Вирок № 62954695, 25.11.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3423/16-к

Провадження № 1-кп/552/261/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2016 року Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого - Шияна В.М.,

при секретарi - Карпінській М.Д.,

за участі прокурора - Венгера С.В.,

обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх захисників - адвокатів Листопада О.В. та Шинкаренко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гадяч Полтавської області, громадянина України, освіта незакінчена вища, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого 05.10.2012 року Ялтинським міськсудом АР Крим за ч.1 ст.187, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 11.07.2014 року по відбуттю покарання, проживаючого в АДРЕСА_4, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта незакінчена вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_5, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

встановив:

6 лютого 2016 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 прибули до будинку АДРЕСА_6, у якому, зі слів ОСОБА_6, у квартирі № 27 тимчасово мешкав невстановлений у ході досудового розслідування чоловік арабської національності, до якого він мав неприязні відносини через образу останнім його цивільної дружини ОСОБА_8, яка виникла в ході листування на сайті мережі Інтернет «Вконтакте» та «Вайбер» в січні 2016 року. Після цього ОСОБА_7 залишився у вищевказаному автомобілі чекати, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направилися до квартири АДРЕСА_1 з'ясовувати стосунки шляхом проведення розмови з невстановленим чоловіком арабської національності, який зі слів ОСОБА_6 образив його цивільну дружину та його особисто. Піднявшись до вхідних дверей вищевказаної квартири та подзвонивши у дзвінок, їм відчинив вхідні двері проживаючий там громадянин Судану ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, який не є особою, з якою у ОСОБА_6 виникли неприязні відносини. Через відчинені вхідні двері ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з метою приховування обличчя заздалегідь одягли маски та капюшони, раптово напали на ОСОБА_10, при цьому ОСОБА_3 першим наніс удар ОСОБА_10 кулаком по голові. Внаслідок цього ОСОБА_10 впав та втративши орієнтацію не міг чинити опір нападникам. На той час у вказаній квартирі також тимчасово проживали громадянки Обєднаних Арабських Еміратів ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11, які злякавшись, почали кричати. ОСОБА_6 в свою чергу зайшов у кімнату, де знаходилися ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тим часом, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_10, вирішили заволодіти його майном. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою подальшого подолання можливого опору з боку ОСОБА_10, продовжили наносити йому чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла та по голові, в результаті чого завдали потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран та саден шкіри голови, тулубу, верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не виявивши цінних речей у ОСОБА_10, ОСОБА_3 залишився з ОСОБА_10 на кухні, а ОСОБА_2 напав на ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які перебували в спальні, де з погрозою застосування фізичного насильства, що виразилося у залякуванні ОСОБА_14 та спричиненні фізичного болю, тобто фізичного насильства, ОСОБА_13, шляхом виривання з рук, заволодів належним останній мобільним телефоном марки «IPhone 6s» рожевого кольору, ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 14650 грн., у якому була встановлена картка мобільного оператора Обєднаних Арабських Еміратів «Етасалат», без вартості, а також заволодів жіночою шкіряною борсеткою, що лежала на дивані, яка належить ОСОБА_14, вартістю 300 грн., у якій знаходилися: 500 доларів США, що становить 12946 грн., 200 грузинських ларі, що становить 2066 грн., 200 грн., пластикова картка АКБ «Приватбанк» без вартості, студентський квиток УМСА на ім'я ОСОБА_14 без вартості, дисконтні картки магазинів «Вотсенс», «Метрополітен» та «Сільпо» без вартості. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдали потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на суму 15 512 грн., потерпілій ОСОБА_13 - на суму 14 650 грн.

В цей час в квартиру через незачинені двері зайшов її власник ОСОБА_15, що мешкає у вказаному будинку поверхом нижче в квартирі №25, який прибіг на шум та зрозумівши, що коїться, вибіг з квартири.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зрозумівши, що їх у квартирі виявила стороння особа, вибігли з викраденими речами з квартири, повернулись до автомобіля ОСОБА_7, який їх чекав неподалік від будинку АДРЕСА_7, та зникли з місця вчинення злочину.

В подальшому ОСОБА_2 з ОСОБА_3 розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що його знайомий ОСОБА_6 звернувся до нього з проханням допомогти йому переговорити з чоловіком арабської національності, який ображає його співмешканку. З таким же проханням ОСОБА_6 звернувся і до ОСОБА_3 Вони погодилися. Також, оскільки в ході розмови могла виникнути бійка, вони заздалегідь приготували маски, щоб у подальшому їх не впізнали. 6 лютого 2016 року ввечері їх підвіз на своєму автомобілі ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_7. Він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зайшов до під'їзду, де зі слів ОСОБА_6 жив чоловік, що ображав його співмешканку. ОСОБА_6 підійшов до квартири та подзвонив у двері, а він із ОСОБА_3 залишилися чекати на сходах нижче. Коли двері відчинилися і ОСОБА_6 зайшов у квартиру, вони також забігли до квартири. Зайшовши до квартири, у кімнаті зліва, він побачив двох переляканих дівчат і почав їх заспокоювати. Також він бачив у коридорі як ОСОБА_3 стоїть над потерпілим, а ОСОБА_6 бігав по кімнатах і щось шукав. Потім хтось постукав у двері, відчинив їх і заглянувши у квартиру, зник. ОСОБА_2, сказав, що треба уходити і виходячи з квартири, побачив, як ОСОБА_6 забіг у кімнату, де сиділи дівчата. Він першим вибіг з квартири, за ним ОСОБА_3, а потім їх внизу під'їзду наздогнав ОСОБА_6. Коли вони сіли до автомобіля, то він побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон «IPhone 6s» та купюри невідомої валюти. На його запитання для чого він взяв телефон та кошти, ОСОБА_6 пояснив, що йому необхідно викупити коштовності співмешканки. В подальшому ОСОБА_6 попрохав його допомогти продати викрадений мобільний телефон, що він і зробив, продавши його через знайомого у м. Кременчуці за 7000 грн., половину з яких він віддав ОСОБА_6, а інші залишив собі. Наполягає на тому, що він нікого в квартирі не бив, ніяких речи з квартири не забирав, а лише перебував у зазначеній квартири з метою допомогти ОСОБА_6 з'ясувати стосунки.

Допитаний в суді ОСОБА_3 надав показання аналогічні показанням ОСОБА_2 та додатково пояснив, що коли потерпілий відчинив вхідні двері, то ОСОБА_6 одразу ж наніс йому улар кулаком по голові і зайшов до квартири. Потім до квартири забіг він та ОСОБА_2. Він підбіг до потерпілого та почав разом із ОСОБА_6 наносити йому удари. Коли потерпілий впав на підлогу, ОСОБА_6 почав бігати по кімнатах та щось шукати. При цьому ОСОБА_2 весь час знаходився біля входу до кімнати, де перебували дівчата. Потім ОСОБА_3 почув як ОСОБА_2 крикнув: «Уходим», і слідом за ним вибіг з квартири. Коли вони вже вибігали з під'їзду їх наздогнав ОСОБА_6 і в руках у нього була жіноча барсетка. А коли вони сіли у машину, то ОСОБА_6 з кишені витяг мобільний телефон потерпілої. На запитання ОСОБА_3, для чого він забрав телефон та барсетку, ОСОБА_6 пояснив, що йому потрібні кошти, щоб викупити коштовності співмешканки. Наполягає на тому, що нічого з квартири викрадати не збирався, а йшов лише допомогти ОСОБА_6 з'ясувати стосунки.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, їх вина підтверджується показаннями допитаного в суді потерпілого ОСОБА_10, який розповів, що коли 06.02.2016 року ввечері він прийшов додому, то його знайомі дівчата ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які напередодні приїхали до нього у гості, повідомили йому, що до нього приходив господар квартири. Тому коли через незначний проміжок часу він почув стук у двері, то відразу ж їх відчинив, оскільки вважав, що це прийшов господар, який мешкає поверхом нижче. Як тільки він відчинив двері невідомий чоловік наніс йому удар кулаком в обличчя. Після чого у квартиру увірвалися троє чоловіків у масках, двоє з яких почали наносити йому удари по голові, тулубу і кінцівках, а третій залишився осторонь. Почалася паніка, дівчата, які перебували у кімнат, почали кричати. Двоє нападників постійно наносили йому удари, поки він не втратив свідомість, а коли отямився, то нападників у квартирі вже не було. Тоді він відразу ж побіг у кімнату, де перебували дівчата. Дівчата були дуже перелякані і у них на обличчі були видні тілесні ушкодження. При цьому вони повідомили, що один з нападників підійшов до них і почав кричати, потім наніс удари по обличчю ОСОБА_13 та вихопив у неї із руки мобільний телефон «IPhone 6s», а також забрав барестку ОСОБА_14 з грошима. Також пояснив, що він особисто не знає співмешканки ОСОБА_6 і ніколи нікому не пропонував непристойних пропозицій. Під час нападу нападники у нього нічого не запитували і не пояснювали, а лише наносили тілесні ушкодження і шукали цінні речі. У квартирі після їх нападу все було перевернуто. Дії нападників він сприймав як реальну загрозу своєму життю та життю ОСОБА_14 і ОСОБА_13. При визначенні покарання винним покладається на розсуд суду.

Також вина обвинувачених у вчинені злочину підтверджується показаннями допитаних в суді свідків:

ОСОБА_15, який розповів, що на протязі кількох місяців до лютому 2016 року він здавав в оренду свою квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_15, а сам мешкав у квартирі поверхом нижче. 06 лютого 2016 року ввечері він почув якийсь шум поверхом вище і вирішив подивиться, що там відбувається. Коли він піднявся і відчинив вхідні двері, то побачив, що у квартирі відбувається бійка, на підлозі була кров, а також побачив дівчину, яка з криками про допомогу бігла в його напрямку, а за неї біг якийсь незнайомий чоловік, якого він не встиг розглядіти. Самого ОСОБА_10 він не бачив. Він відразу ж побіг у квартиру поверхом нижче та викликав поліцію. Лише коли приїхала поліція він разом із ними піднявся до вказаної квартири. Нападників вже не було. ОСОБА_10 сидів на підлозі і його обличчя було у крові, в квартирі все було перевернуто;

ОСОБА_6, який розповів, що він попросив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розібратися із чоловіком арабської національності на ім'я ОСОБА_20, який залицявся до його співмешканки та пропонував їй вступити в інтимні стосунки. Щоб припинити ці непристойні пропозиції. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 погодилися. Оскільки ОСОБА_6 знав, де мешкає зазначена особа, 06.02.2016 року на автомобілі ОСОБА_7 вони приїхали до будинку АДРЕСА_7. Коли він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 піднялися до квартири, де на його думку проживає чоловік, що залицявся до її співмешканки, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вділи на обличчя маски і подзвонили у двері. Коли їм відчинив двері незнайомий темношкірий чоловік ОСОБА_3 одразу ж наніс йому удар в обличчя, від якого незнайомець впав, і вони всі втрьох зайшли у квартиру. Він одразу ж пішов до кімнати, де сиділи двоє темношкірих дівчат, які почали сильно кричати, щоб їх заспокоїти. Що в квартирі робили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не бачив. Хвилин через п'ять після того, як вони зайшли, в квартиру заглянув якийсь чоловік і одразу зник. Тоді ОСОБА_6 крикнув хлопцям: «тікаємо» і вибіг з квартири. За ним вибігли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вони всі втрьох побігли до кооперативного університету, де їх чекав на своєму автомобілі ОСОБА_7. Коли вони сіли в машину він побачив у ОСОБА_2 мобільний телефон «IPhone 6s». Про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрали речі у потерпілих він дізнався лише в машині. До зазначеної квартири він заходив лише з метою розібратися із кривдником співмешканки. Тілесних ушкоджень нікому не наносив;

ОСОБА_8, яка розповіла, що вона є співмешканкою ОСОБА_6 у неї є знайомий іноземець на ім'я ОСОБА_20, який почав пропонувати їй вступити і інтимні стосунки, при цьому в СМС повідомленні зазначив адресу свого проживання. Про це все було відомо ОСОБА_6 Про те, що ОСОБА_6 разом із друзями ходив з'ясовувати стосунки за адресою, яку в своєму СМС зазначив ОСОБА_20, вона дізналася лише коли розпочалося слідство;

ОСОБА_7, який розповів, що на початку лютого 2016 року, точної дати не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив його ввечері повозити його з друзями на своєму автомобілі. Він погодився. Ввечері того ж дня він підвіз ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до будинку АДРЕСА_7, де вони вийшли і попросили його почекати їх біля університету кооперації, що неподалік. Хвилин через 15-20 вони повернулися. Коли хлопці сіли в машину, то він бачив у ОСОБА_6 «IPhone 6s». Потім вони поїхали. В подальшому за надані послуги з перевезення з ним розрахувався ОСОБА_2;

ОСОБА_17, який розповів, що на початку лютого 2016 року його знайомий ОСОБА_2 запропонував з'їздить з ним у м. Кременчук. Коли вони їхали у маршрутці він бачив в руках у ОСОБА_2 мобільний телефон «IPhone 6s». У Кременчуці їх зустрів якийсь чоловік, знайомий ОСОБА_2 Поки ОСОБА_2 спілкувався із незнайомим чоловіком, він сходив до Торгового Центру, а коли повернувся, то вони сіли на маршрутку і повернулися до м. Полтави.

Також вина обвинувачених підтверджується дослідженими та оголошеними в суді:

даними протоколу огляду місця події від 06.02.2016 року та фототаблицею до нього, згідно яких під час огляду трьохкімнатної квартири АДРЕСА_8 на стіні та на підлозі у коридорі маються розводи та краплі речовини бурого кольору, також у кімнатах знаходяться розкидані валізи із речами (т.1 а.с.178-186);

даними протоколу обшуку від 05.05.2016 року, згідно яких за місцем проживання ОСОБА_3, а саме в кімнаті АДРЕСА_9 у шафі на 4 полиці в пакеті виявлено 2 балаклави чорного та чорно-сірого кольору, пару х/б рукавичок сірого кольору (т.1 а.с.209-212);

даними протоколу обшуку від 05.05.2016 року, згідно яких за місцем проживання ОСОБА_2, а саме в квартирі АДРЕСА_3, виявлено та вилучено спортивний одяг, в тому числі темно-сині штани з написом «Sport» з білими полосами на них, інші речі (т.1 а.с.218-219);

даним протоколу пред'явлення для впізнання від 06.05.2016 року та фототаблицею до нього, згідно яких серед пред'явлених для впізнання штанів ОСОБА_10 впізнав по кольору та білим вставках та їх розміщенню спортивні штани під № 4, які належать ОСОБА_2, як штани, які були на одному із нападників 06.02.2016 року (т.1 а.с.226-230);

даним протоколу пред'явлення для впізнання від 06.05.2016 року та фототаблицею до нього, згідно яких серед пред'явлених для впізнання курток ОСОБА_10 впізнав куртку чорного кольору з білим капюшоном під № 1, яка належить ОСОБА_2, як куртку, яка були на одному із нападників 06.02.2016 року (т.1 а.с.237-241);

даним протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками від 11.05.2016 року, згідно яких серед пред'явлених фотознімків, свідок ОСОБА_18 вказав на фото № 2, де забражений ОСОБА_2, як на особу якій у лютому 2016 року він допомагав продати мобільний телефон марки «IPhone 6s» рожевого кольору (т.1 а.с.242-244);

даними протоколу огляду від 19.02.2016 року, згідно яких в службовому кабінеті Кременчуцького ВП ГУНП Полтавської області, що розташований за адресою: м. Кременчук, вул. 29 вересня, 3, громадянин ОСОБА_19 добровільно видав мобільний телефон марки «IPhone 6s» рожевого кольору (т.1 а.с.245);

експертним висновком про вартість майна № 12016170000000061/1 від 13.06.2016 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «IPhone 6s» рожевого кольору становить 14650 грн. (т.2 а.с.2);

даними листа представника НБУ в Полтавській області № 61-0057/20509 від 10.03.2016 року, згідно яких установлений НБУ офіційний курс української гривні 06.02.2016 року становить: до 100 дол. США - 2589,2673; до 100 грузинських ларі - 1033,8213 (т.2 а.с.7).

Суд оцінює критично показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині того, що вони не збиралися викрадати і не викрадали ніяких речей у потерпілих, а лише на прохання свого товариша ОСОБА_6 намагалися допомогти йому розібратися із кривдником його співмешканки, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та спробу уникнути кримінальної відповідальності.

Головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Так, в суді ОСОБА_10 пояснив, що під час нападу на нього, на ОСОБА_14 та ОСОБА_13, дії нападників, які будучи одягнені у маски та темний спортивний одяг, увірвалися у його помешкання та одразу ж безпричинно почали наносити йому чисельні удари, чините безлад у квартирі, залякувати та наносити тілесні ушкодження дівчатам з метою заволодіння їх майном, він сприймав як реальну загрозу своєму життю та життю ОСОБА_14 та ОСОБА_13.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При обраннi мiри покарання обвинуваченим, суд враховує ступiнь тяжкості скоєних злочинів; особу винних, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання винних не встановлено.

Згідно медичного висновку обвинувачені працездатні, лікування в примусовому порядку не потребують.

Хоча обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно, ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягається вперше, однак з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, їх позиції в частині невизнання своєї вини, що свідчить про відсутність каяття у вчиненому, суд приходить до висновку, що їх виправлення не можливе без відбування покарання.

З метою забезпечення виконання вироку суду до набрання ним законної сили запобіжний захід обвинуваченим необхідно залишити у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України i призначити йому покарання вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України i призначити йому покарання сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахувати з 05 травня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2. та ОСОБА_3 перебування їх в ПУВП № 23 в період з 05.05.2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення на 2 дні позбавлення волі.

Речові докази у вигляді: коробки до мобільного телефону марки «IPhone 6s», мобільного телефону марки «IPhone 6s» рожевого кольору, спортивних штанів чорного кольору з трьома полосами білого кольору по боках з надписом «SPORT», спортивної кофти чорного кольору з білим капюшоном, спортивних штанів чорного кольору з білими смугами по боках, мобільного телефону марки «htc» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3, у якому встановлена картка мобільного оператора зв'язку ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_4, картку мобільного оператора зв'язку ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_5, картку мобільного оператора зв'язку ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_6,- повернути власникам.

Речові докази у вигляді: мобільного телефону марки «LG L-90» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_7 та НОМЕР_8, мобільного тслефону марки «SAMSUNG GT-E 1200» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_9, - конфісуквати в дохід держави.

Речові докази у вигляді змивів речовини бурого кольору, двох балаклав чорного та сірого кольорів та пари бавовняних перчаток сірого коїьору - знищити.

Речові докази у вигляді двох файлів формату «MediaGet2», надані адміністрацією магазину «VЕLS», - зберігати в матеріалах кримінального провадженя.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 1158,16 грн. солідарно.

Вирок може бути оскаржено до апеляцiйного суду Полтавської областi через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк - з моменту отримання копії вироку.

Головуючий Шиян В.М.