Рішення № 62952562, 09.09.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3855/16-ц

Провадження № 2/415/1746/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.16 р. Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бойко С.Л.

при секретарі Тимофієвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, та згідно позовних вимог зазначив про те, що відповідачі не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 понад шість місяців без поважних причин, тому просив задовольнити позов, визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 2010 року його батько ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі, його брати - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також не проживають у вказаній квартирі брат ОСОБА_3 з 2005 року, а брат ОСОБА_4 з 2014 року. Особистих речей в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі не мають. Він сплачує за відповідачів комунальні послуги, через реєстрацію відповідачів у спірній квартирі не може оформити субсидію, у звязку з чим, втрачає значну частину своєї пенсії, яку він отримує у мінімальному розмірі, оскільки є інвалідом 2 групи.

Позивач у судове засідання не зявився, надав суду заяву, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою свого проживання або перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідачів.

У звязку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідачів, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача законі, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки №4467/10-02 від 27.07.2016 р., виданої центром надання адміністративних послуг Лисичанської міської ради, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки №153 від 09.09.2016 р. квартира АДРЕСА_2 є державна.

Згідно акту від 05.09.2016 р., складеного КП «ЛЖЕК № 6», внаслідок огляду квартири АДРЕСА_2, особистих речей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виявлено, оскільки останні за даною адресою не проживають.

З письмових пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживає з 2010 року, ОСОБА_3 не проживає з 2004 року, а ОСОБА_4 з 2014 року.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно зясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом встановлено, що відповідачі не проживаютьу спірній квартирі без поважної причини, спроб вселитися до неї не робили, ніхто не перешкоджав проживанню або вселенню їх до спірної квартири.

Постановою Верховного Суду України від 11 липня 2012 р. у справі 6-60цс12 додатково звернуто увагу на те, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, вирішується в судовому порядку. При цьому під встановленими строками мається на увазі шестимісячний термін.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

Оскільки позивач є інвалідом 2 групи та його на підставі ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного та 71, 72, 156 ЖК УРСР, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою № 95 будинку № 53 по вул. Мира м. Новодружеська Луганської області.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя - головуючий: С.Л.Бойко

.