавець згідно умов пунктів 6.5, 6.6. договору зобовязаний безпосередньо, не через Орендаря, укладати договори з комунальними підприємствами та забезпечити орендоване приміщення водопостачанням, електричною енергією, каналізацією тощо.

Відповідно до п. 9.1. зазначеного договору строк його дії встановлений з дати підписання і до 13.02.2007р.

12.02.2007р. між сторонами був укладений договір оренди (а.с.а.с.15-17) відносно цього ж приміщення та на аналогічних умовах зі строком дії з дати підписання і до 11.02.2009р.

В подальшому додатковими угодами від 01.03.2008р. (а.с.19), від 01.10.2008р. (а.с.18) розмір щомісячного орендного платежу збільшувався з 2000грн. до 3000грн. та 4000грн. відповідно.

13.03.2006р., в перебігу орендних правовідносин із Відповідачем, Позивач (Замовник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю „Зонт” (Підрядник) договір на поставку матеріалів, обладнання і введення в експлуатацію (а.с.а.с.10,11), п.п.1.1., 2.2., 5.1. якого визначають обовязок Підрядника поставити і ввести в експлуатацію не пізніше липня 2006р., а Замовника прийняти та сплатити на умовах цього договору матеріали, обладнання та послуги, визначені у кошторисному розрахунку вартості матеріалів, обладнання і введення в експлуатацію, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціни на матеріали та послуги визначається у кошторисному розрахунку (а.с.а.с.12, 13) і у сукупності становлять 500182,20грн.

За змістом пунктів 5.2. та 6.1. договору приймання матеріалів та робіт опосередковується складанням накладної та акту виконаних робіт.

Актом приймання виконаних підрядних робіт №02/06 від 02.06.2006р. (а.с.а.с.8,9) Позивач прийняв виконані роботи на загальну суму 300026грн. разом із ПДВ щодо обєкту нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 які (роботи), у тому числі полягали в огороджені території.

Із змісту листа Відповідача (а.с.14) вбачається, що з 14.02.2006р. і по 17.11.2008р. Позивач не має заборгованості за платежами, передбаченими договором оренди.

Відповідно до акту від 14.11.2008р. (а.с.24) контролера КП „Донецькводоканал” згідно листа санітарно-епідеміологічної станції припинено подання води до ВАТ „Агромонтажналадка”

Листом головного державного санітарного лікаря №1204/01 від 25.11.2008р. (а.с.23) повідомлено Відповідача про те, що у звязку із невиконанням договірних зобовязань з забезпечення приміщення безперебійним водопостачанням та каналізацією, постановою про застосування адміністративно-попереджувальних за порушення санітарного законодавства №273/04 від 21.11.2008р. з 26.11.2008р. діяльність підприємства Відповідача буде зупинена до усунення означених порушень.

Виходячи із змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи претензій контрагентів Позивача і відповідей на них (а.с.а.с.25-29), Позивач використовував орендоване приміщення для виробництва шлакоблоку.

На підставі вказаних обставин Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.03.2009р. (а.с.а.с.48, 49) позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” про стягнення збитків у розмірі 300026грн. задоволені у повному обсягу.

За результатами апеляційного перегляду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009р. (а.с.а.с.93-95) вказане рішення залишено без змін. При цьому, під час апеляційного провадження до матеріалів справи залучено акт №129/04 санітарно-епідеміологічного обстеження орендованого Позивачем приміщення від 19.11.2008р. (а.с.а.с.70-74), який встановлює наявність порушень санітарного законодавства як з боку Позивача, так і Відповідача, та містить приписи щодо їх усунення. При цьому, на Відповідача покладався обовязок з очищення прилеглої території від побутового та будівельного сміття та обладнання санвузла.

Постановою про застосування адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства від 21.11.2008р. №273/04 (а.с.75) тимчасово заборонено роботу цеху з виробництва шлакоблоку ВАТ „Агромонтажналадка” за адресою: м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а. Листом №6 від 01.12.2008р. (а.с.76) Відповідач повідомив головного державного санітарного лікаря Петровського району про вжиті заходи з усунення порушень санітарного законодавства згідно згаданого вище припису. Доказів усунення порушень санітарного законодавства з боку Позивача до матеріалів справи не надано.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2009р. (а.с.а.с.126-129) судові акти попередніх інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. При цьому, касаційною інстанцією встановлені вказівки щодо необхідності під час нового розгляду справи встановити наявність збитків у Позивача та неправомірної поведінки у Відповідача, а також безпосередній причиний звязок між правопорушенням та заподіянням збитків. Наразі Вищий господарський суд України наголосив на тому, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не встановили причинно-наслідковий звязок між неправомірною поведінкою Відповідача у 2008 році та витратами, понесеними Позивачем у звязку з переобладнанням орендованого приміщення у 2006 році.

Під час нового розгляду Позивач підтвердив свою попередньо позицію та у судовому засіданні 15.09.2009р. повідомив, що не отримував письмової згоди Орендодавця на здійснення поліпшень і переобладнання, витрати з на проведення яких заявлені у якості стягуваних збитків.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 28.09.2009р. (а.с.а.с.142-145). Крім того, з наданих ним додаткових документів, а саме довідки (а.с.155) та листа від 13.07.2009р. №111/1544 (а.с.157) КП „Донецькміськводоканал” вбачається відсутність заборгованості у Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” за водопостачання у період з 12.02.2007р. по 11.02.2009р. та станом на 19.03.2009р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України відносно обставин, які мають бути встановлені під час нового розгляду із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків у розмірі вартості здійснених Позивачем поліпшень орендованого майна, завданих внаслідок неможливості використання обєкту оренди за цільовим призначенням.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також умовами укладених між сторонами договорів оренди.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних правовідносин. Отже, оскільки за змістом ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України внаслідок орендних правовідносин у Орендаря виникає право на платне користування обєктом оренди відповідно до умов договору, оскільки він має право на таке користування, якому відповідає обовязок Орендодавця із створення відповідних умов, у розглядуваному випадку із забезпечення обєкту оренди водопостачанням, електричною енергією, каналізацією та іншими необхідним послугами.

Натомість, Позивач як Орендар, в свою чергу, згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 1 ст.773 Цивільного кодексу України зобовязаний берегти та користуватися майном відповідно до умов договору, зокрема утримувати приміщення в стані, що відповідає технічним нормам та протипожежним нормам.

Відповідно до ч. 3 ст. 773 та ч. ч.1-3 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої в найм, зокрема здійснювати її поліпшення, лише за згодою наймодавця. У такому випадку, погоджені з наймодавцем, але невідокремлювані поліпшення підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, укладені між сторонами договори оренди від 14.02.2006р. та від 12.02.2007р. є належними правовим підставами для врегулювання питань, повязаних із забезпеченням сторонами своїх обовязків відносно користування приміщенням, його збереженням та здійсненням поліпшень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обовязків згідно умов укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Оскільки обовязки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобовязання, що випливає з договору, на обовязковості зясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обовязок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобовязань покладені на боржника особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона.

З огляду на те, що субєктом є боржник, обєктом правовідносини за договором оренди, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак і судового дослідження - є обєктивна та субєктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також вина зазначеної особи.

Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:

Щодо наявності порушення з боку Відповідача:

Згідно наявних в матеріалах справи документів за наслідками перевірки дотримання вимог санаторного законодавства відносно функціонування обєкту оренди були встановлені порушення як з боку Позивача, так з боку Відповідача. Водночас, за умовами п.п. 4.3., 4.4. договору оренди від 12.02.2007р., діючого на час проведення перевірки, саме на Орендаря покладений обовязок утримувати приміщення в належному санітарному стані та своєчасно і в повному обсягу виконувати всі розпорядження та приписи органів влади, що відносяться до орендованих приміщень.

Наразі Позивачем не представлено жодних доказів того, що невиконанню його обовязків відносно незабезпечення належного санітарного стану приміщення сприяли дії або бездіяльність Відповідача, зокрема в частині не укладання відповідних договорів із комунальними підприємствами на надання послуг і незабезпечення такими послугами.

Щодо наявності збитків:

До стягуваних збитків Позивач відносить понесені витрати на здійснені у 2006 році ним за допомогою залученого в межах підрядних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю „Зонт” невідокремлювані поліпшення обєкту оренди.

За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати особи у звязку із пошкодженнями або знищенням майна, а також витрати, здійснені управленою стороною для відновлення свого порушеного права.

Між тим, витрати з поліпшення орендованого майна не є втратами, повязаними із пошкодженням або знищенням відповідного майна, або витратами, повязаними із відновлення порушеного права, оскільки фактів пошкодження або знищення майна до відома суду не тільки не доведено, але й Позивач взагалі на них не посилається. Наразі, у своєму відзиві від 22.09.2209р. на постанову Вищого господарського суду України від 23.07.2009р. (а.с.а.с.137-140) Позивач безпосередньо визначив понесені ним витрати як інвестиції з довготривалим строком окупності витрат. В свою чергу, із матеріалів справи не вбачається, що на момент здійснення поліпшень обєкту оренди мало місце порушення прав Орендаря і такі поліпшення відновлювали ці порушені права.

Більш того, поліпшення обєкту оренди за змістом ст. 778 Цивільного кодексу України, на відміну від його капітального ремонту згідно ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України, завжди є необовязковою з точки зору існування орендних правовідносин ініціативною дією саме Орендаря, яка в принципі не може обумовлюватися порушеннями з боку Орендодавця. Правильність означеного виноску суду обумовлюється встановленням законодавством спеціальних умов відшкодування вартості поліпшень, обовязок із здійснення якого за наявністю відповідних підстав не є мірою відповідальності Орендодавця і не повязаний з порушенням прав з його боку. Натомість витрати, які можуть бути віднесені до збитків, завжди мають вимушений характер і визначаються спрямованістю на подолання (відновлення) наслідків правопорушення.

Таким чином, суд ані з правовою, ані з доказової точки зору не вбачає можливості кваліфікувати понесені Орендарем витрати з поліпшення майна у якості завданих йому з боку Орендодавця збитків.

Щодо наявності причинно-наслідкового звязку:

Означений елемент складу правопорушення в контексті спроби Позивача обґрунтувати наявність та стягнути реальні збитки за висновком суду передбачає хронологічну послідовність подій, за якою факт порушення має передувати збиткам та зумовлювати їх виникнення.

Між тим, як було встановлено судом, поліпшення Позивачем були здійснені ще в 2006 році, а отже витрати на їх проведення обєктивно не могли залежати від подій з припинення водозабезпечення обєкту оренди у 2008 році або бути викликаними такими подіями.

Відсутність всіх елементів обєктивної сторони складу господарського правопорушення унеможливлює як існування такого порушення в цілому (а отже і потребу в досліджені питання наявності інших його складових елементів), так і застосування наслідків такого відсутнього порушення у вигляді стягнення збитків.

З урахуванням наведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу.

В контексті означеної позиції суд відхилив клопотання Відповідача про витребування у головного державного санаторного лікаря Петровського району м. Донецька доказів відносно стану виконання сторонами приписів щодо усунення порушень санітарного законодавства, враховуючи, що:

- по-перше, Відповідач не обґрунтував у відповідності до приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України необхідності витребування цих доказів;

- подруге, за змістом ст.ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України судом досліджуються лише ті докази, що мають відношення до розглядуваної справи. Між тим, обставини виконання приписів щодо усунення порушень санітарного законодавства жодною мірою не впливають висновок суду щодо відсутності збитків у Позивача, заявлених до стягнення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) про стягнення збитків в розмірі 300026грн. у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 29.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 29.09.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя